ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 січня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/6179/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г.
за участю секретаря судового засідання - Корпусенка А.О.
за участю представників: скаржників: представника ТОВ "Будінвест-Капітал" - Ткаченко К.В., дов. б/н від 10.04.2018, представника ТОВ "ДХЛ ЛОГІСТИКА (УКРАЇНА)" - Нестеришин Т.С. (ордер КВ №403569), Стеренчука Р.П. (ордер КВ №403570), представника Офісу великих платників податків ДФС - Демченко С.В. (дов. №1907/9/28-10-10-18 від 16.02.2018); представника боржника - ОСОБА_8 (дов. б/н від 10.01.2019), Святюка С.П.(ордер КС №409190).
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Будінвест-Капітал", Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "ДХЛ ЛОГІСТИКА (УКРАЇНА)" та Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.06.2018
(Суддя - Яковенко А.В.)
та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2018
(Головуючий суддя - Пантелієнко В.О.; судді - Гончаров С.А., Верховець А.А.)
за позовом ТОВ "ДХЛ ЛОГІСТИКА (УКРАЇНА)"
до:
1) ТОВ "РМ-Інвест",
2) ОСОБА_10,
3) Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Герасименко Н.М.
за участю третьої особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ТОВ "Будінвест-Капітал"
за участю третьої особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1: ТОВ "Ательє кераміки"
про визнання недійсним Договору купівлі-продажу нежилого будинку від 08.09.2016
в межах справи за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "РМ-Інвест"
про порушення справи про банкрутство, -
ВСТАНОВИВ:
1. У провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа № 910/6179/17 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю (Далі - ТОВ) "РМ-Інвест".
1.1. Постановою Господарського суду м. Києва від 29.05.2017 ТОВ "РМ-Інвест" визнано банкрутом, в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Далі - Закон про банкрутство), відкрито ліквідаційну процедуру банкрута, ліквідатором призначено Голову ліквідаційної комісії Ковезу А.І.
2. ТОВ "ДХЛ Логістика (Україна)" звернулось до господарського суду міста Києва із заявою до ТОВ "РМ-Інвест", гр. ОСОБА_10, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Герасименко Н.М., про визнання договору недійсним в межах справи про банкрутство ТОВ "РМ-Інвест" №910/6179/17, в порядк у ст. 20 Закону про банкрутство.
2.1. Заява мотивована, тим що відчуження майна ТОВ "РМ-Інвест" за Договором купівлі-продажу нежилого будинку від 08.09.2016, укладеного між ТОВ «РМ-Інвест» та ОСОБА_10, спрямоване на ухилення відповідача 1 від виконання зобов'язань перед кредиторами. Заявник вважає, що відчуження майна відбулось між пов'язаними особами за значно заниженими цінами, яку покупець так і не сплатив, без наміру реальної сплати справедливої ринкової вартості такого майна.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Ухвалою господарського суду м. Києва від 04.06.2018 у справі, яку залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2018, відмовлено в задоволенні заяви ТОВ "ДХЛ ЛОГІСТИКА (УКРАЇНА)" до ТОВ "РМ-Інвест", ОСОБА_10, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Герасименко Н.М. за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1) ТОВ "Будінвест-Капітал" та на стороні відповідача 1: 2) ТОВ "Ательє кераміки" про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежилого будинку від 08.09.2016 в межах справи про банкрутство ТОВ "РМ-Інвест" №910/6179/17 та відмовлено Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в залученні до розгляду заяви ТОВ "ДХЛ ЛОГІСТИКА (УКРАЇНА)" в якості третьої особи на стороні позивача.
4. Судові рішення мотивовані тим, що позивач не надав до суду доказів, які б підтверджували той факт, що Договір суперечить нормам Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, а також не довів відсутність необхідного обсягу цивільної дієздатності будь-якої з осіб, яка вчинила спірний правочин та не спрямованість будь-якої зі сторін на реальне настання правових наслідків, обумовлених спірним правочином;
4.1. ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2017 у справі №910/6179/17, яка набула законної сили ТОВ "ДХЛ Логістика (Україна)" визнано кредитором ТОВ "РМ-Інвест" з грошовими вимогами у сумі 2 978 521,19 грн;
4.2. з 01.08.2016 (дата укладання угоди про виконання рішення) до моменту звернення ТОВ «ДХЛ Логістик (Україна)» до суду з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство №910/6179/17 ТОВ «РМ - Інвест» сплатило близько семи мільйонів гривень заборгованості, що спростовує твердження позивача, що укладання спірного договору призвело до невиконання грошових зобов'язань ТОВ «РМ-Інвест» перед кредиторами, що спростовує твердження позивача про наявність його порушеного права під час здійснення розгляду справи господарського суду Харківської області №922/4938/13;
4.3. Суди обох попередніх інстанцій зазначали про те, що як на підставу недійсності Договору позивач вказував на те, що він є фіктивним, тобто не спрямованим на настання реальних наслідків, що обумовлені ним, і таким, що суперечить вимогам ч.5 ст.203, ч.1,3 ст.216 Цивільного кодексу України;
4.4. суди попередніх інстанцій дійшли висновків, що позивачем не було доведено, а судами не встановлено обставин з якими положення статей 203, 215 Цивільного кодексу України пов'язують можливість визнання Договору недійсним;
4.5. апеляційний господарський суд за результатами повторного перегляду справи дійшов висновків про відсутність обов'язкової умови визнання недійсним договору, а саме, недостатності майна для задоволення вимог кредитора внаслідок укладення спірного договору, що призвело до стійкої неплатоспроможності боржника, а тому підстави для визнання такого договору недійсним на підставі ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" відсутні.
