ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 лютого 2019 року
м. Київ
Справа № 922/4336/13
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Катеринчук Л.Й. - головуючий, Білоус В.В., Пєсков В.Г.
за участі секретаря судового засідання Сліпчук Н.В.
учасники справи:
боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Європейський Лізинг"
кредитор - Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк",
представник - Пенський А.В., (довіреність від 28.12.2017), Соболєва М.В. (довіреність від 26.12.2016),
кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Технік Енерджі"
кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал"
ліквідатор - Єрьоміна О.Ю.
розглянув касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк"
на постанову Східного апеляційного господарського суду
від 08.11.2018
у складі колегії суддів: Білоусова Я.О. (головуючий), Пуль О.А., Фоміна В.О.
та на ухвалу Господарського суду Харківської області
від 16.08.2018
у складі судді Усатого В.О.
у справі № 922/4336/13
про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Європейський Лізинг"
ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ
1. 27.11.2018 поштовим відправленням Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.11.2018 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 16.08.2018 у справі №922/4336/13 в порядку статей 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
2. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №922/4336/13 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Білоус В.В., суддя - Пєсков В.Г., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.11.2018.
3. Ухвалою від 07.12.2018 Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі №922/4336/13 за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.11.2018 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 16.08.2018, призначив розгляд касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" на 05.02.2019.
4. Від ліквідатора ТОВ "Європейський Лізинг" Єрьоміної О.Ю. надійшов відзив на касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (далі - ПАТ "УкрСиббанк", скаржник, кредитор).
ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Розгляд справи в суді першої інстанції та прийняте ним рішення
5. Постановою суду від 19.11.2013 Господарський суд Харківської області на підставі статей 37-48, 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визнав ТОВ "Європейський Лізинг" банкрутом та відкрив ліквідаційну процедуру, призначив ліквідатором арбітражного керуючого Васіна Є.Є.
5.1. Ухвалою суду від 03.12.2013 задоволено заяву арбітражного керуючого Васіна Є.Є. про звільнення його від виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Європейський лізинг", призначено ліквідатором Єрьоміну О.Ю.
6. До суду від ПАТ "УкрСиббанк" надійшла заява (вх. №31283 від 25.09.2017), в якій банк просить суд визнати недійсними договір купівлі-продажу майна банкрута від 25.09.2014, укладений між боржником та ТОВ "Компанія "Провентус", та спростувати майнову дію боржника в порядку статті 20 Закону про банкрутство.
6.1. Ухвалою від 16.08.2018 Господарський суд Харківської області відмовив ліквідатору в задоволенні клопотання про відкладання розгляду заяви, залишив без розгляду клопотання ПАТ "УкрСиббанк" (вх. №34410 від 19.10.2017) про визнання обставин загальновідомими та такими, що не потребують доказування, відмовив ПАТ "УкрСиббанк" у задоволенні заяви (вх. №31283 від 25.09.2017) про визнання недійсним договору купівлі-продажу майна банкрута від 25.09.2014 та спростування майнової дії боржника шляхом повернення майна до ліквідаційної маси.
6.2. Місцевим судом встановлено, що 25.09.2014 проведено другий повторний аукціон з реалізації майна боржника - ТОВ "Європейський лізинг", на якому у складі цілісного майнового комплексу реалізовано 68 одиниць транспортних засобів та іншої техніки, що належали банкруту, переможцем аукціону стало ТОВ "Компанія "Провентус", з яким укладено договір купівлі-продажу майна банкрута 25.09.2014 за ціною 1152594,15 грн.
6.3. Місцевий суд прийняв до уваги, що спір про визнання недійсним оспорюваного правочину з підстав порушення процедури продажу заставного майна боржника вже був предметом розгляду у даній справі та ухвалою суду від 23.02.2017 АТ "УкрСиббанк" відмовлено в задоволенні заяви ПАТ "УкрСиббанк" (вх. №2098 від 21.01.2015) про визнання недійсними результатів аукціону, проведеного 25.09.2014, та договору купівлі-продажу майна банкрута від 25.09.2014. Зазначена ухвала набрала чинності, ПАТ "УкрСиббанк" не оскаржувалась, що свідчить про погодження ПАТ "УкрСиббанк" з проведеним аукціоном та його результатом.
6.4. Відмовляючи у задоволенні заяви ПАТ "УкрСиббанк" (вх. №2098 від 21.01.2015) про визнання недійсними результатів аукціону, проведеного 25.09.2014 та договору купівлі-продажу майна банкрута від 25.09.2014, з підстав порушення статті 20 Закону про банкрутство (продажем майна за заниженою ціною), місцевий суд мотивував ухвалу тим, що спірний аукціон є результатом процедури продажу майна в порядку, передбаченому статтями 49, 65, 66 Закону про банкрутство, яка дозволяє значне зниження ціни продажу, а пропозиція переможця торгів була зроблена у конкурентній процедурі, тому ціна продажу майна є справедливою на час проведення торгів, оскільки продавалось майно підприємства-банкрута, що знижує ціну його продажу на ринку. Судом встановлено факт належного укладання договору купівлі-продажу майна банкрута від 25.09.2014.
