ПОСТАНОВА
Іменем України
12 лютого 2019 року
Київ
справа №343/1450/16-а(2-а/0343/110/16)
адміністративне провадження №К/9901/32353/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу Львівської митниці ДФС на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року (судді: Святецький В.В. (головуючий), Гудима Л.Я., Довгополов О.М.) у справі №343/1450/16-а (2-а/0343/110/16) за позовом ОСОБА_4 до Львівської митниці ДФС про скасування постанови,
У С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_4 (далі - позивач, ОСОБА_4.) звернувся до суду з позовом до Львівської митниці Державної фіскальної служби (далі - відповідач, контролюючий орган, митний орган) про визнання протиправною та скасування постанови Львівської митниці ДФС у справі по порушення митних правил за №2379/20908/16 від 01 липня 2016 року.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим що притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідно до частини третьої статті 481 Митного кодексу України є протиправним, оскільки строки транзитного перевезення транспортного засобу та письмового повідомлення відповідача про ці обставини, були порушені ОСОБА_4 без наявності умислу, а внаслідок непереборної сили.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 29 вересня 2016 року адміністративний позов задоволено. Скасовано постанову Львівської митниці ДФС у справі про порушення митних правил за №2379/20908/16 від 01 липня 2016 року, якою громадянина України ОСОБА_4, визнано винним у вчинені порушення митних правил, передбачених частиною третьою статті 481 Митного кодексу України, із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. Провадження у справі про порушення митних правил відносно позивача закрито у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
4. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року скасовано рішення суду першої інстанцій. Прийнято нову постанову, якою позов задоволено. Скасовано постанову Львівської митниці ДФС у справі про порушення митних правил від 01 липня 2016 року за № 2379/20908/16 про визнання позивача винним у вчинені порушення митних правил, передбачених частиною третьою статті 481 Митного кодексу України, із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн.
5. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції в частині задоволених позовних вимог, дійшов висновку, що позивач не мав можливості вивезти за межі митної території України транспортний засіб «FORD» VIN НОМЕР_1 до 30.03.2015, оскільки з 09.03.2015 по 28.02.2016 приймав безпосередню участь в бойових діях в зоні АТО на Донбасі, а з 08.04.2016 по 14.06.2016 знаходився на амбулаторному лікуванні і вказані є обставинами непереборної сили, що унеможливили виконання обов'язку своєчасно вивезти транспортний засіб за межі митної території України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Львівська митниця Державної фіскальної служби подала касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Долинського районного суду Івано-Франківської області від 29 вересня 2016 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 в повному обсязі.
7. Касаційний розгляд справи проведено в письмовому провадженні відповідно до пункту другого частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
8. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.07.2016 посадовою особою Львівської митниці ДФС за результатами розгляду матеріалів справи про порушення митних правил прийнято постанову у справі про порушення митних правил № 2379/20908/16, якою ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.3 ст.481 Митного кодексу України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн.
Також судами встановлено, що 14.06.2016 близько 21 години в зону митного контролю митного поста «Краковець» Львівської митниці ДФС в'їхав автомобіль марки «Ford» VIN НОМЕР_1, p.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4, який перебуває на тимчасовому консульському обліку в Посольстві України у Франції.
У ході митного контролю вказаного транспортного засобу та внесення даних про нього в АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДМС України було з'ясовано, що позивачем 29.01.2015 ввезено на митну територію України вказаний транспортний засіб через пункт пропуску «Шегині-Медика» митного поста «Мостиська» Львівської митниці ДФС, в митному режимі «Тимчасове ввезення до 30.03.2015», з оформленням зобов'язання про зворотнє вивезення транспортного засобу. У вказаних інформаційних ресурсах, станом на 14.06.2016 відсутня інформація щодо вивезення вказаного транспортного засобу за межі митної території України.
Під час судового розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до службової характеристики молодшого сержанта ОСОБА_4, виданої командиром другого механізованого батальйону військової частини - польова пошта В2731, з 09.03.2015 по 28.02.2016 позивач приймав безпосередню участь в бойових діях в зоні АТО на Донбасі та успішно виконував поставлені бойові завдання. Також було встановлено, що з 08.04.2016 по 14.06.2016 ОСОБА_4 проходив амбулаторне лікування хвороби, яку отримав, приймаючи безпосередню участь в бойових діях в зоні АТО.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
9. У доводах касаційної скарги контролюючий орган вказує, що всупереч вимогам статті 192 Митного кодексу України позивачем не надано документального підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили, також ним не здійснено вчасного письмового інформування найближчого митного органу про обставини події. Крім того, відповідач зазначає, що враховуючи те, що позивач був мобілізований та приймав безпосередню участь в бойових діях в зоні АТО, після демобілізації ним не було виконано обов'язок з вивезення транспортного засобу у встановлені законом строки.
10. ОСОБА_4 надав відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність висновку суду апеляційної інстанції щодо наявності об'єктивних обставин за яких він не мав змоги своєчасно виконати обов'язок з вивезення транспортного засобу за межі митної території України та просить залишити скаргу контролюючого органу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції просить залишити без змін.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
11. Митний кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин).
11.1. Пункти 4, 24 частини першої статті 4.
Ввезення товарів, транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів, транспортних засобів за межі митної території України - сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів, транспортних засобів через митний кордон України у будь-який спосіб у відповідному напрямку.
Митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
11.2. Стаття 103.
Тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.
11.3. Частина перша статті 192.
Якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до органу доходів і зборів призначення, допускається вивантаження товарів в іншому місці. При цьому перевізник зобов'язаний: 1) вжити всіх необхідних заходів для забезпечення збереження товарів та недопущення будь-якого їх використання; 2) терміново повідомити найближчий орган доходів і зборів про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу.
11.4. Частини перша, третя, п'ята, шоста статті 380.
Тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено органами доходів і зборів з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів. Обов'язковою умовою допуску зазначених транспортних засобів до тимчасового ввезення на митну територію України є реєстрація цих транспортних засобів в уповноважених органах іноземних держав, що підтверджується відповідним документом.
Тимчасове ввезення громадянами-резидентами транспортних засобів особистого користування, що класифікуються за товарними позиціями 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД та причепів до них товарної позиції 8716 згідно з УКТ ЗЕД дозволяється на строк до одного року під письмове зобов'язання про їх зворотне вивезення за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, після сплати всіх митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.
Тимчасове ввезення громадянами-резидентами на митну територію України інших транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року під письмове зобов'язання про їх зворотне вивезення за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, та із застосуванням до них заходів гарантування, передбачених розділом Х цього Кодексу.
Строки, передбачені абзацами першим та другим цієї частини, можуть бути продовжені органами доходів і зборів з урахуванням дії обставин непереборної сили та о