1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

Іменем України

14 лютого 2019 року

Київ

справа №826/14895/17

адміністративне провадження №К/9901/65040/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю «ТМС-Монтаж»

та постанову

Київського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2018 року (колегія суддів у складі: В.П. Мельничук, Ю.А. Ісаєнко, І.О. Лічевецький)

у справі

№826/14895/17

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «ТМС-Монтаж»

до

Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві

про

визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТМС-Монтаж» (далі - ТОВ «ТМС-Монтаж») звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 12 жовтня 2017 року №2552615147 та від 18.10.2017 №2542615147.

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки, викладені в акті перевірки, є протиправними, оскільки реальність виконання господарських операцій зі спірним контрагентом підтверджується оформленими належним чином первинними документами. Окрім того, платник податку не може нести відповідальності за несумлінне ставлення свого контрагента до виконання ним податкових зобов'язань чи неспроможності податкових органів якісно та своєчасно виконувати свої обов'язки по перевірках.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2017 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві № 2552615147 від 12 жовтня 2017 року та №2542615147 від 18 жовтня 2017 року.

Постанова суду першої інстанції мотивована необґрунтованістю висновків відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства, оскільки реальність господарських операцій, проведених позивачем з контрагентом, підтверджується первинними документами.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2018 року у даній справі скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2017 року та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи в позові повністю, суд апеляційної інстанції прийняв до уваги, що договір підряду та акти виконаних робіт у березні 2016 року за спірними операціями підписані директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Борисфен Ольвія» ОСОБА_5, стосовно якого в матеріалах справи є вирок Дніпровського районного суду міста Києва від 15 червня 2017 року у справі №755/8521/17. Відповідно дійшов висновку, що первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту та складу витрат, виписані названим платником податків, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким залишити без змін рішення місцевого суду, посилаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права, та вказує, що в матеріалах даної адміністративної справи наявні всі первинні, вторинні документи, які підтверджують фінансово-господарські взаємовідносини між позивачем та ТОВ «Борисфен Ольвія».

Відзив на касаційну скаргу не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про необґрунтованість позовних вимог та дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на підставі направлень від 18 вересня 2017 року №5945/26-15-14-09, від 19 вересня 2017 року №822/26-15-14-07-02, 3157/26-15-14-03-02, №2095/26-15-14-06-03 та наказу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 15 вересня 2017 року №9258 відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ТСМ-Монтаж» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2015 року по 07 червня 2017 року, за результатами якої складено акт №149/26-15-14-07-02-10/34414914 від 04 жовтня 2017 року, яким зафіксовано порушення позивачем п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1 п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті занижено податок на додану вартість в загальній сумі 15630,00 грн.; пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на 14067,00 грн. за 2016 рік.

Виявлені порушення відповідач пов'язує не підтвердженням реальності здійснення господарських операцій проведених від імені директора ТОВ «Борисфен Ольвія», проведених 9 та 10 березня 2016 року. Підставою для вказаного висновку став вирок Дніпровського районного суду міста Києва від 15 червня 2017 року у справі №755/8521/17, яким затверджено угоду про визнання винуватості укладену 29 травня 2017 року між прокурором Київської місцевої прокуратури №10 Краковецькою Д.В. та ОСОБА_5, якого визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченому ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України та призначено покарання у вигляді штрафу у розмірі п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 8500 грн. на користь держави. Окрім того, даним вироком встановлено, що громадянин ОСОБА_5 з 3 березня 2016 року був зареєстрований в якості директора ТОВ «Борисфен Ольвія» не маючи на меті здійснювати господарську діяльність підприємства, а також не маючи засобів для ведення господарської діяльності, усвідомлюючи протиправний характер запропонованих йому дій, погодився на пропозицію перереєстрації підприємства на його ім'я.

На підставі акта перевірки складено податкові повідомлення-рішення:

№ 2552615147 від 12 жовтня 2017 року, яким у зв'язку з порушенням вказаних норм Податкового кодексу України, позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 14067,00 грн., а також застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 3516 грн. 75 коп.;

№2542615147 від 18 жовтня 2017 року, яким у зв'язку з порушенням зазначених норм Податкового кодексу України, позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 15630,00 грн., а також застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 3907 грн. 50 коп.

Судами також встановлено, що між позивачем та ТОВ «Борисфен Ольвія» було укладено договір підряду від 04 березня 2016 року № 160308 та на підтвердження реальності господарських операцій за вище даним договорам позивачем надано до суду: копії рахунків-фактур, копії актів здачі-прийняття робіт, копію податкової накладної, копії оборотно-сальдової відомості, копії договорів оренди приміщення.

При цьому, судом апеляційної інстанції відзначено, що на момент складання податкових накладних контрагент позивача - ТОВ «Борисфен Ольвія» були зареєстровані як платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому повинні були нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні на кожну поставку товарів та послуг.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, договір підряду та акти виконаних робіт у березні 2016 року між позивачем та ТОВ «Борисфен Ольвія» підписував саме ОСОБА_5, щодо якого наявне кримінальне провадження та вирок суду щодо фіктивності його дій в якості директора ТОВ «Борисфен Ольвія».

Надаючи оцінку обставинам справи та досліджуючи правильність врахування позивачем у податковому обліку витрат на оплату придбаних у спірного контрагента товарів/робіт/послуг, суд апеляційної інстанції правильно зазначив про встановлений вироком суду факт фіктивності ТОВ «Борисфен Ольвія», тому первинні документи, підписані від

................
Перейти до повного тексту