Короткий зміст вимог касаційних скарг з узагальненими доводами осіб, які подали касаційні скарги
5. ТОВ "Будінвест-Капітал", ТОВ "ДХЛ ЛОГІСТИКА (УКРАЇНА)" та Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби звернулись до Верховного Суду з касаційними скаргами ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.06.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2018 у справі №910/6179/17 з проханням їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог та визнання недійсним Договору купівлі-продажу нежитлового будинку від 08.09.2016, серія та номер: 3251, укладений між ТОВ "РМ-Інвест" та ОСОБА_10 посвідчений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Герасименко Н.М.
Доводи осіб, які подали касаційну скаргу
6. Підставою для скасування скаржники вважають невірне застосування та порушення норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 20 Далі - Закон про банкрутство, ст. ст. 15, 16, 215,216 Цивільного кодексу України, ст. 4, 5 Господарського процесуального кодексу України (Далі - ГПК України).
6.1. В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржники зазначають, що судами попередніх інстанцій не надано правомірної юридичної оцінки тому, що метою оспорюваного договору було ухилення ТОВ "РМ-Інвест" від зобов'язань перед кредиторами, зокрема ТОВ "ДХЛ ЛОГІСТИКА (УКРАЇНА)", шляхом виведення майна на пов'язану із боржником особу з подальшим рішенням про ліквідацію та ініціювання справи про банкрутство за власним рішенням, що порушує права та інтереси кредиторів, є недобросовісним, не відповідає правомірній меті та діяльності учасників цивільних відносин;
6.2. Крім того, скаржники посилаються на те, що відчуження майна відбулось за ціною, значно нижчою від ринковою менш як за один рік до порушення справи про банкрутство та без відповідної оплати покупцем.
6.3. Водночас скаржники зазначають, що нормативною підставою позову зазначено ст. 20 Закону про банкрутство, ст. 3,13,15,16,202, 203, 2015, 216, 319,509 Цивільного кодексу України, ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", тоді як суди розглянули спір не застосувавши спеціальні підстави для визнання недійсними угод боржника, що передбачені у ст. 20 Закону про банкрутство, пославшись на відсутність порушеного права у позивача та відсутність доведення позивачем обставин фіктивності правочину.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
7. ТОВ "РМ-Інвест" подано відзиви на касаційні скарги ТОВ "Будінвест-Капітал", ТОВ "ДХЛ ЛОГІСТИКА (УКРАЇНА)" з проханням залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення попередніх судових інстанцій без змін.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
8. Ухвалою Верховного Суду від 26.10.2018, зокрема, відкрито касаційне провадження у справі №910/6179/17 за касаційною скаргою ТОВ "Будінвест-Капітал" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.06.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2018 у вказаній справі та призначено до розгляду на 28.11.2018.
8.1. Ухвалою Верховного Суду від 12.11.2018, зокрема, відкрито касаційне провадження у справі №910/6179/17 за касаційною скаргою ТОВ "ДХЛ ЛОГІСТИКА (УКРАЇНА)" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.06.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2018 у вказаній справі; об'єднано касаційні скарги ТОВ "ДХЛ ЛОГІСТИКА (УКРАЇНА)" та ТОВ "Будінвест-Капітал" в одне касаційне провадження та призначено до розгляду на 28.11.2018.
8.2. Судове засідання 28.11.2018 у справі №910/6179/17 не відбулося у зв'язку з перебуванням судді Касаційного господарського суду Жукова С.В. (доповідача у справі) з 26.11.2018 по 05.12.2018 на лікарняному.
