ПОСТАНОВА
Іменем України
14 лютого 2019 року
Київ
справа №814/3398/14
адміністративне провадження №К/9901/26663/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу
Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області
на постанову
Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року (суддя Г.В. Лебедєва)
та ухвалу
Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2015 року (колегія суддів у складі: І.Г. Ступакова, А.І. Бітов, М.М. Милосердний)
у справі
№ 814/3398/14
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго Альтернатива»
до
Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області
про
скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Енерго Альтернатива» (далі - ТОВ «Енерго Альтернатива») звернулось до суду із адміністративним позовом, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (правонаступником, якої є Державна податкова інспекція у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області) від 29 жовтня 2014 року №0019961501, №0019971501.
Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки, викладені в акті перевірки, є протиправними, оскільки реальність виконання господарських операцій зі спірним контрагентом підтверджується оформленими належним чином первинними документами. Окрім того, платник податку не може нести відповідальності за несумлінне ставлення своїх контрагентів до виконання ними податкових зобов'язань чи неспроможності податкових органів якісно та своєчасно виконувати свої обов'язки по перевірках.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2015 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області від 29 жовтня 2014 року №0019961501, №0019971501.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з чим погодився суд апеляційної інстанції, виходив з необґрунтованості висновків відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства, оскільки реальність господарських операцій, проведених позивачем з контрагентом, підтверджується первинними документами.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що судові рішення були ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права. Доводи касаційної скарги є аналогічними обґрунтуванням його апеляційної скарги.
Відзив або заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про обґрунтованість позовних вимог та дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Енерго Альтернатива» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за червень 2014 року в сумі 133370 грн., відображеного у податковій декларації з ПДВ за червень 2014 року, суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість наступних звітних періодів у сумі 39093 грн., відображеного у податковій декларації з ПДВ за липень 2014 року, згідно із затвердженим планом перевірки, за результатами якої складено акт №817/14-03-15-01/38246768 від 17 жовтня 2014 року, яким встановлено порушення позивачем п.198.1, п.198.3, ст. 198, п.200.1, п.200.3, п.200.4, п.200.6 ст. 200, п.201.6 ст. 201 Податкового Кодексу України, ТОВ «Енерго Альтернатива» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за липень 2014 року на 12948 грн.; на порушення вимог п.198.1, п.198.3 ст. 198, п.200.1, п.200.3 ст. 200, п.201.6 ст. 201 розділу V Податкового Кодексу України, ТОВ «Енерго Альтернатива» завищено суму від'ємного значення з податку на додану вартість за червень 2014 року на загальну суму 12948 грн., за результатами перевірки не можливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за липень 2014 року на суму 26145 грн., що пов'язано з відсутністю відповідей по постачальникам товарів (робіт, послуг) на дату підписання акту перевірки.
На підставі акта перевірки №817/14-03-15-01/38246768 від 17 жовтня 2014 року відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 29 жовтня 2014 року:
№0019971501, яким було зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 12948 грн.
№0019961501, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, з яких: сума завищення бюджетного відшкодування - 12948 грн., штрафні (фінансові) санкції (штраф) - 6474 грн.
Судами також встановлено, що реальність господарських операцій ТОВ «Енерго Альтернатива» з ТОВ «Трейд Ойл Регіон Юг» при виконанні договору поставки дизпалива №64 від 27 травня 2013 року, підтверджується первинними документами податкового обліку, які характерні для такого роду господарських взаємовідносин та обов'язковість ведення яких передбачена нормами законодавства України, а саме: видатковою накладною №РП-0000457 від 16 серпня 2013 року та податковою накладною №64 від 13 серпня 2013 року, товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів №2 від 16 серпня 2013 року, платіжним дорученням №63 від 23 серпня 2014 року, а також інвентарною карткою об'єкта основних засобів у складі нематеріальних активів та оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 10 за серпень 2013 року, яка підтверджує знаходження на балансі позивача резервуару для зберігання ПММ
При укладенні договору сторонами було досягнуто усіх істотних умов, вони спрямовані на реальне настання правових наслідків, відповідають економічному змісту та чинному законодавству.
Суди окрім дослідження первинних документів, складених на реалізацію укладених зі спірними контрагентом договору, цілком обґрунтовано також врахували те, що отриманий товар від контрагента позивачем використано у своїй господарській діяльності з метою подальшої реалізації для отримання прибутку, на підтвердження чого, позивачем надано наступні документи: видаткові накладні, договір поставки товару № 1908 Д від 19 серпня 2013 року, товарно-транспортну накладну.
Також, судами об'єктивно взято до уваги, що ТОВ «Енерго Альтернатива» в підтвердження отриманих транспортних послуг було надано договір організації т