ПОСТАНОВА
Іменем України
13 лютого 2019 року
Київ
справа №820/6918/16
адміністративне провадження №К/9901/42158/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Східної об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Перцової Т.С., суддів: Жигилія С.П., Дюкарєвої С.В. від 15 червня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2016 року ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом до Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просила скасувати податкові повідомлення-рішення, якими її зобов'язано сплатити податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки: №944/1303 від 29 червня 2016 року на суму 538,36 грн., скасоване рішенням Головного управління ДФС у Харківській області частково на суму 269,18 грн.; №945/1303 від 29 червня 2016 року на суму 1227,74,82 грн., скасоване рішенням Головного управління ДФС у Харківській області частково на суму 613,87 грн.; №946/1303 від 29 червня 2016 року на суму 2272,79 грн., скасоване рішенням Головного управління ДФС у Харківській області частково на суму 1136,39 грн.; №947/1303 від 29 червня 2016 року на суму 1461,60 грн., скасоване рішенням Головного управління ДФС у Харківській області частково на суму 730,80 грн.; №948/1303 від 29 червня 2016 року на суму 2241,12 грн., скасоване рішенням Головного управління ДФС у Харківській області частково на суму 1120,56 грн.; податкове повідомлення-рішення №949/1303 від 29 червня 2016 року на суму 1780,72 грн., скасоване рішенням Головного управління ДФС у Харківській області частково на суму 890,36 грн.; податкове повідомлення-рішення №950/1303 від 29 червня 2016 року на суму 2228,94 грн., скасоване рішенням Головного управління ДФС у Харківській області частково на суму 1114,47 грн.; податкове повідомлення-рішення №951/1303 від 29 червня 2016 року на суму 1814,82 грн., скасоване рішенням Головного управління ДФС у Харківській області частково на 907,41 грн.; №952/1303 від 29 червня 2016 року на суму 1303,26 грн., скасоване рішенням Головного управління ДФС у Харківській області частково на суму 651,63 грн.; №953/1303 від 29 червня 2016 року на суму 806,12 грн., скасоване рішенням Головного управління ДФС у Харківській області частково на суму 403,06 грн.; податкове повідомлення-рішення №954/1303 від 29 червня 2016 року на суму 1053,57 грн., скасоване рішенням Головного управління ДФС у Харківській області частково на суму 526,79 грн.; №955/1303 від 29 червня 2016 року на суму 97,44 грн., скасоване рішенням Головного управління ДФС у Харківській області частково на суму 48,72 грн.; №956/1303 від 29 червня 2016 року на суму 100,49 грн., скасоване рішенням Головного управління ДФС у Харківській області частково на суму 50,24 грн.; №957/1303 від 29 червня 2016 року на суму 97,03 грн., скасоване рішенням Головного управління ДФС у Харківській області частково на суму 48,51 грн.; №958/1303 від 29 червня 2016 року на суму 997,52 грн., скасоване рішенням Головного управління ДФС у Харківській області частково на суму 498,77 грн.; №959/1303 від 29 червня 2016 року на суму 1644,30 грн., скасоване рішенням Головного управління ДФС у Харківській області частково на суму 822,15 грн.; №1982/1303 від 29 червня 2016 року на суму 220311,98 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення, якими ОСОБА_2 визначено податкові зобов'язання за платежем «податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» прийнято з порушенням вимог чинного законодавства України, оскільки відповідачем неправильно визначено базу оподаткування.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22 березня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з безпідставності позовних вимог, оскільки спірні податкові повідомлення-рішення від 29 червня 2016 року №944/1303, №945/1303, №946/1303, №947/1303, №948/1303, №949/1303, №950/1303, №951/1303, №952/1303, №953/1303, №954/1303, №955/1303, №956/1303, №957/1303, №958/1303, №959/1303 скасовано контролюючим органом в адміністративному порядку. Стосовно ж податкового повідомлення-рішення №1982/1303 від 29 червня 2016 року дійшов висновку, що воно прийнято відповідачем у межах та спосіб передбачених Конституцією та Законами України.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2017 року скасовано податкове повідомлення-рішення №1982/1303 від 29 червня 2016 року.
Рішення апеляційного суду, що переглянув рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги позивача, який, в свою чергу, не погодився із висновками суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову щодо скасування податкового повідомлення-рішення №1982/1303 від 29 червня 2016 року, мотивовано тим, що оскільки Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», згідно з яким з 01 січня 2015 року введено в дію «Податок на нерухомість», прийнятий 28 грудня 2014 року, тобто після 15 липня 2014 року, а ставки податку на нерухомість установлено в м. Харкові рішенням Харківської міської ради від 21 січня 2015 року №1793/15, то застосування контролюючим органом його положень з метою оподаткування, може мати місце не раніше наступного бюджетного періоду, тобто не раніше 2016 року.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення цим судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
В касаційній скарзі вказує на законність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення та зазначає, що оскільки Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», який набрав чинності з 01 січня 2015 року, запроваджено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, позивач, як власник приміщення за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 22619,3 кв.м., зобов'язана сплачувати відповідний податок у 2015 році.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VІІ «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги.
Встановлено, що відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру на нерухоме майно у власності ОСОБА_3 у 2015 році знаходилося приміщення за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 22619,3 кв.м.
29 червня 2016 року Східною об'єднаною державною податковою інспекцією м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області прийнято податкове повідомлення-рішення №1982/1303, яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем «податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» у сумі 220311,98 грн.
В частині другій статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (далі - ПК України) та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року №71-VIII запроваджено новий місцевий податок, а саме - податок на майно, який складається з трьох різновидів: транспортний податок, податок на майно, відмінне від земельної ділянки, та плата за землю.
Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платниками податку на майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Згідно з підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Базою оподаткування у відповідності до підпункту 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 ПК України є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
Підпунктом 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України встановлено, що ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встано