ПОСТАНОВА
Іменем України
12 лютого 2019 року
Київ
справа №808/2855/17
адміністративне провадження №К/9901/46758/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Гриціва М.І., судді Коваленко Н.В., розглянувши у судовому засіданні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства ПАТ «Банк Михайлівський» Волкова О.Ю., треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-розрахунковий центр», про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» на постанову Запорізького окружного адміністративного суду у складі судді Прасова О.О. від 23 жовтня 2017 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Семененка Я.В., Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю від 01 березня 2018 року,
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2017 року ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» Волкова О.Ю. (далі - Уповноважена особа Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський», відповідач), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВФО), Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-розрахунковий центр» (далі - ТОВ «ІРЦ»), у якому просив:
- визнати протиправним рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» щодо визнання переказів коштів (транзакцій) по рахунку позивача нікчемними;
- визнати неправомірною бездіяльність відповідача щодо не включення інформації відносно гарантованої суми відшкодування позивачу по поточному рахунку НОМЕР_1 у гривнях у ПАТ «Банк Михайлівський» у сумі 20236,06 грн до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду;
- зобов'язати відповідача внести зміни до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду стосовно включення до нього інформації відносно гарантованої суми відшкодування ОСОБА_2 на поточному рахунку НОМЕР_1 у гривнях у ПАТ «Банк Михайлівський» у сумі 20236,06 грн і подати додаткову інформацію до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб для затвердження реєстру відшкодувань вкладникам для здійснення виплат, за яким позивач має право на відшкодування коштів по поточному рахунку НОМЕР_1 у гривнях у ПАТ «Банк Михайлівський» у сумі 20236,06 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що має банківський рахунок у ПАТ «Банк Михайлівський» із вкладом у національній валюті. Вказує, що на підставі постанови Правління Національного банку України та відповідного рішення виконавчої дирекції Фонду розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» та здійснюються виплати вкладникам банку гарантованих сум за рахунок коштів Фонду. Разом з тим, з невідомих позивачу причин, її не було включено до списків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду. Позивач вважає відмову відповідача у включенні його до переліку вкладників ПАТ «Банк Михайлівський» протиправною, оскільки відсутні будь-які підстави, визначені частиною третьою статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», вважати транзакції щодо перерахування коштів ТОВ «ІРЦ» на рахунок позивача нікчемними.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2017 року, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2018 року, позов задоволено частково, а саме: зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо виплати відшкодування у розмірі 50466,20 грн за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб позивачу, які були переказані 19 травня 2016 року ТОВ «ІРЦ» на поточний рахунок позивача НОМЕР_1 у сумі 239,75 грн з призначенням платежу «Оплата процентів по договору № 980-014-000233906 від 05 травня 2016 року», 19 травня 2016 року ТОВ «ІРЦ» на поточний рахунок позивача НОМЕР_1 у сумі 226,45 грн з призначенням платежу «Оплата процентів по договору № 980-014-000233898 від 05 травня 2016 року», 19 травня 2016 року ТОВ «ІРЦ» на поточний рахунок позивача НОМЕР_1 у сумі 25000,00 грн з призначенням платежу «Повернення коштів згідно з договором № 980-014-000233898 від 05 травня 2016 року», 19 травня 2016 року ТОВ «ІРЦ» на поточний рахунок позивача НОМЕР_1 у сумі 25000,00 грн з призначенням платежу «Повернення коштів згідно з договором № 980-014-000233906 від 05 травня 2016 року».
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що у відповідача відсутні правові підстави для визнання нікчемними транзакцій щодо перерахунку ТОВ «ІРЦ» на рахунок позивача та наявністю у позивача права на відшкодування коштів за банківським вкладом за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Разом з тим, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до висновку, що повідомлення Уповноваженої особи про нікчемність укладеного правочину, яке було направлено на адресу позивача, не можливо визнати рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні пункту 1 частини другої статті 17 КАС України, у зв'язку з чим відсутні підстави для визнання його протиправним.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2017 року та постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2018 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» звернулася з касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу подано 28 березня 2018 року.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 квітня2018 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів, суддею-доповідачем визначено суддю Берназюка Я.О., суддів Гриціва М.І., Коваленко Н.В.
