ПОСТАНОВА
Іменем України
14 лютого 2019 року
Київ
справа №804/6858/16
адміністративне провадження №К/9901/24487/18, К/9901/24488/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача Бевзенка В.М.,
суддів: Данилевич Н.А., Шарапи В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Громадської організації «Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація» в інтересах члена організації ОСОБА_2
на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.01.2017 (головуючий суддя - Божко Л.А.)
та касаційну скаргу Громадської організації «Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація» в інтересах члена організації ОСОБА_2
на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.02.2017
(головуючий суддя - Божко Л.А.)
у справі №804/6858/17
за позовом Громадської організації «Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація» в інтересах члена організації ОСОБА_2
до голови Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська Гончаренка Вадима Миколайовича
про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суд від 30.11.2016 відмолено у відкритті провадження за нововиявленими обставинами за заявою Громадської організації «Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація» в інтересах члена свої громадської організації ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали від 17.10.2016 в адміністративній справі №804/6858/16 за адміністративним позовом Громадської організації «Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація» в інтересах члена свої громадської організації ОСОБА_2 до голови Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Гончаренка В.М. про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Громадською організацією «Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація» в інтересах члена організації ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.01.2017 апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків зазначених в ухвалі, шляхом надання суду документу про сплату судового збору.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.02.2017 апеляційну скаргу повернуто, оскільки недоліки апеляційної скарги не усунуті, вимоги ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.01.2017 не виконано.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
Не погоджуючись з ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.01.2017 та ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.02.2017, позивач подав касаційні скарги, в яких просить їх скасувати, оскільки вважає, що рішення суду апеляційної інстанції були прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Касаційні скарги, зокрема, обґрунтовані тим, що положення Закону України «Про судовий збір» не зобов'язують сплачувати судовий збір неприбуткові громадські організації без статусу юридичної особи, а тому судом апеляційної інстанції помилково залишено апеляційну скаргу без руху у зв'язку з несплатою судового збору та, відповідно, повернуто її заявнику.
13.02.2019 електронною поштою до Верховного Суду надійшла заява Громадської організації «Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація» про залучення до участі у справі на стороні позивача Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та про передачу справи на розгляд до Великої Палати Верховного Суду.
Частиною другою статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.
Стаття 167 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення.
Частиною другою вказаної статті передбачено, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Відповідно до частини восьмої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», якщо інше не визначено цим Кодексом.
У пункті 15 частини першої розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
На сьогоднішній день Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система роботу не розпочала.
При цьому, відповідно до підпункту 15.1 підпункту 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.
За такого правового регулювання заява Громадської організації «Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація» про залучення до участі у справі на стороні позивача Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та про передачу справи на розгляд до Великої Палати Верховного Суду вважається не підписаною, а тому не може бути прийнятою до розгляду і підлягає поверненню заявнику без розгляду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційних скарг, Суд приходить до висновку, що касаційні скарги не можуть бути задоволені з таких підстав.
Відповідно до частини шостої