ПОСТАНОВА
Іменем України
13 лютого 2019 року
Київ
справа №336/2138/17(2-а/336/223/2017)
провадження №К/9901/20634/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Білоуса О. В., Стрелець Т. Г.,
розглянув у письмовому провадженні в касаційній інстанції справу
за позовом Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя до державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області Гостіщева Т.М. про визнання протиправною та скасування постанови, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, прийняту 14 вересня 2017 року у складі колегії суддів: головуючого судді -Богданенка І.Ю., суддів: Уханенка С.А., Дадим Ю.М.,
І. Обставини справи:
1. У квітні 2017 року Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (далі - позивач, УПФУ в Шевченківському районі м. Запоріжжя) звернулося до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, в якому просило:
1.1. визнати частково протиправною та скасувати постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 22 березня 2017 року №53615489 в частині стягнення виконавчого збору у сумі 12800 гривень.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що стягнення виконавчого збору є протиправним, оскільки у разі стягнення періодичних платежів та виконання рішення за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконавчий збір не стягується.
ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
3. Шевченківський районний суд м. Запоріжжя постановою від 9 червня 2017 року позов задовольнив в повному обсязі.
3.1. Визнав протиправною постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Гостіщевої Т.М. від 22 березня 2017 року ВП №53614589 в частині стягнення з управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Запоріжжя виконавчого збору.
3.2. Скасував п. 3 постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Гостіщевої Т.М. від 22 березня 2017 року ВП №53614589 в частині стягнення з управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Запоріжжя виконавчого збору.
4. Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 14 вересня 2017 року, постанову Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 9 червня 2017 року скасував, та прийняв нову постанову якою у задоволенні позовних вимог відмовив.
4.1. Суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення суду першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги пред'явлено до неналежного відповідача і оскільки суд апеляційної інстанції позбавлений можливості залучити до участі в справі належного відповідача ухвалив нове рішення про відмову в позові.
ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
5. Позивач, вважаючи судове рішення суду апеляційної інстанції ухваленим з порушенням норм матеріального і процесуального права, подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати його рішення, а постанову суду першої інстанції залишити в силі.
5.1. Заперечення на касаційну скаргу відповідачем не подавались.
ІІІ. Джерела права й акти їх застосування
6. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
7. Приписами підпункту 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» цього Кодексу обумовлено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
8. Відповідно до частини третьої статті 181 КАС України (в редакції чинній на час розгляду справи), яка повністю кореспондується з частиною третьою статті 287 КАС України в чинній редакції, відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.
9. Згідно із Положенням про Державну виконавчу службу України, затвердженим постановою КМУ № 229 від 02 липня 2014 року, Державна виконавча служба України є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів відповідно до закону.
10. З 07 квітня 2015 року вищевказане Положення про ДВС втратило чинність у зв'язку із прийняттям постанови КМУ № 150 від 31 березня 2015 року, якою погоджено пропозицією Міністерства юстиції щодо можливості забезпечення здійснення покладених на Міністерство постановою Кабінету Міністрів України від 21 січня 2015 року № 17 «Питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади системи юстиції» функцій і повноважень Державної реєстраційної служби та Державної виконавчої служби, які припинені.
11. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 січня 2015 року № 17 ліквідовано Державну реєстраційну службу та Державну виконавчу службу, поклавши на Міністерство юстиції завдання і функції з реалізації державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), з питань державної реєстрації актів цивільного стану, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, договорів комерційної концесії (субконцесії), з питань реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, інших громадських формувань, статутів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, якщо їх реєстрація передбачена законами, статуту територіальної громади м. Києва, державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності. Крім того, пунктом 2 встановлено, що Міністерство юстиції є правонаступником Державної реєстраційної служби та Державної виконавчої служби, що ліквідуються, в частині реалізації державної політики у сферах, зазначених у пункті 1 цієї постанови.
12. Згідно статті 6 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» систему органів примусового виконання рішень становлять:
1) Міністерство юстиції України;
2) органи державної виконавчої служби, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.
13. Відповідно до п. 3 Інструкції з організації примусового виконання рішень затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2