1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Перейти до правової позиції

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2019 року

м. Київ

Справа № 756/6441/16-ц

Провадження № 14-484цс18

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Ситнік О. М.,

суддів: Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,

учасники справи:

позивач - Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації (далі - УПСЗН),

відповідач - ОСОБА_3,

розглянула в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу УПСЗН

на ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 01 березня 2017 року у складі колегії суддів Оніщука М. І., Українець Л. Д., Крижанівської Г. В.

у справі за позовом УПСЗН до ОСОБА_3 про стягнення надміру виплаченої державної субсидіїта

УСТАНОВИЛА:

У травні 2016 року УПСЗН звернулося до суду з позовом, у якому зазначало, що у листопаді 2014 року ОСОБА_3 призначено субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг на період із жовтня 2014 року по квітень 2015 року у розмірі 3 745,52 грн. У результаті проведеної перевірки встановлено, що ОСОБА_3 надав недостовірну інформацію про свої доходи і майновий стан, що призвело до надмірної виплати бюджетних коштів для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг.

Враховуючи викладене, УПСЗН просило стягнути з відповідача надміру виплачену державну субсидіюурозмірі 3 745,52 грн.

Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 18 жовтня 2016 року позов УПСЗН задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 надміру виплачену державну субсидію у розмірі 3 745,52 грн на окремий рахунок УПСЗН. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач свідомо подав недостовірні відомості про доходи та майновий стан осіб, які були зареєстровані у належній йому квартирі, що вплинуло на встановлення права на субсидію та призвело до неправомірного отримання ним грошових коштів для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 01 березня 2017 року рішення Оболонського районного суду міста Києва від 18 жовтня 2016 року скасовано, провадження у справі закрито, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а належить до юрисдикції адміністративних судів.

Суд апеляційної інстанції керувався тим, що між УПСЗН, яке є суб'єктом владних повноважень і виконує делеговані йому законом функції контролю за розподілом бюджетних коштів, спрямованих на виплату субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, та ОСОБА_3 виник спір з приводу повернення надмірно виплачених коштів державної субсидії. З огляду на предмет спору і суб'єктний склад сторін цей спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

У березні 2017 року УПСЗН звернулося з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Доводи, наведені в касаційній скарзі

Касаційну скаргу УПСЗН мотивувало тим, що апеляційний суд необґрунтовано поновив відповідачу строк на апеляційне оскарження. Крім того, суд зробив помилковий висновок, що спірпідлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки спір між органом державної влади та/або органом місцевого самоврядування як суб'єктом публічного права та фізичною особою, в якому управлінські дії суб'єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної особи, не є публічно-правовим.

Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 травня 2017 року відкрито касаційне провадження у цій справі.

15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким Цивільний процесуальний кодекс України (далі - ЦПК України) викладено в новій редакції.

Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України в редакції цього Закону провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

У травні 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 вересня 2018 року справу призначено до судового розгляду, а ухвалою від 17 жовтня 2018 року справу передано на розгляд ВеликоїПалати Верховного Суду з посиланням на частину шосту статті 403 ЦПК України, яка передбачає, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції.

Ухвалою ВеликоїПалати Верховного Суду від 29 жовтня 2018 року справу прийнято для продовження розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами, у порядку письмового провадження.

Позиція Великої Палати Верховного Суду

Велика Палата Верховного Суду, заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та матеріали справи, вважає, що касаційна скарга має бути задоволена частково з огляду на таке.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставою касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

У статті 125 Конституції України вказано, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.

За вимогами частини першої статті 18 Закону Українивід 02 червня 2016року № 1402-VIII«Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою ЄСПЛ.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства, якими є цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне, між собою.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Суди встановили, що 28 листопада 2014 року ОСОБА_3 звернувся до УПСЗН із заявою про призначення субсидіїдля відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг. У декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, відповідач вказав, що він є єдиною особою, яка зареєстрована у квартирі, отримує пенсію, інших доходів не має. До заяви ОСОБА_3 долучив довідку про склад сім'ї та розмір платежів за житлово-комунальні послуги від 01 грудня 2014 року, в якій вказано, що окрім відповідача в квартирі АДРЕСА_1 жодних осіб не зареєстровано (а. с. 6, 7).

04 грудня 2014 року відповідачу за рішеннями УПСЗН призначена субсидія у розмірі 614,60 грн щомісяця строком на 5 місяців (з листопада 2014 року по березень 2015 року) та у розмірі 309,37 грн на жовтень 2014 року (а. с. 11, 12).

24 квітня 2015 року ОСОБА_3 за рішенням УПСЗН призначена субсидія у розмірі 363,15 грн на квітень 2015 року (а. с. 10).

У період із жовтня 2014 року по квітень 2015 року ОСОБА_3 отримував субсидію на одну особу для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг у загальній сумі 3 745,52 грн.

За результатом проведеної перевірки правильності та повноти інформації, що надається заявниками для

................
Перейти до повного тексту