ПОСТАНОВА
Іменем України
13 лютого 2019 року
Київ
справа №826/8992/16
адміністративне провадження №К/9901/21441/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Головуючої судді - Желтобрюх І.Л.,
суддів: Білоуса О.В., Стрелець Т.Г.,
за участю:
секретаря судового засідання Вітковської К.М.,
позивача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 4 липня 2017 року (суддя Мазур А.С.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2017 року (колегія суддів у складі: головуючого судді - Горяйнова А.М., суддів - Коротких А.Ю., Файдюка В.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у місті Києві, Департаменту патрульної поліції про визнання дій та рішень незаконними, зобов'язання вчинити дії,
установив:
У червні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Управління патрульної поліції у місті Києві (далі - УПП м. Києві), Департаменту патрульної поліції, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив: визнати незаконними дії відповідачів щодо проведення стосовно позивача службового розслідування; визнати незаконним службове розслідування; визнати незаконним та скасувати висновок службового розслідування стосовно позивача; визнати незаконною процедуру притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності; скасувати наказ про оголошення позивачу суворої догани; стягнути з відповідачів на користь позивача недоотриману заробітну плату (премію) в сумі 17697,46 грн та моральну шкоду в сумі 31675,14 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 4 липня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із таким рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить їх скасувати і прийняти нове рішення про задоволення позову у повному обсязі. В обґрунтування вимог касаційної скарги її заявник посилається на те, що суди неправильно застосували положення частини другої статті 15 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV (далі - Дисциплінарний статут ОВС), згідно з якою дисциплінарні стягнення накладаються на порушників дисципліни тільки після закінчення чергування, у той час коли позивачу оголосили сувору догану під час здійснення останнім нічного чергування. Також, скаржник звертає увагу на те, що суди не проаналізували відомчі нормативно-правові акти, які стосуються порядку та умов виплати премій поліцейським, та не врахували, що депреміювання поліцейського здійснюється одноразово і лише на підставі наказу начальника Департаменту патрульної поліції про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Також, позивачем надіслано до суду клопотання, в якому просить врахувати висновки Верховного Суду та інших судів при розгляді справ, які є типовими стосовно даної справи.
Заперечення (відзиву) на касаційну скаргу до суду не надходило.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.
Суди встановили, що ОСОБА_1 проходив службу в органах Національної поліції на посаді інспектора роти № 6 батальйону № 1 Управління патрульної поліції у м. Києві.
14 грудня 2015 року до відділу моніторингу та аналітичного забезпечення КПП у м. Києві ДПП надійшов рапорт інспектора чергової служби про те, що під час несення служби в нічну зміну з 11 на 12 грудня 2015 року, о 02 год. 30 хв. 12 грудня 2015 року ним було виявлено відсутність на посту № 1 (приміщення адміністративної практики Управління патрульної поліції в м. Києві) інспекторів УПП у м. Києві ОСОБА_3 та ОСОБА_1, на телефонні дзвінки останні не відповідали.
На підставі наказу начальника Департаменту патрульної поліції від 19 грудня 2015 року № 68 розпочато службову перевірку за фактом можливого порушення службової дисципліни інспекторами роти № 6 батальйону № 1 УПП у м. Києві Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції ОСОБА_3 та лейтенантом поліції ОСОБА_1
За результатами службової перевірки складено висновок від 19 січня 2016 року, згідно з яким 11 грудня 2015 року ОСОБА_1, здійснюючи чергування, о 22 год. 38 хв. самовільно залишив пост № 1 - приміщення адміністративної практики Управління патрульної поліції в м. Києві, що зафіксовано відеокамерами, розташованими в будівлі адміністративної практики УПП в м. Києві.
На підставі даних службової перевірки було розпочате службове розслідування стосовно позивача, строк якого був продовжений на один місяць у зв'язку зі службовою необхідністю.
Відповідно до висновку службового розслідування, затвердженого 20 березня 2016 року, ОСОБА_1, який заступив на чергування у приміщенні адміністративної практики УПП в м. Києві, був відсутній на посту орієнтовно у період з 22 год. 38 хв. 11 грудня 2015 року по 04 год. 00 хв. 12 грудня 2015 року, чим порушив вимоги Присяги працівника поліції, Закону України «Про Національну поліцію» та Дисциплінарного статуту ОВС.
Комісією, що проводила службове розслідування, рекомендовано оголосити позивачу сувору догану за вчинення такого дисциплінарного проступку.
Судами встановлено, що під час проведення службового розслідування позивач відмовився від надання пояснень по суті дисциплінарного проступку, про що було складено відповідний акт.
Наказом начальника Департаменту патрульної поліції від 20 квітня 2016 року № 650 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників УПП у місті Києві ДПП» за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у самовільному залишенні служби 11 грудня 2015 року, ОСОБА_1 оголошено сувору догану.
Крім того, позивачу було зменшено розмір премії у квітні, червні-липні, вересні-жовтні 2016 року, що він вважав безпідставним.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог позивача в частині, що стосується обставин притягнення його до дисциплінарної відповідальності, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що дисциплінарне стягнення накладене на позивача правомірно та за наявності на те передбачених законом підстав. Суди не знайшли правових підстав для задоволення позовних вимог позивача про стягнення на його користь недоотриманої премії та моральної шкоди, у зв'язку з їх необґрунтованістю.
Перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Верховного Суду виходить з такого.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, регламентовано Законом України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року № 580-VIII (далі - № 580-VIII).
Згідно з частиною першою статті 18 закону № 580-VIII поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
За змістом статті 1 Дисциплінарного статуту ОВС (який застосовується до прийняття у встановленому порядку Дисциплінарного статуту Національної поліції України) службова дисципліна - це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Дисциплінарний проступок - це невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни (стаття 3 Дисциплінарного статуту ОВС).
Згідно зі статтею 14 Дисциплінарного статуту ОВС з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.
Статтею 16 Дисциплінарного статуту ОВС визначено строки накладання дисциплінарних стягнень, відповідно до якої дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику. Дисциплінарне стягнення не може бути накладено, якщо з дня вчинення проступку минуло більше півроку. У цей період не включається строк проведення службового розслідування.
Відповідно до частини другої статті 15 Дисциплінарного статуту ОВС, яка визначає порядок накладання дисциплінарних стягнень в особливих випадках, накладання дисциплінарних стягнень на осіб рядового і начальницького складу за проступки, учинені під час чергування, несення вартової чи патрульно-постової служби, здійснюється тільки після закінчення чергування, варти або після заміни їх іншими особами та здачі зброї.
Судами встановлено, що в ході розгляду даної справи позивачем не заперечувався факт вчинення останнім дисциплінарного проступку, який проявився у самовільному залишенні служби під час чергування 11 г