ПОСТАНОВА
Іменем України
14 лютого 2019 року
м. Київ
справа №826/16414/16
адміністративне провадження №К/9901/67836/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Анцупової Т.О., Берназюка Я.О.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_2, яка надійшла до Суду 21.12.2018, на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.09.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2018 у справі № 826/16414/16 за позовом ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України, Державного реєстратора Пилипчука В.А. Реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві, Головного територіального управління юстиції у м. Києві, Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, встановив:
І. РУХ СПРАВИ
1. 21.10.2016 року Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України, Державного реєстратора Пилипчука В.А. Реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві, Головного територіального управління юстиції у м. Києві, Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
2. 07.09.2018 року позивач подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив застосувати заходи забезпечення позову шляхом заборони на здійснення будь-яких реєстраційних дій з об'єктами позивача, належними йому на праві приватної власності за Реєстраційними посвідченнями БТІ м.Києва №037899; №037900; №037898.
3. Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 11.09.2018 року у задоволенні заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову було відмовлено.
4. 13.09.2018 року позивач подав апеляційну скаргу на ухвалу Окружного адміністративного суду м.Києва від 11.09.2018 року.
5. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2018 року апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду м.Києва від 11.09.2018 року - без змін.
6. 13.12.2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга на ухвалу Окружного адміністративного суду м.Києва від 11.09.2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2018 року.
7. Ухвалою Верховного Суду від 19.12.2018 року касаційну скаргу було залишено без руху та надано строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків.
8. На виконання ухвали Верховного Суду позивачем 27.12.2018 року було надано нову редакцію касаційної скарги з додатками.
9. 08.01.2019 року Верховним Судом було постановлено ухвалу про відкриття касаційного провадження.
ІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
10. Позивач оскаржує рішення щодо відмови в реєстрації права власності позивача на об'єкти нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно і бездіяльність щодо розгляду скарг на зазначені рішення.
11. Позивач зазначав, що Київським міським бюро технічної інвентаризації за ним було зареєстровано право приватної власності на три квартири №8, №11, №47 на підставі рішень третейського суду від 27.06.2007 по справі 6а/37, справі 6а/38, 6а/39 та постанови і виконавчого листа Святошинського районного суду м.Києва від 22.08.2007 року.
12. У зв'язку зі створенням Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (01.01.2013 року) позивач звертався до відповідачів в приводу перереєстрації свого майна у даному реєстрі проте отримував відмови.
13. Позивач, звертаючись із заявою про вжиття заходів забезпечення позову зазначав, що відмовляючи зареєструвати належне позивачу майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Держава не здійснює належного захисту належного йому майна, а тому до винесення остаточного рішення, на підставі ст.ст. 150, 151 КАС України просив ухвалити рішення про застосування заходів забезпечення позову шляхом заборони на здійснення будь-яких реєстраційних дій з об'єктами позивача належних йому на праві приватної власності за реєстраційним посвідченням Бюро технічної інвентаризації м.Києва №037899; №037900; 037898.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
14. Суд першої інстанції, постановляючи рішення про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову, виходив з того, що в розумінні ч.2 ст.150 КАС України позивачем не було доведено наявність загрози вчинення будь-ким будь-яких реєстраційних дій щодо об'єктів нерухомого майна за реєстраційними посвідченнями БТІ м. Києва №037898, №037899, №037900 з метою подальшого їх відчуження, знищення тощо, або зацікавленість відповідачів у реєстрації вказаних позивачем у клопотанні об'єктів за будь-ким іншим.
15. З огляду на викладене, судом першої інстанції зроблено висновок про не підтвердження обставин того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Також не було встановлено наявність ознак очевидної протиправності оскаржуваних рішень або бездіяльності, порушення прав, свобод або інтересів позивача таким рішенням або бездіяльністю.
16. Крім того, судом першої інстанції при ухвалені оскаржуваного рішення було встановлено, що з часу подання позивачем у грудні 2013 року заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень ніхто не вчиняв реєстраційних дій щодо вказаних позивачем у клопотанні об'єктів. На час розгляду справи у органів юстиції були відсутні повноваження на вчинення реєстраційних дій.
17.