ПОСТАНОВА
Іменем України
13 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 826/25017/15
адміністративне провадження № К/9901/6462/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Анцупової Т. О.,
суддів - Берназюка Я. О., Стародуба О. П.
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 826/25017/15
за адміністративним позовом ОСОБА_2 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії;
за касаційною скаргою уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя Шележко В. П.) від 15 квітня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Саприкіна І. В., Карпушова О. В., Кучма А. Ю.) від 08 червня 2016 року, встановив:
І. РУХ СПРАВИ
1. У листопаді 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В. В. (далі - уповноважена особа), в якому просив:
- визнати протиправним рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ «Дельта Банк» Кадирова В. В. щодо визнання нікчемним договору № 005-28520-120215 банківського вкладу (депозиту) «Лояльний» у доларах США від 12 лютого 2015 року укладеного між ОСОБА_2 та АТ «Дельта Банк» та операції х внесення та перерахування грошових коштів по рахунку, відкритому на виконання вказаного договору;
- зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ «Дельта Банк» Кадирова В. В. подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію стосовно збільшення кількості вкладників за рахунок ОСОБА_2, якому необхідно здійснити виплату відшкодування коштів за договором № 005-28520-120215 банківського вкладу (депозиту) «Лояльний» у доларах США від 12 лютого 2015 року за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
2. В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що уповноваженою особою безпідставно не включено його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду, оскільки у відповідача були відсутні підстави для визнання нікчемним договору банківського вкладу, укладеного між ним та ПАТ «Дельта Банк».
3. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 квітня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2016 року, задоволено адміністративний позов.
Визнано протиправним та скасовано рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича щодо визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) «Лояльний» у доларах США від 12 лютого 2015 року № 005-28520-120215, укладеного між ОСОБА_2 та публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та операції з внесення та перерахування грошових коштів по рахунку, відкритому на виконання вказаного договору.
Зобов'язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію стосовно збільшення кількості вкладників за рахунок ОСОБА_2, якому необхідно здійснити виплату відшкодування коштів за договором банківського вкладу (депозиту) «Лояльний» у доларах США від 12 лютого 2015 року № 005-28520-120215 за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Присуджено з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 974,40 грн.
4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 04 липня 2016 року уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк» звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 квітня 2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2016 року, і ухвалити нове судове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19 липня 2016 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
6. 21 вересня 2017 року до Вищого адміністративного суду України від ОСОБА_2 надійшло клопотання про прискорення розгляду справи.
7. Вищим адміністративним судом України справа до розгляду не призначалася.
8. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року.
Відповідно до пп. 4 п. 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
9. 19 січня 2018 року касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 квітня 2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2016 року у справі № 826/25017/15 передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
10. Ухвалою Верховного Суду від 23 січня 2018 року справу прийнято до провадження.
11. Ухвалою Верховного Суду від 08 лютого 2019 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду та призначено до розгляду в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 345 КАС України.
12. Станом на 13 лютого 2019 року заперечення або відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходили.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
13. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 12 лютого 2015 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Дельта Банк» укладено Договір банківського вкладу (депозиту) «Лояльний» у доларах США № 005-28520-120215, за умовами якого позивач розміщує вклад у розмірі 7000,00 доларів США, на строк по 14 березня 2015 року включно, із виплатою процентів;
14. Згідно з меморіальним ордером від 12 лютого 2015 року № 10280170 на вкладний рахунок ОСОБА_2 внесено грошові кошти у розмірі 7000,00 доларів США.
15. 02 березня 2015 року Правління Національного банку України постановою № 150 віднесло ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних.
16. Згідно витягу з протоколу засідання Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями АТ «Дельта Банк» від 15 вересня 2015 року та наказу уповноваженої особи застосовано наслідки нікчемності договорів банківського вкладу, у тому числі договору № 005-28520-120215, з підстав, визначених п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року № 4452-VI (далі - Закон № 4452-VI).
17. 02 жовтня 2015 року Національний банк України прийняв постанову № 664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Дельта Банк». Того ж дня виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення № 181 «Про початок процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», відповідно до якого розпочато процедуру ліквідації AT «Дельта Банк» та призначено уповноважену особу Кадирова В. В., строком на 2 роки з 05 жовтня 2015 року по 04 жовтня 2017 року включно.
18. У зв'язку з наведеним, відповідач не подав до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію про ОСОБА_2 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду.
19. Вважаючи протиправними дії відповідача, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
20. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що відповідачем не доведено, що вказаний договір банківського вкладу має ознаки нікчемного правочину неплатоспроможного банку, що перелічені у ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI, оскільки законодавчими актами не встановлено заборони банку після визнання його проблемним укладати договори, відкривати поточні рахунки та зараховувати на рахунок кошти.
21. Також, суди зазначили, що рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемного є банківською таємницею, відтак позивач не міг знати про віднесення банку до категорії проблемних. Відповідачем також не надано доказів, які б свідчили, що зазначений правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави. Крім того, в силу положень ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України питання недійсності правочину у разі недодержання вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам вирішується виключно судом.
22. Суди попередніх інстанцій зазначили, що зарахування на депозитний рахунок грошових сум для вкладника від третьої особи, як підстава визнання нікчемними вкладів, не відповідає вимогам Закону. Такі дії, з огляду на невиплату коштів (невключення до переліку вкладників банку) як позивачу, так і третій особі, з рахунку якої їй перераховано кошти, порушують право на власність.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
23. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.
24. Зокрема, скаржник зазначив, дії уповноваженої особи Фонду щодо проведення перевірки по виявленню нікчемних правочинів та застосування відповідних наслідків повністю відповідають нормам Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», порушень прав позивача, як вкладника, при цьому не допущено.
25. Також скаржник зазначив, що перерахування грошових коштів на рахунок позивача відбулось з рахунку іншої особи під час дії постанови Національного банку України від 30 жовтня 2014 року № 692/БТ «Про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії проблемних», що свідчить про штучність та фіктивність створення правових підстав для отримання коштів, що перевищують суми гарантованого відшкодування.
26. Крім того, скаржник вважає, що судами попередніх інстанцій надано невірну правову оцінку вимогам ст. 36, 37, 38 Закону № 4452-VI, оскільки за результатами роботи Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями АТ «Дельта Банк» було вирішено питання про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) від 12 лютого 2015 року № 005-28520-120215, та, як наслідок, у відповідача відсутній обов'язок включити позивача до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування вкладу в межах гарантованої суми.