Постанова
Іменем України
11 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 686/23789/16-ц
провадження № 61-34192св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,
Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - Хмельницька міська рада,
третя особа - приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу Савіцька Ірина Леонідівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 травня
2017 року у складі суді Стефанишина С. Л. та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 13 липня 2017 року у складі колегії суддів:
Гринчука Р. С., Грох Л. М., Костенка А. М.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ:
Короткий зміст позовних вимог:
У листопаді 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Хмельницької міської ради, третя особа - приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу Савіцька І. Л., про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання спадкоємцем четвертої черги за законом.
Позовні вимоги мотивовано тим, що в період з березня 2010 року по квітень 2016 року ОСОБА_4 проживав однією сім'єю з ОСОБА_10 у належній їй квартирі АДРЕСА_1. За час проживання у вказаній квартирі ОСОБА_4 та ОСОБА_10 були пов'язані спільним побутом, мали спільний бюджет та взаємні права і обов'язки.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_10 померла. Витрати на поховання ОСОБА_10 поніс позивач та його родичі. Після смерті ОСОБА_10 відкрилася спадщина.
Оскільки ОСОБА_4 проживав із спадкодавцем не менше п'яти років однією сім'єю до часу відкриття спадщини, відповідно до статті 1264 ЦК України є спадкоємцем за законом четвертої черги. Проте нотаріусом було відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину, через відсутність документів, які підтверджують сімейні відносини.
ОСОБА_4 просив суд встановити факт його проживання однією сім'єю з ОСОБА_10 з квітня 2010 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 в квартирі АДРЕСА_1 не менше п'яти років до часу відкриття спадщини та визнати його спадкоємцем четвертої черги на спадкування за законом після смерті ОСОБА_10
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області
від 04 травня 2017 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Рішення суду мотивовано необґрунтованістю заявлених позовних вимог, оскільки позивачем не доведено факту проживання його та ОСОБА_10 однією сім'єю останні п'ять років до дня смерті ОСОБА_10, , а відтак відсутні передбачені статтею 1264 ЦК України підстави для визнання позивача спадкоємцем четвертої черги на спадкування за законом.
Ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 13 липня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилено.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області
від 04 травня 2017 року залишено без змін.
Відхиляючи апеляційну скаргу ОСОБА_4, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги:
29 липня 2017 року ОСОБА_4 через засоби поштового зв?язку подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 травня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 13 липня 2017 року та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального та порушенням норм процесуального права.
Аргументи касаційної скарги зводяться до того, що судами попередніх інстанцій допущено неповне з'ясування обставин, що мають значення по справі. При прийнятті оскаржуваних судових рішень, суди керувались лише необґрунтованими доводами заперечень відповідача та не брали до уваги надані позивачем докази.
Доводи інших учасників справи:
19 жовтня 2017 року Хмельницька міська рада через засоби поштового зв'язку подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ заперечення, в якому просить касаційну скаргу
ОСОБА_4 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 травня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 13 липня 2017 року залишити без змін.
Заперечення обґрунтовано тим, що ОСОБА_4 не надано суду доказів спільного проживання однією сім'єю з ОСОБА_10 у квартирі АДРЕСА_1 не менше п'яти років до часу відкриття спадщини.
Рух касаційної скарги:
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення»
ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Статтею 388 ЦПК України встановлено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У червні 2018 року касаційна скарга разом із матеріалами цивільної справи надійшла до Верховного Суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ:
Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у запереченні на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Короткий зміст встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин справи:
ОСОБА_10 на праві власності належала квартира