П О С Т А Н О В А
Іменем України
15 січня 2019 року
м. Київ
Справа № 911/4007/16
Провадження № 12-222гс18
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Уркевича В. Ю.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Яновської О. Г.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство «Обухівське»,
відповідач - Головне управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у Київській області,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3, Товариство з обмеженою відповідальністю «Роза-Л»,
розглянула в порядку спрощеного позовного провадження справу № 911/4007/16 за позовом Публічного акціонерного товариства «Обухівське» до Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у Київській області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Роза-Л», про визнання недійсним наказу та скасування запису в Поземельній книзі за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Обухівське» на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 05 червня 2018 року (головуючий суддя Станік С. Р., судді Гончаров С. А., Яковлєв М. Л.).
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст і підстави позовних вимог
1. У грудні 2016 року Публічне акціонерне товариство «Обухівське» (далі - ПАТ «Обухівське») звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у Київській області (далі - ГУ Держгеокадастру) про визнання недійсним наказу від 12 березня 2016 року № 10-3626/15-16-сг про надання ОСОБА_3 у власність земельної ділянки площею 3,5727 га (кадастровий номер НОМЕР_1) із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Обухівської міської ради Обухівського району Київської області, та скасування запису в Поземельній книзі про надання цієї земельної ділянки у приватну власність.
2. Позов мотивовано тим, що зазначена земельна ділянка є частиною земельної ділянки загальною площею 1687,9 га, розташованої на території Обухівської міської ради Обухівського району Київської області, належної позивачу на праві постійного користування згідно з державним актом на право постійного користування серії НОМЕР_2 від 19 лютого 1996 року (як правонаступнику Відкритого акціонерного товариства «Обухівське», яке є правонаступником радгоспу-комбінату «Обухівський»), тому передача її у власність ОСОБА_3 є незаконною, а оспорюваний наказ - недійсним.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Господарський суд Київської області рішенням від 21 лютого 2017 року в задоволенні позовних вимог відмовив повністю.
4. Обґрунтовуючи своє рішення, суд першої інстанції зазначив, що оспорюваний наказ видано відповідно до вимог чинного законодавства та в межах компетенції відповідача, оскільки право на земельну частку (пай) за членами сільськогосподарських акціонерних товариств визнано законом і це право не залежить від волі юридичної особи (сільськогосподарського акціонерного товариства), а передача земельної ділянки у власність особі, яка має право на земельну частку (пай), у порядку приватизації не потребує ані погодження попереднього користувача (сільськогосподарського акціонерного товариства), ані попереднього вилучення земельної ділянки в такого користувача рішенням уповноваженого органу.
5. Київський апеляційний господарський суд ухвалою про закриття апеляційного провадження від 05 червня 2018 року рішення Господарського суду Київської області від 21 лютого 2017 року скасував і закрив провадження у цій справі.
6. Мотивуючи ухвалу, суд апеляційної інстанції керувався тим, що вирішення спору про визнання недійсним наказу ГУ Держгеокадастру, яким надано земельну ділянку у власність фізичній особі, та скасування відповідного запису в Поземельній книзі впливає на права та обов'язки цієї фізичної особи, тому такий спір є приватноправовим і за суб'єктним складом сторін підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.
Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог
7. У липні 2018 року ПАТ «Обухівське» звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просило скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 05 червня 2018 року та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Короткий зміст ухвал суду касаційної інстанції
8. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою від 09 серпня 2018 року поновив ПАТ «Обухівське» строк на касаційне оскарження зазначеного судового рішення, відкрив касаційне провадження та передав цю справу разом із касаційною скаргою ПАТ «Обухівське» на розгляд ВеликоїПалати Верховного Суду з огляду на те, що підставою оскарження ухвали суду апеляційної інстанції є порушення ним правил суб'єктної юрисдикції.
9. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 22 серпня 2018 року справу прийняла та призначила до розгляду.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
10. Касаційну скаргу мотивовано порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права щодо необхідності розгляду спору в цій справі за правилами цивільного судочинства, оскільки реєстрація права власності на земельну ділянку не призвела до набуття фізичною особою (ОСОБА_3.) права власності на земельну ділянку, ця фізична особа реально не володіє та не користується спірною земельною ділянкою, яка не була виділена в натурі і знаходиться у володінні та користуванні позивача, тобто вирішення цього спору не впливає на права та обов'язки ОСОБА_3
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
11. У серпні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Роза-Л» (далі - ТОВ «Роза-Л») подало клопотання про повернення справи на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, в якому зазначає, що ухвала суду апеляційної інстанції є законною й обґрунтованою, оскільки спір у цій справі впливає на права та обов'язки фізичної особи ОСОБА_3, тобто за суб'єктним складом сторін підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства. Наведена позиція, за твердженням ТОВ «Роза-Л», узгоджується з практикою Великої Палати Верховного Суду щодо розгляду таких спорів у подібних правовідносинах, тому підстав для повторної передачі на її розгляд спору з аналогічного питання немає.
12. Інші учасники справи своєї позиції стосовно касаційної скарги ПАТ «Обухівське» письмово не виклали.
ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи й висновків судів попередніх інстанцій
13. Визначаючи юрисдикцію суду під час розгляду цієї справи, Велика Палата Верховного Суду керується таким.
14. Відповідно до частини першої статті 1 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду з позовом) підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з установленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
15. Господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів (абзац другий частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України (у згаданій редакції)).
16. Підвідомчість господарських справ установлена статтею 12 Господарського процесуального кодексу України (у вказаній редакції), за змістом пунктів 1, 6 частини першої якої господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, і справи у спорах, що виникають із земельних відносин, у яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.
17. 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким Господарський процесуальний кодекс України викладено в новій редакції.
18. Господарський процесуальний кодекс України в редакції, чинній на час розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду, також установлює, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб'єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; й інші справи у спорах між суб'єктами господарювання (пункти 6, 10, 15 частини першої статті 20 цього Кодексу).
19. Натомість відповідно до частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду з позовом), положення якої кореспондуються із частиною першою статті 19 цього Кодексу в редакції,чинній на час розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
20. При цьому визначальними ознаками приватноправових відносин є юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу суб'єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням наявного приватного права певного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб'єкта владних повноважень.
21. Отже, під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
22. Згідно із частинами пер