ПОСТАНОВА
Іменем України
12 лютого 2019 року
Київ
справа №817/913/16
провадження №К/9901/32288/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Гриціва М.І., провівши у касаційному порядку попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_2 до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про визнання протиправним та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Франовської К.С., Іваненко Т.В., Кузьменко Л.В. від 29 січня 2018 року,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. 21 червня 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (правонаступник Державної служби інтелектуальної власності України), у якому просив:
- визнати протиправним та скасування рішення Державної служби інтелектуальної власності України від 29 квітня 2015 року про відмову в реєстрації знака "Тарас Бульба" за заявкою №m201319619, яке підтримане рішенням Апеляційної палати Державної служби інтелектуальної власності України (затверджені наказами №126-Н від 23 березня 2016 року та №126-Н від 23 березня 2016 року), зобов'язавши продовжити діловодство за заявкою №m201319619;
- зобов'язати прийняти остаточне рішення за заявкою № m201319619, з урахуванням обґрунтованих доводів на користь реєстрації знака "Тарас Бульба" за первісною заявкою №m201207355.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2. Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року позов задоволено.
3. Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2018 року рішення суду першої інстанції скасовано, позов залишено без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду, визначеного статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року.
4. Рішення суду мотивовано тим, що позивачем пропущено строк звернення до суду з позовом, питання поновлення цього строку не порушувалось.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_2 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить його скасувати та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 27 квітня 2012 року ОСОБА_2 звернувся до Державної служби інтелектуальної власності України із заявкою № m201207355 на реєстрацію словесного позначення "Тарас Бульба" в якості знака для товарів та послуг щодо товарів 30-го класу Міжнародного класифікатора для товарів та послуг.
За наслідками експертизи даної заявки, проведеної ДП «Український інститут промислової власності», надано висновок про невідповідність позначення умовам надання правової охорони за результатами кваліфікаційної експертизи, який затверджено рішенням Державної служби інтелектуальної власності України про відмову в реєстрації знака № 9407/3 від 04 квітня 2013 року.
25 жовтня 2013 року ОСОБА_2 повторно звернувся до Державної служби інтелектуальної власності України із заявкою № m201319619 на реєстрацію словесного позначення "Тарас Бульба" в якості знака для товарів та послуг щодо товарів 30-го класу Міжнародного класифікатора для товарів та послуг.
За наслідками експертизи даної заявки, проведеної ДП «Український інститут промислової власності», Державною службою інтелектуальної власності України надано висновок про невідповідність позначення умовам надання правової охорони за результатами кваліфікаційної експертизи, який набув статусу рішення про відмову в реєстрації знака №12247 від 29 квітня 2015 року.
15 червня 2015 року ОСОБА_2 подав до Апеляційної палати Державної служби інтелектуальної власності України заперечення проти вказаного рішення.
Рішенням Апеляційної палати від 23 лютого 2016 року, затвердженого наказом Державної служби інтелектуальної власності України №126-Н від 23 березня 2016 року, ОСОБА_2 відмовлено в задоволенні заперечення, а рішення Державної служби інтелектуальної власності № 12247 від 29 квітня 2015 року про відмову в реєстрації знака "Тарас Бульба" за заявкою № m201319619 залишено чинним.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
7. Касаційна скарга ОСОБА_2 обґрунтована зверненням до суду у межах строку, оскільки оскаржуване рішення Державної служби інтелектуальної власності України від 29 квітня 2015 року має причинно-наслідковий зв'язок за результатом його перегляду із рішенням Апеляційної палати від 23 лютого 2016 року, яке одержано ним 20 квітня 2016 року. Звернувшись до суду із цим позовом 21 червня 2016 року, вважає, що строк не було пропущено, оскільки заявник може оскаржити затверджене Установою рішення Апеляційної палати у судовому порядку протягом двох місяців від дати одержання рішення.
8. У відзиві на касаційну скаргу Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, посилаючись на законність рішення суду апеляційної інстанції, просить залишити його без змін.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
9. Відповідно до статті 5 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», у редакції на час спірних правовідносин, установа - центральний орган виконавчої влади з питань правової охорони інтелектуальної власності.
10. За змістом частин першої-третьої статті 5 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», у редакції на час спірних правовідносин, правова охорона надається знаку, який не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені цим Законом.
Об'єктом знака може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, у тому числі власні імена, літери, цифри, зображувальні елементи, кольори та комбінації кольорів, а також будь-яка комбінація таких позначень.
Право власності на знак засвідчується свідоцтвом. Строк дії свідоцтва становить 10 років від дати подання заявки до Установи і продовжується Установою за клопотанням власника свідоцтва щоразу на 10 років, за умови сплати збору в порядку, встановленому пунктом 2 статті 18 цього Закону. Порядок продовження строку дії свідоцтва встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності.
11. Особа, яка бажає одержати свідоцтво, подає до Установи заявку (стаття 7 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»).
12. Згідно з пунктами 1, 3 статті 10 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» експертиза заявки має статус науково-технічної експертизи, складається з формальної експертизи та кваліфікаційної експертизи (експертизи по суті) і проводиться закладом експертизи відповідно до цього Закону та правил, встановлених на його основі центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності.
Кінцеві результати експертизи заявки, що не вважається відкликаною або не відкликана, відображаються в обґрунтованому висновку експертизи за заявкою, що набирає чинності після затвердження його Установою. На підставі такого висновку Установа приймає рішення про реєстрацію знака для всіх зазначених у заявці товарів і послуг або про відмову в реєстрації знака для всіх зазначених у заявці товарів і послуг, або про реєстрацію знака щодо частини зазначених у заявці товарів і послуг та відмову в реєстрації знака для іншої частини зазначених у заявці товарів і послуг. Рішення Установи надсилається заявнику.
13. Відповідно до пунктів 1, 4, 7, 9 статті 15 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» заявник може оскаржити рішення Установи за заявкою у судовому порядку або до Апеляційної палати протягом двох місяців від дати одержання рішення Установи чи копій матеріалів, затребуваних відповідно до пункту 3 статті 10 цього Закону.
Оскарження рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності до Апеляційної палати здійснюється шляхом подання заперечення проти рішення у порядку, встановленому цим Законом та на його основі регламентом Апеляційної палати, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності. За подання заперечення сплачується збір. Якщо збір не сплачено у строк, зазначений у пункті 1 цієї статті, заперечення вважається неподаним, про що заявнику надсилається повідомлення.
За результатами розгляду заперечення Апеляційна палата приймає мотивоване рішення, що затверджується наказом Установи та надсилається заявнику.
Заявник може оскаржити затверджене Установою