6.5. За висновком місцевого суду, посилання банку в заяві на статтю 20 Закону про банкрутство як на підставу для визнання недійсним договору купівлі-продажу від 25.09.2014 є помилковим, оскільки зазначена норма повинна застосовуватися до правочинів, укладених боржником до введення ліквідаційної процедури, які були вчинені у "підозрілий період", тобто за рік до порушення провадження у справі про банкрутство або з порушенням законодавства про банкрутство, до визнання боржника банкрутом. Однак, оспорюваний правочин вчинено у процедурі ліквідації з дотриманням статей 49, 65, 66 Закону про банкрутство, що допускають значне пониження вартості майна при його продажу з публічних торгів у ліквідаційній процедурі.
Провадження в суді апеляційної інстанції та обґрунтування прийнятої ним постанови
7. Постановою від 08.11.2018 Східний апеляційний господарський суд апеляційну скаргу ПАТ "УкрСиббанк" залишив без задоволення, ухвалу Господарського суду Харківської області від 16.08.2018 залишив без змін.
7.1. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що судом вже встановлено факт проведення спірного аукціону з дотриманням процедури, передбаченої статтями 49, 65, 66 Закону про банкрутство згідно з ухвалою 23.02.2017, яка є чинною, а також факт належного укладання договору купівлі-продажу майна банкрута від 25.09.2014, тому апеляційний суд дійшов висновків про правильне застосування місцевим судом висновків про відсутність встановлення фактичних обставин порушення процедури продажу майна боржника під час проведення публічних торгів згідно з ухвалою суду 23.02.2017, як преюдиційних та таких, що не потребують повторної перевірки та доказування.
7.2. Апеляційний суд погодився з висновком місцевого суду, про те, що положення статті 20 Закону про банкрутство не можуть застосовуватися при визнанні недійсними правочинів з продажу майна боржника з публічних торгів у ліквідаційній процедурі за відсутності встановлення обставин порушення такої процедури ліквідатором чи організатором торгів.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ В КАСАЦІЙНОМУ СУДІ
Доводи скаржника (ПАТ "УкрСиббанк", кредитор у справі)
8. Скаржник доводив, що висновки судів попередніх інстанцій щодо винесеної ухвали місцевого суду від 23.02.2017 та встановлення судами факту належного укладення договору є помилковими, оскільки відповідно до статті 75 ГПК України, обставини встановлені рішенням суду у господарській, цивільній чи адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому, скаржник аргументував, що судами попередніх інстанцій не враховано , що ухвала суду від 23.02.2017, на яку суд посилається, як на підставу преюдиційного факту, винесена судом по тій же самій справі, а не по іншій, як цього вимагає стаття 75 ГПК України.
8.1. Скаржник зазначив, що судами попередніх інстанцій не надано оцінки тому, що підставою для визнання договорів купівлі-продажу майна банкрута недійсними за заявою від 21.01.2015 є невідповідність ЦК України та Закону України "Про захист економічної конкуренції", а підставою для визнання недійсними договорів купівлі-продажу за заявою від 25.09.2017 є невідповідність положенням статті 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Доводи інших учасників справи
9. У відзиві ліквідатора ТОВ "Європейський Лізинг" Єрьоміної О.Ю. на касаційну скаргу ПАТ "УкрСиббанк" зазначено що скаржник бажає вдруге переглянути результати аукціону за наявності судового рішення, яке набрало законної сили, яким вже було вирішено по суті питання щодо проведення аукціону та обставини щодо укладення договору купівлі-продажу від 25.09.2014. Крім того, ліквідатор зазначив, що стаття 20 Закону про банкрутство повинна застосовуватись до правочинів боржника, які були вчинені після порушення справи про банкрутство та до визнання його банкрутом. При цьому, ліквідатор аргументував, що під час отримання згоди на продаж майна боржника ПАТ "УкрСиббанк" заперечень щодо ціни не висловлювало, що підтверджується листом від 05.02.2014 №55-33-4/44.
НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ
10. Цивільний кодекс України
Стаття 204 - презумпція правомірності правочину
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
11. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
Частина 1 статті 20 - правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора з таких підстав:
- боржник безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог;
- боржник виконав майнові зобов'язання раніше встановленого строку;
- боржник до порушення справи про банкрутство взяв на себе зобов'язання, в результаті чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим;
- боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови, що в момент прийняття зобов'язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів;
- боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів боржнику перевищувала вартість майна;
- боржник прийняв на себе заставні зобов'язання для забезпечення виконання грошових вимог.
Частина 2 статті 20 - у разі визнання недійсними правочинів (договорів) або спростування майнових дій боржника на підставах, передбачених частиною першою цієї статті, кредитор зобов'язаний повернути в ліквідаційну масу майно, яке він отримав від боржника, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент здійснення правочину або вчинення майнової дії.
Частина 3 статті 20 - кредитор за недійсним правочином (договором) або спростованою майновою дією має право вибору: погашення свого боргу в першу чергу в процедурі банкрутства або виконання зобов'язання боржником у натурі після припинення провадження у справі про банкрутство.
Частина 4 статті 20 - за результатами розгляду заяви арбітражного