ПОСТАНОВА
Іменем України
14 лютого 2019 року
Київ
справа №805/1731/16-а
адміністративне провадження №К/9901/28812/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу
Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» в особі Маріупольського регіонального виробничого управління Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу»
на постанову
Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.11.2016 (колегія у складі суддів: Василенко Л.А., Гайдар А.В., Ханова Р.Ф. )
у справі
№ 805/1731/16-а
за позовом
Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» в особі Маріупольського регіонального виробничого управління Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу»
до
Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області
про
визнання дій протиправними, скасування податкової вимоги,
ВСТАНОВИВ:
Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» в особі Маріупольського регіонального виробничого управління Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» звернулось до суду з адміністративним позовом, у якому просило визнати дії Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м.Маріуполя Головного управління ДФС у Донецькій області протиправними та скасувати податкову вимогу про сплату податкового боргу з земельного податку від 28.04.2016 №10410-17 у сумі 18474,74 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до вимог Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» позивач звільнений від плати за користування земельними ділянками.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19.09.2016 позов задоволено частково, скасовано податкову вимогу Жовтневої ОДПІ м.Маріуполя від 28.04.2016 №10410-17. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що дії податкового органу з направлення податкової вимоги про сплату боргу по земельному податку після її формування є правомірними в силу вимог п.4.3 розділу IV Порядку направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 576.
Разом з тим, відповідачем не доведена правомірність прийняття самої податкової вимоги від 28.04.2016 №10410-17, оскільки платники земельного податку, які перебувають на обліку у контролюючих органах та знаходилися на територіях, визначених переліком населених пунктів, де проводилася антитерористична операція, на цей період звільняються від своїх обов'язків, зокрема, щодо сплати земельного податку з 14 квітня 2014 року.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.11.2016 у даній справі скасовано постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19.09.2016 та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову повністю.
Скасовуючи рішення суду першої інстанцій та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, апеляційний суд дійшов протилежного висновку, мотивуючи його тим, що позивач до отримання спірної вимоги до податкового органу з заявою про звільнення від сплати земельного податку не звертався, уточнюючу декларацію не подавав, а тому податковим органом правомірно сформована спірна податкова вимога за самостійно узгодженими зобов'язаннями платника земельного податку.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким залишити в силі рішення суду першої інстанції, оскільки вважає, що постанову було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Відзив або заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» (код ЄДРПОУ 00191678, 87547, Донецька обл., місто Маріуполь, вул. К. Лібкнехта, будинок 177А) зареєстровано юридичною особою виконавчим комітетом 03.09.2007. До складу юридичної особи входить відокремлений підрозділ Маріупольське регіональне виробниче управління Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» (код ЄДРПОУ 35397832, 87547, Донецька обл., місто Маріуполь, Жовтневий район, вул. К. Лібкнехта, будинок 177А).
28.04.2016 Жовтневою ОДПІ м.Маріуполя ГУ ДФС у Донецькій області винесена податкова вимога №10410-17, якою повідомлено Маріупольське регіональне виробниче управління Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу», що станом на 27.04.2016 сума податкового боргу за узгодженим грошовим зобов'язанням (земельний податок з юридичних осіб) становить 18474,74 грн.
Згідно облікової картки заборгованість утворилась в результаті несплати орендної плати з юридичних осіб, яка задекларована позивачем самостійно в податкових розрахунках з земельного податку: №9018574689 від 19.02.2015, №9025707288 від 29.02.2016, №9022142795 від 22.02.2016.
Податковий борг у розмірі 18474,74 грн. утворився за період з 01.01.2016 до дати прийняття податкової вимоги - 28.04.2016.
Сертифікатами (висновками) №2005/12.12-03 від 03.07.2014, №1200 від 29.10.2014, №1736 від 25.11.2014, №1735 від 25.11.2014 про настання обставин непереборної сили Торгово-промисловою палатою України засвідчено настання обставин непереборної сили з 10.06.2014 - КП «Вода Донбасу» при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов'язкових платежів. На момент видачі сертифікату обставини непереборної сили тривають та дату закінчення їх терміну встановити неможливо.
06.09.2016 позивачем на адресу відповідача надіслано лист, в якому, повідомлено про отримання податкової вимоги від 28.04.2016 №10410-17 зі сплати податкового боргу з земельного податку та у зв'язку з настанням форс-мажорних обставин, які засвідчені сертифікатом Торгово-промислової палати №1200 від 29.10.2014, позивач дійсно має податковий борг з плати за землю за період з січня 2016 року.
Підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що орендна плата за земельні ділянки д