Ухвалою Верховного Суду від 11 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі № 808/2855/17, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати відзив на касаційну скаргу.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 05 травня 2016 року між ПАТ «Банк Михайлівський» та ОСОБА_2 укладено договір банківського рахунку «Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)» № 980-014-000003353, за умовами якого банк по ініціативі клієнта відкриває на його ім'я поточний рахунок НОМЕР_1 в гривні (вид валюти) для зберігання грошей і здійснює його розрахунково-касове обслуговування за допомогою платіжних інструментів відповідно до вимог чинного законодавства України. За здійснення банком розрахунково-касового обслуговування рахунку, клієнт сплачує банку комісійні винагороди згідно з Тарифами банку на розрахунково-касове обслуговування фізичних осіб (далі - Тарифи), що являються невід'ємною частиною договору.
05 травня 2016 року позивачем внесено на рахунок ПАТ «Банк Михайлівський» 50000 грн 00 коп. із призначенням платежу «Внесення готівки на поточний рахунок», що підтверджує квитанція № 641953.
05 травня 2016 року між ТОВ «ІРЦ» та позивачем укладено Договір № 980-014-000233898 «Капітал+» (новий) (з виплатою процентів щомісячно) згідно якого вкладник вносить, а ТОВ «ІРЦ» приймає грошові кошти у сумі 25000,00 грн на строк з 05 травня 2016 року по 03 листопада 2016 року.
Також 05 травня 2016 року між ТОВ «ІРЦ» та позивачем укладено договір № 980-014-000233906 «Суперкапітал» (Новий) (з виплатою процентів щомісячно) згідно якого, вкладник вносить, а ТОВ «ІРЦ» приймає грошові кошти у сумі 25000,00 грн на строк з 05 травня 2016 року по 03 листопада 2016 року.
На виконання вказаних договорів позивачем із відкритого у ПАТ «Банк Михайлівський» рахунку перераховано кошти ТОВ «ІРЦ».
19 травня 2016 року ТОВ «ІРЦ» на поточний рахунок позивача НОМЕР_1 переведені кошти: у сумі 25000,00 грн з призначенням платежу «Повернення коштів згідно з договором № 0980-014-000233898 від 05 травня 2016 року»; у сумі 25000,00 грн з призначенням платежу «Повернення коштів згідно з договором № 980-014-000233906 від 05 травня 2016 року»; у сумі 239,75 грн з призначенням платежу «Оплата процентів по договору № 980-014-000233906 від 05 травня 2016 року»; у сумі 226,45 грн з призначенням платежу «Оплата процентів по договору № 980-014-000233898 від 05 травня 2016 року», про що свідчить довідка про стан рахунку НОМЕР_1 за вих. № ЗГЗ/4343 від 04 квітня 2017 року.
На підставі рішення Національного банку України від 23 травня 2016 року № 14 «Про віднесення ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії неплатоспроможних» Виконавчою дирекцією Фонду гарантування прийнято рішення від 23 травня 2016 року № 812 «Про затвердження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень тимчасового адміністратора», яким розпочато процедуру виведення ПАТ «Банк Михайлівський» з ринку, шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 23 травня 2016 року до 22 червня 2016 року. 13 червня 2016 року Виконавчою дирекцією Фонду гарантування прийнято рішення № 991 «Щодо продовження строку тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський», відповідно до якого продовжено строки тимчасової адміністрації а ПАТ «Банк Михайлівський» з 23 червня 2016 року до 22 липня 2016 року. Уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк Михайлівський» призначено Ірклієнка Ю.П.
Відповідно до рішення Правління Національного банку України № 124-рш від 12 липня 2016 року «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 1213 від 12 липня 2016 року, згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» з 13 липня 2016 року по 12 липня 2018 року включно, призначено уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «Банк Михайлівський» Ірклієнку Ю.П. строком на два роки з 13 липня 2016 року по 12 липня 2018 року.
