Постанова
Іменем України
12 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 742/519/17
провадження № 51-4216км18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Марчука О.П.,
суддів Могильного О.П., Наставного В.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Анзійчук Ю.В.,
прокурора Гладкого О.Є.,
засудженого ОСОБА_1,
захисників Бєжанової А.В., Атавіна О.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги прокурора та засудженого ОСОБА_1 на вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 03 травня 2017 року й ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 24 листопада 2017 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016270210001947, за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Прилуки Чернігівської області, зареєстрованого та проживаючого у АДРЕСА_1, раніше судимого 03 лютого 2012 року вироком Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області за ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 2 місяці. Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкас від 15 липня 2014 року на підставі Закону України «Про амністію у 2014 році» звільнений від відбування покарання за вказаним вироком.
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянина України, уродженця та зареєстрованого у АДРЕСА_2, проживаючого у АДРЕСА_3, раніше судимого 16 березня 2016 року вироком Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки. На підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік.
у вчиненні злочинів, передбачених п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 03 травня 2017 року ОСОБА_1 засуджено за: ч. 4 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 15 років з конфіскацією всього належного йому майна; п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України до покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна. На підстав ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено ОСОБА_1 покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна. ОСОБА_4 засуджено за : ч. 4 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 10 років з конфіскацією усього належного йому майна; п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 15 років з конфіскацією усього належного йому майна. На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на 15 років з конфіскацією усього належного йому майна. На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків до призначеного засудженому покарання частково приєднано невідбуте ним покарання за вироком Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 13 березня 2016 року та остаточно визначено ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на 17 років з конфіскацією всього належного йому майна.
За вироком суду ОСОБА_1 та ОСОБА_4 визнано винними за те, що 07 жовтня 2016 року у ранковий час, перебуваючи на території залізничного вокзалу за адресою м. Прилуки, Привокзальна площа, 1, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 вступили між собою у змову, спрямовану на вчинення вбивства ОСОБА_5 з метою заволодіння його майном.
Реалізуючи свої злочинні наміри, 08 жовтня 2016 року о 23:30 ОСОБА_1 та ОСОБА_4 за попередньою змовою з метою вбивства ОСОБА_5 та заволодіння його майном прибули до місця проживання потерпілого за адресою: АДРЕСА_4, де здійснили вбивство ОСОБА_5 за наступних обставин.
Перебуваючи у вказаному господарстві, обвинувачений ОСОБА_1 підібрав фрагмент металевої труби з метою її використання у ході нападу на потерпілого.
Після цього, з метою проникнення до будинку потерпілого, обвинувачений ОСОБА_4 подзвонив у дзвінок до житлового будинку. У момент, коли ОСОБА_5 відчинив двері, обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_4, діючи спільно та узгоджено, з метою вбивства потерпілого та заволодіння його майном, напали на нього. У ході нападу обвинувачений ОСОБА_1, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій та бажаючи настання смерті ОСОБА_5, який в цей момент знаходився в приміщені веранди будинку біля відчинених вхідних дверей, завдав попередньо підшуканим фрагментом металевої труби потерпілому один удар по голові від якого ОСОБА_5 впав на підлогу веранди будинку. Відразу після цього обвинуваченій ОСОБА_1 та ОСОБА_4, діючи з єдиним узгодженим умислом, почергово вказаною металевою трубою завдали по голові лежачому на підлозі ОСОБА_5 по одному удару.
Продовжуючи свої злочинні дії ОСОБА_1 та ОСОБА_4 перетягнули ОСОБА_5 з будинку у двір господарства за вказаною адресою, де ОСОБА_4 завдав потерпілому по голові один удар цеглиною, підібраною ним на території цього ж подвір'я, а ОСОБА_1 - потерпілому по голові ще один удар металевою трубою. Від отриманих тілесних ушкоджень потерпілий помер на місці події. Смерть настала від грубого руйнування речовини головного мозку внаслідок відкритої черепно-мозкової травми.
Реалізуючи свій корисливий мотив, спрямований на заволодіння майном потерпілого, вони проникли до приміщення вказаного житлового будинку та заволоділи майном потерпілого ОСОБА_5 на загальну суму 12905,24 грн.
Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 24 листопада 2017 року вирок місцевого суду змінено.
Виключено з вироку у рішення про засудження ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 187 КК України.
Постановлено вважати ОСОБА_1 засудженим за п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, до покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією усього належного йому майна.
Зараховано додатково ОСОБА_1, на підставі ч. 5 ст. 72 КК України, у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення - з 04 травня 2017 року по 20 червня 2017 року включно, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
В порядку ч. 2 ст. 404 КПК України, виключено з вироку рішення про засудження ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 187 КК України.
Постановлено вважати ОСОБА_4 засудженим за п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, до покарання у виді 15 років позбавлення волі з конфіскацією усього належного йому майна.
Зараховано додатково ОСОБА_4, на підставі ч. 5 ст. 72 КК України, у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення - з 04 травня 2017 року по 20 червня 2017 року включно, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
В решті цей вирок залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений порушує питання про скасування судових рішень через істотне порушення вимог кримінального процесуального кодексу, невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та його особі через суворість. Вказує на порушення права на захист у зв'язку з не роз'ясненням право про можливість розгляду кримінального провадження щодо нього судом присяжних. Крім того, суд призначаючи йому покаранні за вчинений злочин у виді довічного позбавлення волі, свого рішення належним чином не мотивував. На зазначені порушення було вказано і в апеляційних скаргах засудженого і захисника, проте апеляційний суд в порушення вимог ст. 419 КПК України не надав оцінки всім доводам їх скарг.
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції. Вважає ухвалу такою, що не відповідає вимогам ст. 419 КПК України, оскільки вважає рішення апеляційного суду про виключення з вироку рішення про засудження ОСОБА_1 та ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 187 КК України необґрунтованим. Крім того, апеляційний суд, виключивши з резолютивної частини вироку рішення про засудження ОСОБА_1 та ОСОБА_4 з вказаною статтею, проте у самому формулюванні обвинувачення залишено посилання на умисел останніх вчинити розбійний напад. Також, у резолютивній частині ухвали апеляційним судом залишено поза увагою необхідність приєднання ОСОБА_4 невідбутого покарання за вироком Прилуцького міськрайонного суду від 13 березня 2016 року
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні засуджений та його захисник підтримали подану скаргу та частково касаційну скаргу прокурора, прокурор підтримав подану скаргу та заперечував проти задоволення скарги засудженого.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали кримінального провадження, наведені в касаційних скаргах доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга засудженого не підлягає задоволенню, а скарга прокурора - частковому задоволенню з таких підстав.
Мотиви Суду
Згідно із ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
При перевірці матеріалів кримінального провадження касаційним судом установлено, що свої висновки про доведеність винуватості ОСОБА_1 та ОСОБА_4 у вчиненні умисного вбивства з корисливих мотивів за попередньою змовою групою осіб та кваліфікація їх дій за пунктами 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК