ПОСТАНОВА
Іменем України
14 лютого 2019 року
Київ
справа №822/3943/13-а
адміністративне провадження №К/9901/3523/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С. С.,
суддів: Васильєвої І. А., Юрченко В. П.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сиріус Екстружен» до Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області, Державної податкової інспекції у місті Хмельницькому Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області про визнання неправомірними дій та скасування наказу, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Сиріус Екстружен» на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12.02.2014 (головуючий суддя Білоус О. В., судді: Ватаманюк Р. В., Залімський І. Г.),
В С Т А Н О В И В:
У жовтні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Сиріус Екстружен" (далі - позивач, Товариство) звернулося з позовом до Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області, Державної податкової інспекції у місті Хмельницькому Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області (далі - відповідачі, Інспекція, ГУ Міндоходів, податкові органи), в якому просило: визнати протиправним та скасувати прийнятий ГУ Міндоходів наказ від 09.10.2013 №288 «Про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Сиріус Екстружен»; визнати неправомірними дії відповідачів по проведенню з 10.10.2013 на підставі зазначеного наказу документальної виїзної позапланової перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.09.2008 по 01.04.2013 (далі - спірний, оскаржуваний наказ).
На обґрунтування позовних вимог Товариство зазначало, що спірний наказ прийнятий контролюючим органом у зв'язку з встановленням ГУ Міндоходів невідповідності висновків акта документальної виїзної позапланової перевірки позивача від 05.06.2013 №2378/22-6/31617378 вимогам законодавства та неповним з'ясуванням під час її проведення питань, з приводу яких остання проводилась, однак, оскільки така перевірка ініційована органом, що здійснює оперативно-розшукову діяльність згідно з постановою слідчого у межах досудового розслідування у кримінальному провадженні, який, в свою чергу жодних зауважень до акту не висловив, у податкового органу не виникло підстав, заснованих на законі, для здійснення аналізу матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, а відтак і прийняття спірного рішення в порядку підпункту 78.1.12. пункту 78.1. статті 78 Податкового кодексу України (тут і далі по тексту - ПК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
У наданих до суду першої інстанції запереченнях ГУ Міндоходів наполягала на необґрунтованості позовних вимог Товариства й аргументувала таку позицію тим, що спірний наказ прийнято контролюючим органом за наявності на це правових підстав, передбачених підпунктом 78.1.12. пункту 78.1. статті 78 ПК України, у зв'язку з встановленням за наслідками аналізу матеріалів документальної перевірки, проведеної Інспекцією, неповного з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час її проведення, а також з огляду на розпочате відповідачем службове розслідування стосовно посадових осіб Державної податкової інспекції у місті Хмельницькому Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області, які проводили вказану перевірку позивача.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.12.2013 позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано спірний наказ, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що правова оцінка акту документальної позапланової перевірки позивача від 05.06.2013 №2378/22-6/31617387 може бути надана саме в межах кримінального провадження, учасником якого не є начальник ГУ Міндоходів, а відтак останній не мав для цього повноважень. Суд звертав увагу й на те, що відповідачі не надали суду будь-яких кримінально-процесуальних документів, прийнятих в межах кримінального провадження, в яких була б надана правова оцінка вказаному акту перевірки позивача.
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12.02.2014 рішення суду першої інстанції скасовано в частині задоволення позову й ухвалене нове судове рішення про відмову в позові.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що спірний наказ повністю відповідає вимогам закону й прийнятий за наявності підстав, передбачених підпунктом 78.1.12. пункту 78.1. статті 78 ПК України.
Не погоджуючись із рішенням апеляційного суду в частині, якою скасовано рішення суду першої інстанції та відмовлено в позові, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить його скасувати та залишити в силі постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.12.2013.
В обґрунтування вимог касаційної скарги Товариство, посилаючись на обставини, аналогічні викладеним у позовній заяві, вказує на невідповідність висновків апеляційного суду приписам законодавства, якими врегульовано спірні правовідносини, й обставинам справи, а відтак зазначає про відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції, яке, на думку позивача, прийнято з дотриманням критеріїв законності та обґрунтованості судового рішення, визначених Кодексом адміністративного судочинства України.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24.03.2014 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту четвертого пункту першого Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
У запереченнях на касаційну скаргу відповідач з доводами та вимогами Товариства не погоджується та просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, вказуючи на те, що прийнятий ГУ Міндоходів спірний наказ є законним та обґрунтованим, виданий з дотриманням встановленої податковим законодавством процедури і в межах наданих контролюючому органу повноважень.
Переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги.
Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що 04.04.2013 старшим слідчим з особливо важливих справ управління розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Міністерства доходів і зборів України підполковником податкової міліції Русаненко O. A. винесена постанова про призначення у кримінальному провадженні №32012220000000001 позапланової документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Сиріус Екстружен» з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.09.2008 по 01.04.2013. Організацію проведення перевірки доручено Департаменту податкового та митного контролю Міністерства доходів і зборів України.
На виконання зазначеної постанови слідчого начальником Державної податкової інспекції у місті Хмельницькому Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області винесено наказ від 25.04.2013 №1204 щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.09.2008 по 01.04.2013.
За наслідками проведення вказаної перевірки складено акт перевірки від 05.06.2013 №2378/22-6/31617387.
В подальшому за результатами здійсненого Головним управлянням Міндоходів у Хмельницькій області аналізу матеріалів перевірки, результати якої оформлені ак