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 1702 від 01 вересня 2016 року змінено Уповноважену особу Фонду, якій делегуються повноваження ліквідатора ПАТ «Банк Михайлівський», призначено Уповноваженою особою Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «Банк Михайлівський» Волкову О.Ю. з 05 вересня 2016 року.
05 жовтня 2016 року Уповноваженою особою на адресу позивача направлено повідомлення про нікчемність правочину, яким позивача повідомлено про те, що переказ коштів (транзакція), здійснений: ТОВ «ІРЦ» 19 травня 2016 року в сумі 239,75 грн з призначенням платежу «Оплата процентів по договору № 980-014-000233906 від 05 травня 2016 року» на рахунок НОМЕР_1, що належить позивачу; ТОВ «ІРЦ» 19 травня 2016 року у сумі 226,45 грн з призначенням платежу «Оплата процентів по договору № 980-014-000233898 від 05 травня 2016 року» на рахунок НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2; ТОВ «ІРЦ» 19 травня 2016 року у сумі 25000,00 грн з призначенням платежу «Повернення коштів згідно з договором № 980-014-000233898 від 05 травня 2016 року» на рахунок НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2; ТОВ «ІРЦ» 19 травня 2016 року в сумі 25000,00 грн з призначенням платежу «Повернення коштів згідно з договором № 980-014-000233906 від 05 травня 2016 року» на рахунок НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2, є нікчемним.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
У касаційній скарзі скаржник вказує на те, що суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки тому, що спірні транзакції були здійснені під час дії обмежень, запроваджених постановою Правління Національного банку України від 22 грудня 2015 року № 917/БТ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку» із внесеними постановою від 27 квітня 2016 року № 295/БТ змінами. Таким чином, операції на банківському рахунку позивача, які мали місце 19 травня 2016 року, мають ознаки нікчемності, про що позивача повідомлено належним чином.
Від інших учасників справи відзиву на касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частини четвертої статті 328 КАС України (у редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (у редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (у редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2017 року та Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2018 року відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є неприйнятними з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження ФГВФО, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI).
Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн. Фонд не відшкодовує кошти: передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника.
Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр», «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
Гарантії Фонду є формою участі держави у системі гарантування вкладів фізичних осіб, передбаченої Законом № 4452-VI; для виконання Фондом відповідних зобов'язань можуть залучатися бюджетні кошти; рішення та дії Фонду чи уповноваженої особи Фонду щодо включення вкладника до переліку осіб, яким необхідно здійснити виплату відшкодування сум вкладів за рахунок коштів Фонду, є рішеннями та діями суб'єкта владних повноважень, який реалізує делеговані державою повноваження по виведенню з ринку неплатоспроможних банків (статті 2, 25).
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що держава через відповідні фінансові та організаційні механізми бере активну участь та створює належні умови для функціонування відповідно до цього Закону системи гарантування вкладів фізичних осіб шляхом забезпечення фізичній особі, яка на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, мала у такому банку вклад (від 10 грн), відшкодування суми коштів, зокрема, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів ФГВФО у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн.
Отже, Закон № 4452-VI пов'язує можливість реалізації права на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних (у разі, якщо на дату прийняття такого рішення дія договору банківського вкладу закінчилась) або рішення про відкликання банківської ліцензії; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн; 4) включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; 5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, на дату прийняття Правлінням НБУ постанови 23 травня 2016 року №14/БТ «Про віднесення ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії неплатоспроможних» на поточному рахунку ОСОБА_2 НОМЕР_1 знаходилась сума 50479,5 грн.
Кошти на банківський рахунок позивача були зараховані шляхом перерахунку з банківського рахунку ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» відповідно до банківської виписки від 19 травня 2016 року.
Разом з тим, Уповноваженою особою Фонду позивача не було включено до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів ФГВФО.
Відповідно до частини першої статті 34 Закону № 4452-VI Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
Процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, відповідно до пункту 16 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI, є тимчасовою адміністрацією.
Відповідно до частини другої статті 34 Закону № 4452-VI не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України».
Частинами третьою, п'ятою цієї статті також передбачено, що виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національн