1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

Іменем України

14 лютого 2019 року

Київ

справа №813/330/16

адміністративне провадження №К/9901/27201/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу

Самбірської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (далі - Самбірська ОДПІ)

на постанову

Львівського окружного адміністративного суду від 17 березня 2016 року (суддя Мартинюк В.Я.)

та ухвалу

Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2016 року (колегія у складі суддів: Большакової О.О., Глушка І.В., Макарика В.Я.)

у справі

№ 813/330/16 (876/6320/16)

за позовом

ОСОБА_2

до

Самбірської ОДПІ

про

визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Самбірської ОДПІ, у якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 01 лютого 2016 року №0001031700 та №0001041700.

Зазначив, що у 2014 році ВАТ «Раффайзен Банк «Аваль» прийняв рішення про анулювання заборгованості позивача за кредитом. Проведеною Самбірською ОДПІ перевіркою встановлено, що таке анулювання є доходом у вигляді додаткового блага, тому позивач зобов'язаний задекларувати його та сплатити податок з доходів фізичних осіб. Оскільки ОСОБА_2 цього не зробив, відповідачем винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення, якими позивачу збільшено суму податкових зобов'язань та застосовано штраф.

Позивач вважає рішення протиправними, оскільки у 2015 році до законодавства внесені зміни, згідно з якими анульована кредитором заборгованість з процентів, комісії, або штрафних санкцій доходом не вважається. Оскільки частина анульованих позивачу коштів є процентами та пенею, посилаючись на статтю 58 Конституції України щодо зворотної дії нормативних актів у часі, вважає оскаржувані рішення Самбірської ОДПІ незаконними. Крім того, вказує, що сплату податкових зобов'язань в цьому випадку мав би зробити банк як податковий агент.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 17 березня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2016 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 01 лютого 2016 року №0001031700, а у задоволенні решти вимог - відмовлено.

Рішення судів мотивовані тим, що оподаткуванню підлягає лише основна сума анульованого боргу без процентів, комісії, пені чи інших платежів.

Не погоджуючись з рішеннями судів відповідач подав касаційну скаргу, де просить їх скасувати, ухваливши нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Позивач надав відзив на касаційну скаргу, в якому просив рішення судів залишити без змін, а касаційну скаргу відповідача без задоволення.

З урахуванням відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, згідно пункту 1 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), розгляд справи буде проводитись в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій та дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.

Судами встановлено, що згідно з договором від 16 травня 2014 року про припинення зобов'язань за кредитним договором за №014/0399/82/58374 від 03 липня 2008 року, укладеним між ПАТ «Райфайзен Банк «Аваль» та позивачем, сторони визнають і підтверджують, що розмір непогашеної позичальником заборгованості за кредитним договором станом на день укладення цього договору становить 205 135,40 грн, в тому числі: основна сума боргу (неповернутого кредиту) - 5 240, 88 грн, проценти, нараховані за користування кредитом - 9 920 грн, пеня за порушення строків повернення заборгованості - 189 973,62 грн.

У відповідному договорі також міститься абзац про зобов'язання ОСОБА_2 задекларувати отриманий дохід у вигляді додаткового блага.

За результатами документальної позапланової невиїзної перевірки щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб позивача за 2014 рік, Самбірською ОДПІ складено акт від 26 січня 2016 року за №17/17-00/НОМЕР_1.

В акті зазначено про порушення позивачем вимог:

- абзацу «д» підпункту 164.2.17. пункту 164.2 статті 164, пункту 167.1 статті 167 Податкового кодексу (далі - ПК) України, в результаті чого занижено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб за 2014 рік та не сплачено до бюджету податку в розмірі 27 443,24 грн.;

- підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49, пункту 120.1. статті 120, пункту 179.1 статті 179 ПК України, а саме за 2014 рік не подано декларацію про майновий стан і доходи.

01 лютого 2016 року відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0001031700, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 43 286,77 грн, в тому числі, за основним платежем - 34 629, 42 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 8 657,35 грн;

- №0001041700, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 170 грн. 00 коп.

Відповідно до абзацу «д» підпункту 164.2.17. пункту 164.2 статті 164 ПК України (в редакції станом на момент анулювання боргу) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулюва

................
Перейти до повного тексту