ПОСТАНОВА
Іменем України
13 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 338/1352/14-а
адміністративне провадження № К/9901/5813/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Анцупової Т. О.,
суддів - Кравчука В. М., Стародуба О. П.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу № 338/1352/14-а
за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Богородчанському районі Івано-Франківської області про визнання дій неправомірними;
за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у Богородчанському районі Івано-Франківської області на постанову Богородчанського районного суду Івано-Франківської області (суддя Битківський Л. М.) від 22 вересня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Большакової О. О., Глушка І. В., Макарика В. Я.) від 30 квітня 2015 року, встановив:
І. РУХ СПРАВИ
1. У вересня 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Богородчанському районі Івано-Франківської області (далі - УПФУ у Богородчанському районі), в якому просив:
- визнати неправомірною відмову в перерахунку пенсії з урахуванням пільгового обчислення стажу;
- зобов'язати відповідача зарахувати в пільговому обчисленні (зарахувавши кожний рік роботи за один рік і шість місяців) період роботи з 16 травня 1986 року по 27 червня 1994 року як трудовий стаж вироблений в місцевостях, прирівняних до району Крайньої Півночі та в районах Крайньої Півночі;
- зобов'язати відповідача зробити перерахунок та виплатити пенсію з врахуванням пільгового обчислення стажу з 24 лютого 2011 року (з моменту призначення пенсії);
- стягнути з відповідача витрати пов'язані з розглядом справи.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що з 24 лютого 2011 року перебуває на обліку в УПФУ у Богородчанському районі та отримує пенсію за віком. Дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії з врахуванням пільгового обчислення стажу роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, а саме щодо відмови зарахувати один рік роботи в районах Крайньої Півночі за один рік і шість місяців при обчисленні стажу, який дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності є неправомірними, необґрунтованими та такими, що порушують його пенсійні права.
3. Ухвалою Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 22 вересня 2014 року адміністративний позов ОСОБА_2 до УПФУ у Богородчанському районі про визнання неправомірними дій щодо не включення до пільгового обчислення стажу роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі - залишено без розгляду за період з 24 лютого 2011 року по 04 березня 2014 року на підставі ст. 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
4. Постановою Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 22 вересня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 квітня 2015 року, позов задоволено частково:
- визнано неправомірною відмову УПФУ у Богородчанському районі в перерахунку пенсії ОСОБА_2 з врахуванням пільгового стажу;
- зобов'язано відповідача провести перерахунок пенсії позивачу, зарахувавши в пільговому обчисленні період роботи з 16 травня 1986 року по 27 червня 1994 рік, як трудовий стаж, зароблений в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі та в районах Крайньої Півночі, зарахувавши один рік роботи за один рік шість місяців;
- зобов'язано відповідача зробити перерахунок пенсії, що виплачується позивачу з врахуванням пільгового стажу з 05 березня 2014 року.
5. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, УПФУ у Богородчанському районі звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на недотримання норм матеріального права, просить скасувати постанову Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 22 вересня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 квітня 2015 року, ухвалити нове судове рішення про задоволення скарги управління в повному обсязі та відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2
6. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08 червня 2015 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
7. Вищим Адміністративним судом України справа до розгляду не призначалась.
8. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року.
Відповідно до п. 1 Розділу VII «Перехідні положення» зазначеного закону зміни до Кодексу адміністративного судочинства України вводяться в дію з урахуванням певних особливостей. Зокрема, у пп. 4 передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчився до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
9. 18 січня 2018 року касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Богородчанському районі Івано-Франківської області на постанову Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 22 вересня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 квітня 2015 року у справі № 33/1352/14-а передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
10. Ухвалою Верховного Суду від 11 лютого 2019 року справу прийнято до провадження та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
11. Станом на 13 лютого 2019 року відзив на касаційну скаргу від позивача до Верховного Суду не надходив.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
12. Судами попередніх інстанцій установлено, що позивач - ОСОБА_2 є пенсіонером і перебуває на обліку в УПФУ у Богородчанському районі та отримує пенсію за віком на пільгових умовах по Списку № 2 відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 24 лютого 2011 року.
13. Відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_2 з 16 травня 1986 року по 27 червня 1994 року працював в Івано-Франківському управлінні бурових робіт на посаді вантажника та помічника бурильника (наказ на прийом від 15 травня 1986 року № 423) вахтово-експедиційним методом в районах Крайньої Півночі, а саме в Ямало-Ненецькому автономному окрузі Тюменської області, що також підтверджується довідками Прикарпатським управлінням борових робіт від 16 лютого 2011 року № 10-14 та Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» від 08 серпня 2014 року № 10-1067.
14. На звернення позивача від 24 липня 2014 року про нарахування пенсії з урахуванням пільгового обчислення стажу роботи в місцевості прирівняній до районів Крайньої Півночі та в районах Крайньої Півночі УПФУ у Богородчанському районі листом від 27 липня 2014 року № 10/Д-7 відмовило позивачу в такому перерахунку пенсії у зв'язку з тим, що пільгове обчислення стажу роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі проводиться на підставі письмового трудового договору, в якому обумовлено термін дії та пільги, які отримував працівник, або інших документів, що підтверджують право на пільги працівників, що працювали в районах Крайньої Півночі.
15. Не погоджуючись з рішенням відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
16. Оцінюючи доводи сторін, суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із наявності у позивача права на обчислення пільгового страхового стажу роботи за період роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, оскільки з наданих ним документів вбачається той факт, що працюючи в районі Крайньої Півночі та в місцевості прирівняної до районів Крайньої Півночі, він користувався пільгами передбаченими Указом Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» (далі Указ від 10 лютого 1960 року).
17. Висновок відповідача про те, що обов'язковою умовою надання пільг при обчисленні стажу роботи в районах Крайньої Півночі один рік роботи за один рік 6 місяців є наявність письмового трудового договору про роботу у вказаній місцевості, суд першої інстанції визнав помилковим з огляду на приписи п. 5 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції Закону від 26 липня 2006 року № 32-V), згідно до якої пільгове обчислення страхового стажу проводиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.
Тобто, наявність письмового трудового договору не є виключною і єдиною підставою для пільгового обчислення страхового стажу і вказана норма надає особі можливість надавати вказані документу за її вибором.
18. Надаючи правову оцінку фактичним обставинам справи, суди попередніх інстанцій виходили з наступного законодавчого регулювання спірних правовідносин: п. 5 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; пп «д» п. 5 Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі»; п. 3 постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» та п. 3 Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».
19. За вказаних обставин, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про зобов'язання відповідача зарахувати в пільговому обчисленні відповідно до Указу від 10 лютого 1960 року період роботи позивача в районах Крайньої Півночі та в місцевості прир