Постанова
Іменем України
11лютого 2019 року
м. Київ
справа № 179/435/16-ц
провадження № 61-6333св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,
Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідачі: Новопетрівська сільська рада Магдалинівського району Дніпропетровської області, ОСОБА_5,
треті особи: відділ Держгеокадастру у Магадалинівському районі Дніпропетровської області, Магдалинівська державна нотаріальна контора,
особа, яка подала апеляційну та касаційну скарги - ОСОБА_6,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 21 липня 2017 року у складі судді Ковальчук Т. А. та постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 березня 2018 року у складі колегії суддів: Посунся Н. Є., Баранніка О. П., Пономарь З. М.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ:
Короткий зміст позовних вимог:
У травні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Новопетрівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, ОСОБА_5, треті особи: відділ Держгеокадастру у Магдалинівському районі Дніпропетровської області, Магдалинівська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на земельну ділянку по праву спадкування за заповітом.
Позовна заява. з урахуванням уточнень, мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла баба позивача - ОСОБА_7. Після її смерті залишилася спадщина, що складається із земельної ділянки площею 5,230 га, розташованої на території Новопетрівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала ОСОБА_7 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку НОМЕР_1 від 01 червня 2001 року.
За життя ОСОБА_7 залишила заповіт від 15 грудня 2004 року, в якому вказала позивача, як спадкоємця всього свого майна.
На момент відкриття спадщини спадкоємцями за законом були б її доньки: мати позивача - ОСОБА_8 та - ОСОБА_5
ОСОБА_4 подав заяву про прийняття спадщини, але у видачі свідоцтва про право на спадщину відмовлено, оскільки відсутній оригінал державного акта на право власності на земельну ділянку.
ОСОБА_4 просив суд визнати право власності на земельну ділянку площею 5,230 га, розташованої на території Новопетрівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області по праву спадкування за заповітом.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області
від 21 липня 2017 року позовні вимоги задоволено.
Визнано за ОСОБА_4 право власності на земельну ділянку площею 5,230 га, яка розташована на території Новопетрівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно з державним актом на право приватної власності на землю НОМЕР_1 від 01 червня
2001 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю за Мд № 4902, в порядку спадкування за заповітом після ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.
Рішення суду мотивовано тим, що позивач є спадкоємцем по заповіту, який залишила ОСОБА_7, а тому ОСОБА_4 має право на спадкування. Інші особи, які є спадкоємцями відсутні.
Постановою апеляційного Суду Дніпропетровської області від 29 березня
2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишено без задоволення.
Рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області
від 21 липня 2017 року залишено без змін.
Залишаючи без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_6, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції. При цьому, апеляційний суд вказав, що посилання заявника на незалучення його до участі у справі не дає підстав для скасування судового рішення, оскільки судовим рішення право власності ОСОБА_6 на спірну земельну ділянку скасовано.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги:
10 травня 2018 року ОСОБА_6 через засоби поштового зв?язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 21 липня 2017 року та постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від
29 березня 2018 року та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального та порушенням норм процесуального права.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що ОСОБА_6 безпідставно не було залучено до участі у справі, що позбавило його можливості надати свої пояснення щодо обставин справи, оскільки саме ОСОБА_6 є власником спірної земельної ділянки, яка належить йому на праві приватної власності згідно рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 29 серпня 2014 року, про що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно здійснено відповідний запис.
Доводи інших учасників справи:
17 липня 2018 року ОСОБА_4 через засоби поштового зв'язку подав до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення, а рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 21 липня 2017 року та постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 березня 2018 року залишити без змін.
Відзив обґрунтовано тим. що ОСОБА_6 ніякого відношення до спадщини не має, та ніколи не був належним власником спірної земельної ділянки.
Рух касаційної скарги:
Ухвалою Верховного суду від 19 червня 2018 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області.
Зупинено виконання рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 21 липня 2017 року та постанови апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 березня 2018 року до закінчення касаційного провадження.
У липні 2018 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ:
Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуаль