ПОСТАНОВА
Іменем України
14 лютого 2019 року
Київ
справа №803/1623/13-а
адміністративне провадження №К/9901/5514/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу
Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби у Волинській області (далі - Луцька ОДПІ)
на постанову
Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2015 року (колегія у складі суддів: Багрія В.М., Рибачука А.І., Старунського Д.М.)
у справі
803/1623/13-а (876/11981/13)
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Феміда-Інтер Плюс К» (далі- ТОВ «Феміда-Інтер Плюс К»)
до
Луцької ОДПІ
про
визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
У липні 2013 року ТОВ «Феміда-Інтер Плюс К» звернулося з позовом до Луцької ОДПІ Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08 травня 2013 року №0002772201 та №0002782201.
Зазначили, що оскаржуваними рішеннями позивачу донараховано зобов'язань з ПДВ та податку на прибуток, а також застосовано штрафні санкції у зв'язку з невизнанням реальності господарських операцій між позивачем та ТОВ «Феміда-Інтер».
Позов обґрунтований тим, що реальність відповідних операцій підтверджується належно оформленими первинними документами, а нікчемними відповідні правочини в судовому порядку не визнавалися.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що під час перевірки позивачем не надано первинних документів (в тому числі на письмову вимогу податкового органу), які підтверджують реальність здійснення спірних господарських операцій.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано, а позов задоволено.
Апеляційний суд обґрунтував своє рішення тим, що реальність спірних правочинів підтверджується договорами, актами прийняття-здачі виконаних робіт та послуг, платіжними дорученнями та податковими накладними.
Не погоджуючись з рішенням апеляційного суду, Луцька ОДПІ подала касаційну скаргу, в якій просить його скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що у первинних документах, на які послався апеляційний суд, відсутня інформація щодо змісту та обсягу господарських операцій. Крім того, ці документи під час перевірки не надавалися. Також посилаються на наявність вироку суду щодо директора ТОВ «Феміда-Інвест», яким останнього засуджено за частиною третьою статті 212 та частиною першою статті 166 Кримінального кодексу України.
Позивач подав заперечення на касаційну скаргу та просить у її задоволенні відмовити. Вказує, що згадуваний у касаційній скарзі вирок не стосується діяльності ТОВ «Феміда-Інвест плюс К».
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02 липня 2015 року відкрито касаційне провадження у справі.
17 січня 2018 року касаційна скарга передана на розгляд судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Юрченко В.П. в порядку пункту четвертого частини першої розділу 7 «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства у редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147.
З урахуванням відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, згідно пункту 1 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), розгляд справи буде проводитись в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з таких підстав.
Судами встановлено, що Луцькою ОДПІ проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ "Феміда-Інтер плюс К" з питань дотримання вимог податкового, валютного та зовнішньоекономічного законодавства, правильності нарахування та повноти сплати до бюджету ПДВ та податку на прибуток, в тому числі за наслідками здійснення фінансово-господарських операцій з ТОВ "Феміда Інтер", ТОВ "СВА Плюс" за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року.
За результатами перевірки складений акт від 18 квітня 2013 року №2242/22.1/34649144, в якому міститься висновок про заниження позивачем сум податку на прибуток на 147704 грн та ПДВ на суму 126852 грн.
Зокрема, у акті вказано, що ТОВ "Феміда-Інтер плюс К" протягом 2012 року проводило фінансово-господарські операції з ТОВ "Феміда-Інтер" на підставі укладених договорів з надання бухгалтерських, юридичних, інформаційно-маркетингових, агентських послуг, а також отримувало від ТОВ "Феміда-Інтер" послуги оренди, монтажу, ремонту електрообладнання та автомобіля.
Зокрема, позивач орендував у ТОВ "Феміда-Інтер» гаражні та офісні приміщення, автомобіль марки «ВАЗ».
Крім того, ТОВ "Феміда-Інтер» зобов'язувалось надати позивачу наступні послуги:
- з ведення бухгалтерського обліку (відображення господарських операцій, проведених замовником за звітний місяць, у реєстрах бухгалтерського обліку, складання фінансової та іншої звітності, передбаченої відповідним чинним законодавством України, та подання цієї звітності до уповноважених органів у встановлені законодавством строки, розрахунок податків (зборів, внесків), що сплачуються замовником відповідно до чинного законодавства України);
- агентські послуги які полягають в сприянні в укладені угод на надання позивачем охоронних послуг;
- юридичні послуги (представництво та захист інтересів замовника в правоохоронних, податкових, адміністративних та інших органах, в органах прокуратури, суду, на стадії досудового слідства і в суді);
- послуги з ремонту електрообладнання системи охорони замовника.
На підтвердження вказаних господарських операцій позивач надав відповідні договори, акти надання послуг, податкові накладні та платіжні доручення.
Водночас, у акті перевірки вказано про відсутність окремих документів: платіжних документів за отримані послуги (усі, крім послуг оренди), договорів про надання інформаційно-маркетингових послуг, актів приймання-передачі послуг з ремонту електрообладнання за березень, квітень та червень 2012 року, письмових звітів про надання таких послуг, переліків додаткових послуг та договорів до них.
У акті перевірки зазначено про те, що незважаючи на усні прохання та письмову вимогу про надання документів, позивачем не надано працівникам Луцької ОДПІ вказаних первинних документів.
Крім того, у акті вказано, що акти надання послуг мають помилки за змістом та обсягом відповідних господарських операцій, є поверхневими та формальними.
На підставі акту перевірки 08 травня 2013 року Луцькою ОДПІ винесені податкові повідомлення-рішення:
- №0002772201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 158 565 грн, в тому числі: за основним платежем на 126852 грн та штрафними санкціями на 31713 грн.
- №0002782201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 184630 грн, в тому числі: за основним платежем на 147704 грн та за штрафними санкціями на 36926 грн.
Разом з тим, касаційний суд вважає висновки суду апеляційної інстанції передчасними, та такими, що зроблені без повного з'ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, а оцінка наявних у матеріалах справи доказів здійснена без дотримання положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, а відтак такі судові рішення не є такими, що відповідають вимогам законності та обґрунтованості, що встановлені статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
В касаційній скарзі податковий орган вказує на наявність вироку Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 липня 2014 щодо генерального директора ТОВ «Феміда-Інтер» ОСОБА_2, якого засуджено за ч.2 ст. 212, ч.1 ст. 366 КК України.
Натомість, суд апеляційної інстанції взагалі не з'ясовував наявність судового рішення по кримінальній справі на момент прийняття