Постанова
Іменем України
11 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 289/1418/16-ц
провадження № 61-34954св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,
Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_4, ОСОБА_5,
відповідач - ОСОБА_6,
треті особи: служба у справах дітей Радомишльської районної державної адміністрації, ОСОБА_7,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 14 березня
2017 року у складі судді Невмержицького І. М. та рішення апеляційного суду Житомирської області від 24 квітня 2017 року у складі колегії суддів:
Микитюк О. Ю., Кочетова Л. Г., Шевчук А. М.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ:
Короткий зміст позовних вимог:
У вересні 2016 року ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_6, треті особи: служба у справах дітей Радомишльської районної державної адміністрації, ОСОБА_7, про визнання недійсним договору дарування.
Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в рівних частках були власниками будинку АДРЕСА_1. Внаслідок тяжких обставин та обману із сторони ОСОБА_6 сторони 10 липня 2003 року уклали договір дарування вказаного будинку на вкрай невигідних для позивачів умовах. Відповідачка не сплатила ним обіцяні кошти та не забезпечила їх іншим житлом. Договір порушив права неповнолітньої, оскільки при укладанні спірного правочину, ОСОБА_5 підписала його замість матері ОСОБА_4
ОСОБА_4, ОСОБА_5 просили суд визнати недійсним договір дарування житлового будинку АДРЕСА_1, укладеного 10 липня 2003 року між ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Рішенням Радомишльського районного суду Житомирської області
від 14 березня 2017 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що позивачами пропущено строк позовної давності встановлений статтею 257 ЦК України 2004 року. При цьому, суд дійшов висновку про те, що позивачами не надано доказів того, що на момент укладання договору дарування житлового будинку позивачі діяли під впливом обману або щодо того, що обдарована ОСОБА_6 ввела в оману позивачів щодо подальших обов'язків по сплаті грошових коштів за будинок.
Рішенням апеляційного суду Житомирської області від 24 квітня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 задоволено частково.
Рішення Радомишльського районного суду Житомирської області
від 14 березня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку проте, що оспорюваний договір обмежив особисті і майнові права неповнолітньої ОСОБА_5, тому є підстави для визнання його недійсним в порядку статті 48 ЦК Української РСР 1963 року. Проте, апеляційний суд відмовив у задоволенні позовних вимог з підстав пропуску строку позовної давності, встановленого статтею 71 ЦК Української РСР 1963 року.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги:
19 травня 2017 року ОСОБА_5 через засоби поштового зв?язку подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 14 березня 2017 року та рішення апеляційного суду Житомирської області від 24 квітня 2017 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог з пропуском строку позовної давності та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального та порушенням норм процесуального права.
Заявник зазначає, що суд не прийняв до уваги, що на момент укладання спірного договору дарування, ОСОБА_5 була неповнолітньою. Право на звернення до суду з відповідним позовом у неї виникло з набуттям повноліття, а саме ІНФОРМАЦІЯ_3, а не від дня укладання правочину, як визначив суд, і таке право виникло у неї лише після набуття чинності ЦК України 2004 року.
Поважність причини пропуску строк звернення до суду з даним позовом, зумовлена сімейними обставинами, це зокрема: смерть батька ІНФОРМАЦІЯ_2, потрапляння матері в лікарню та проходження нею амбулаторного лікування, будучи неповнолітньою ОСОБА_5 народила сина, тяжка вагітність, пологи, догляд за хворою матір'ю та її сестрою, догляд за сином, постійна нестача коштів, повторна вагітність ОСОБА_5
Доводи інших учасників справи:
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух касаційної скарги:
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Радомишльського районного суду Житомирської області.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення»
ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Статтею 388 ЦПК України встановлено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду.
У червні 2018 року матеріали цивільної справи передано до Верховного Суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ:
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильніс