ПОСТАНОВА
Іменем України
12 лютого 2019 року
Київ
справа №804/3881/16
адміністративне провадження №К/9901/1781/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Чечелівському районі м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2017 року (суддя Сафронова С.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сталь» до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Сталь» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просило визнати противоправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 22 січня 2014 року №0000151500, №0000141500.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2016 року позов задоволено.
При цьому зазначена постанова ухвалена судом першої інстанції у відкритому судовому засіданні, в якому були присутні представники сторін, повний її текст виготовлено 13 жовтня 2016 року та цього ж дня надіслано сторонам.
13 червня 2017 року Державна податкова інспекція у Чечелівському районі м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - відповідач/Інспекція) звернулась до суду із апеляційною скаргою на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2016 року, в якій просила поновити строк на апеляційне оскарження.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2017 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Чечелівському районі м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2016 року на підставі абзацу другого частини четвертої статті 189 КАС України.
Як зазначив апеляційний суд в тексті ухвали, наведені підстави для поновлення строку апеляційного оскарження є неповажними, оскільки не свідчать про неможливість своєчасно, у встановленому порядку подати апеляційну скаргу з дня отримання відповідачем копії оскаржуваної постанови.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду апеляційної інстанції від 07 липня 2017 року, Інспекція звернулась з касаційною скаргою, в якій, крім доводів щодо помилковості рішення суду першої інстанції по суті спору, посилалась на залишення поза увагою судом апеляційної інстанції наведених нею в клопотанні про поновлення пропущеного строку обставин його пропуску, просила вказане рішення суду апеляційної інстанції скасувати та направити справу до цього ж суду для продовження розгляду.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
Позивач письмових заперечень (відзиву) на касаційну скаргу суду не подав.
В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України.
Перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судом апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.
Згідно із частиною першою статті 6 КАС України (в редакції, чинній на момент постановлення оскаржуваної ухвали) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
При цьому за змістом статті 7 КАС України забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень адміністративного суду, крім випадків, установлених цим Кодексом, є одним із принципів адміністративного судочинства, зміст якого розкривала стаття 10 цього Кодексу й визначала, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Разом з тим, особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки (стаття 49 КАС України).
Так, частиною першою статті 185 КАС України передбачено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановле