ПОСТАНОВА
Іменем України
14 лютого 2019 року
Київ
справа №821/2851/15-а
адміністративне провадження №К/9901/28636/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу
Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області
на постанову
Херсонського окружного адміністративного суду від 14.09.2015 (суддя: Бездрабко О.І.)
та ухвалу
Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2015 (колегія суддів у складі: К.В.Кравченко, І.П. Косцова, Ю.М. Градовський)
у справі
№821/2851/15-а
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Тім»
до
Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області
про
визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Грін Тім» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області від 27.05.2015 № 0002631500, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення на 301304 грн. та № 0002621500, яким позивачу збільшено грошові зобов'язання з податку на додану вартість на 667991 грн., з яких за основним платежем на 614393 грн., за штрафними санкціями на 153598 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані помилковістю висновків, викладених в акті перевірки податкового органу, про невірне відображення позивачем даних рядка 20.2 розділу ІІІ податкової декларації з ПДВ за березень 2015 року. При подачі декларації з ПДВ за березень 2015 року у поданій заяві підприємство виявило бажання від'ємне значення з ПДВ направити для збільшення розміру сум податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні, тобто, у рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних податкових періодів, що повністю узгоджується як з нормами Податкового кодексу України, так і з Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 14.09.2015, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2015, позов задоволено повністю.
Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що відповідач неправомірно позбавив позивача можливості використати від'ємне значення з ПДВ у рахунок погашення поточних податкових зобов'язань, у зв'язку з чим протиправно нарахував ТОВ «Грін Тім» грошові зобов'язання з податку на додану вартість та зменшив розмір від'ємного значення з податку на додану вартість.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. А також вказано те, що належні до сплати податкові зобов'язання з ПДВ можуть бути зменшені лише на від'ємне значення з ПДВ, що утворилось за підсумками декларування ПДВ за лютий 2015 року. Решта від'ємного значення з ПДВ (попередніх податкових періодів) може бути використана при обчислені належних до сплати сум ПДВ лише після визначення напрямку їх використання згідно пункту 33 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України шляхом надання відповідної заяви. Використання від'ємного значення з ПДВ попередніх податкових періодів можливе у наступному після подачі заяви податковому періоді.
09.11.2018 відповідач подав клопотання, в якому просив здійснити процесуальне правонаступництво шляхом заміни Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на її правонаступника - Головне управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.
В письмовому запереченні на касаційну скаргу позивач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про обґрунтованість позовних вимог та дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом була проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість позивача за березень 2015 року, за результатами якої складено акт від 18.05.2015 № 802/21-15-15-106/37249019, висновками якого встановлено порушення підпункту "а" пункту 33 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, підпункту 8 пункту 5 розділу V та пункту 3 розділу ІХ Порядку № 966 - позивачем неправомірно сформовано рядок 20.2 розділу ІІІ, що призвело до заниження податкових зобов'язань на 614393 грн. та завищення від'ємного значення на 301304 грн.
Дані висновки Каховської ОДПІ ґрунтуються на тому, що збільшення рядка 20.2 декларації з ПДВ можливе лише за заявою платника податку або при поповнені електронного рахунку з ПДВ. При цьому, заява про бажання використати від'ємне значення для збільшення суми ПДВ, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, має бути надіслана завчасно до початку податкового періоду такого використання.
На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 27.05.2015 № 0002631500, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення на 301304 грн., № 0002621500, яким позивачу збільшено грошові зобов'язання з податку на додану вартість на 667991 грн., з яких за основним платежем на 614393 грн., за штрафними санкціями на 153598 грн.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено статтею 200 ПК України.
Відповідно до пунктів 200.1 та 200.2 цієї статті сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї ж статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
В силу п.200.4 ст.200 ПК України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 201.3 статті 201 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу; -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Так, з 1 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким запроваджено нові правила функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість.
Пунктом 33 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України встановлено, що за вибором платника податку, який він відображає у заяві, що подається у складі податкової декларації, непогашені залишки сум податку на додану вартість, що були заявлені платниками податку до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 01 лютого 2015 року, задекларовані до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 01 лютого 2015 року в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів, від'ємне значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 цього Кодексу, та залишок від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів після бюджетного відшкодування, задекларовані платниками податку за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року:
а) або без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, збільшують розмір суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні /розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), визначену пунктом 201.3 статті 201 цього Кодексу, з одночасним збільшенням розміру суми податкового кредиту у податковій декларації за звітний (податковий) період, в якому було здійснено таке збільшення. Суми такого від'ємного значення та/або бюджетного відшкодування можуть бути п