8.3. Ухвалою Верховного Суду від 10.12.2018 призначено розгляд касаційних скарг ТОВ "Будінвест-Капітал" та ТОВ "ДХЛ ЛОГІСТИКА (УКРАЇНА)" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.06.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2018 у справі №910/6179/17 на 23.01.2019 о 12год 30хв. у відкритому судовому засіданні.
8.4. Ухвалою Верховного Суду від 21.01.2019 відкрито касаційне провадження у справі №910/6179/17 за касаційною скаргою Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.06.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2018 у вказаній справі.
8.5. Об'єднано касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДХЛ ЛОГІСТИКА (УКРАЇНА)", Товариства з обмеженою відповідальністю "Будінвест-Капітал" та Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в одне касаційне провадження.
8.6. Призначено до розгляду касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на а 23 січня 2019 року о 12 год 30 хв. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О.Копиленка, 6, в залі судових засідань № 330.
8.7. Ухвалою Верховного Суду від 23.01.2019 оголошено перерву в судовому засіданні у справі № 910/6179/17 за касаційними скаргами Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, Товариства з обмеженою відповідальністю "Будінвест-Капітал", ТОВ "ДХЛ ЛОГІСТИКА (УКРАЇНА)" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.06.2018 та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2018 до 30.01.2019 о 14 годині 15 хв. у приміщенні суду за адресою: м. Київ, вул. О.Копиленка, 6, зал № 330.
Витребувано з Господарського суду міста Києва / Північного апеляційного господарського суд матеріали справи №910/6179/17 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "РМ-Інвест" про банкрутство.
9. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційних скаргах доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити, виходячи з такого.
10. Відповідно ст. 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
11. Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.
12. Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону № 4212-VI від 22.12.2011 провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.
13. Статтею 9 вказаного Закону визначено, що справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
14. Відповідно до ч. 4 ст. 10 Закону про банкрутство суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.
15. Згідно з ч. 1 ст. 20 вказаного Закону правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора з таких підстав:
боржник безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог;
боржник виконав майнові зобов'язання раніше встановленого строку;
боржник до порушення справи про банкрутство взяв на себе зобов'язання, в результаті чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим;
боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови, що в момент прийняття зобов'язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів;
боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів боржнику перевищувала вартість майна;
боржник прийняв на себе заставні зобов'язання для забезпечення виконання грошових вимог.
16. Таким чином, ст. 20 Закону про банкрутство регулює відносини, що виникли між боржником, кредитором та іншими особами з приводу дій боржника щодо розпорядження своїм майном, вчинені в період до порушення справи про банкрутство або після порушення справи про банкрутство. Вказана стаття визначає підстави оспорювання майнових дій боржника з метою забезпечення зберігання майна в інтересах кредиторів або повернення майна боржника, у разі його вибуття, до ліквідаційної маси.
17. Згідно з ч. 4 ст. 20 Закону про банкрутство за результатами розгляду заяви арбітражного керуючого або конкурсного кредитора про визнання недійсним правочину (договору) або спростування майнових дій боржника господарський суд виносить ухвалу.
18. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено під час розгляду даного спору; 18.1. Між ТОВ «РМ-Інвест» (Далі- продавець) та ОСОБА_10 (Далі - покупець) 08.09.2016 було укладено Договір купівлі-продажу нежилого будинку (Далі - Договір) відповідно до п.1.1 якого продавець передав покупцю належний продавцю на праві приватної власності нежилий будинок, загальною площею 843,30 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та розташований на земельній ділянці загальною площею 0,145 га, код земельної ділянки 90:013:00285, (Далі - нежилий будинок).
18.2. Згідно п.2.1 Договору за домовленістю сторін продаж нежилого будинку було вчинено за 951 7818,78 грн, в тому числі податок на додану вартість становив 158 619,80 грн.
18.3. Дану справу про банкрутство ТОВ "РМ-Інвест" порушено ухвалою господарського суду м. Києва від 24.04.2017.
18.4. Постановою господарського суду м. Києва від 29.05.2017 ТОВ "РМ-Інвест" було визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру банкрута, ліквідатором призначено голову ліквідаційної комісії Ковезу А.І.
18.5. З моменту укладення спірного правочину та до моменту порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ «РМ-Інвест» пройшло 6 місяців.
19. Крім того, судами встановлено, що в обґрунтування своїх позовних вимог, позивач у даному спорі посилався на наявність судових рішень прийнятих на користь ТОВ "ДХЛ ЛОГІСТИКА (УКРАЇНА)" про стягнення з ТОВ «РМ-Інвест» грошових коштів та на укладену 29.08.2016 між ТОВ «РМ-Інвест» та ТОВ "ДХЛ ЛОГІСТИКА (УКРАЇНА)" Угоду про виконання рішення у справі №910/18753/15, відповідно до п.1 якої