ПОСТАНОВА
Іменем України
13 лютого 2019 року
Київ
справа № 826/7806/17
провадження № К/9901/51681/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Мороз Л.Л., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_2 до Київської міської ради, треті особи - Київський міський осередок Всеукраїнської громадської організації «Асоціація сприяння самоорганізації населення», Товариство з обмеженою відповідальністю «СІА», про визнання протиправним та нечинним рішення в частині, за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «СІА» на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Бабенка К.А., Кузьменка В.В., Степанюка А.Г. від 23 квітня 2018 року,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Київської міської ради, треті особи - Київський міський осередок Всеукраїнської громадської організації «Асоціація сприяння самоорганізації населення», Товариство з обмеженою відповідальністю «СІА», про визнання протиправним та нечинним рішення в частині, в якому просила:
- визнати протиправним та нечинним з моменту його прийняття рішення Київської міської ради від 20 грудня 2016 року «Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю «СІА» земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-громадської забудови з об'єктами соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури на АДРЕСА_1» в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок Товариству з обмеженою відповідальністю «СІА» для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-громадської забудови з об'єктами соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури на АДРЕСА_1 та, відповідно, в частині зміни цільового призначення зазначених земельних ділянок за цією адресою.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 грудня 2017 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 3 квітня 2018 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 було відмовлено.
3. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 3 квітня 2018 року Товариству з обмеженою відповідальністю «СІА» було відмовлено у задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат.
4. Відмовляючи у задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат (стягнення з позивачки понесених Товариством з обмеженою відповідальністю «СІА» судових витрат) суд апеляційної інстанції виходив з того, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази надання послуг визначених в акті від 19 лютого 2018 року № 2 «Надання правової допомоги до договору про надання правової допомоги від 31 січня 2018 року».
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Товариство з обмеженою відповідальністю «СІА» звернулось із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2018 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 грудня 2017 року ОСОБА_2 було відмовлено у задоволенні позовних вимог.
ОСОБА_2 було подано апеляційну скаргу на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 грудня 2017 року.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2018 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 грудня 2017 року та встановити Відповідачу та третій особі - Товариству з обмеженою відповідальністю «СІА» строк для подачі письмового відзиву на апеляційну скаргу.
Товариством з обмеженою відповідальністю «СІА» було подано заперечення на апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 грудня 2017 року, в яких воно просило залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції з без змін та стягнути з позивачки понесені ним витрати на правову допомогу у розмірі 12000, 00 грн.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 3 квітня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 було залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 грудня 2017 року - без змін.
Питання розподілу судових витрат вирішено не було.
13 квітня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «СІА» звернулось до Київського апеляційного адміністративного суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення, в якій просило стягнути з ОСОБА_2 на його користь витрати на правову допомогу у розмірі 12000,00 грн.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 3 квітня 2018 року Товариству з обмеженою відповідальністю «СІА» було відмовлено у задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
7. Касаційна скарга обґрунтована тим, що частиною 2 статті 16 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно пункту 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать й витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
5. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини 11 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь зі сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того, заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 3 квітня 2018 року відмовлено у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_2, залишено без змін постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 грудня 2017 року, якою у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Оскільки ТОВ «СІА» заперечувало проти апеляційної скарги ОСОБА_2, то витрати остатньої на правничу допомогу підлягають стягненню саме з апелянта - ОСОБА_2
8. ОСОБА_2 подано відзив на касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СіА» на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2018 року, в яких вона просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
9. Київською міською радою та Київським міським осередком Всеукраїнської громадської організації «Асоціація сприяння самоорганізації населення» відзиви на касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СІА» на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2018 року не подано.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
10. Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь зі сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того, заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.
11. Згідно із статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
12. Відповідно до статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
5. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
13. Пунктами 4, 6 частини першої статті першої Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується з