ПОСТАНОВА
Іменем України
12 лютого 2019 року
Київ
справа №804/5488/16
адміністративне провадження №К/9901/39283/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді - доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.11.2016 (суддя - Єфанова О.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2017 (судді: Добродняк І.Ю. (головуючий), Бишевська Н.А., Семененко Я.ВІ.) у справі №804/5488/16 за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1.) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про скасування податкового повідомлення-рішення від 29.06.2016 №367/04-67-13-04.
2. Позов мотивований протиправністю оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та безпідставним визначенням контролюючим органом податкового зобов'язання, зважаючи на те, що земельна ділянка, на якій розташована будівля позивача, не належить позивачу на праві власності чи користування, а відтак, відсутні підстави для нарахування позивачу та сплати плати за землю (земельного податку).
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.11.2016, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2017, відмовлено у задоволенні позовних вимог.
4. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції виходив з того, що зважаючи на те, що позивач не зареєстрував право власності чи користування земельною ділянкою під належними йому на праві власності нежилими будівлями та спорудами, обов'язок зі сплати земельного податку виник у позивача з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно, а відтак підстави для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відсутні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.11.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2017 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1
6. Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, відповідно до пункту першого частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є власником 1/4 частини будівлі аптечного закладу за адресою: АДРЕСА_1, що придбана позивачем відповідно до Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 27.10.2011. Згідно договору будівля аптечного закладу розташована на земельній ділянці площею 0,1972 га, кадастровий номер НОМЕР_1.
Таким чином, у користуванні позивача знаходиться 0,0493 га земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1, що не заперечується сторонами,
Контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.06.2016 року №367/04-67-13-04, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем земельний податок з фізичних осіб за 2016 рік у розмірі 40 871,90 грн.
Вказане податкове повідомлення-рішення винесено відповідачем з урахуванням рішення Дніпропетровської міської ради від 15.07.2015 № 3/65 «Про внесення змін до рішення міської ради від 27.12.2010 № 5/6 «Про місцеві податки і збори на території міста», яким встановлено, що плата за користування земельними ділянками, які використовуються юридичними та фізичними особами, у тому числі в разі переходу права власності на будівлі, споруди (їх частини), але право власності на які або право оренди яких в установленому порядку не оформлено, становить 3 % від нормативної грошової оцінки земельних ділянок, що відповідачем не заперечується та підтверджується розрахунком, на підставі якого здійснено нарахування земельного податку.
Вказане рішення міської ради від 15.07.2015 №3/65, як зазначено в п.3 цього рішення, набуває чинності з 01.01.2016.
Постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20.04.2016 у справі №200/26369/15-а (2а/200/444/15), яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2016, рішення Дніпропетровської міської ради від 15.07.2015 №3/65 скасовано.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. У доводах касаційної скарги позивач посилається на прийняття оскаржуваних судових рішень з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного, належного та всебічного дослідження матеріалів справи, оскільки визначення позивачу суми земельного податку за 2016 рік не відповідає вимогам податкового законодавства. Крім того, посилається на те, що пріоритетні норми Податкового кодексу не передбачають плати за користування земельними ділянками, право власності або право оренди на які не оформлено та вказує на протиправність рішення місцевої ради, на підставі якого визначено земельний податок.
8. Контролюючим органом відзиву (заперечень) на касаційну скаргу позивача до суду касаційної інстанції надано не було.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
9. Земельний кодекс України
9.1 Стаття 125
Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
9.2 Стаття 206
Використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
10. Податковий кодекс України
10.1 Підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14
Плата за землю є обов'язковим платежем у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
10.2 Підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16
Платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
10.3 Стаття 269
Платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.
Особливості справляння податку суб'єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою 1 розділу XIV цього Кодексу.
10.4. Підпункт 271.1.1 пункту 271.1 статті 271
Базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.
10.5. Пункт 271.2 статті 271
Згідно з пунктом 271.2 цієї статті рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок розташованих у межах населених пунктів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
10.4 Пункт 286.1 статі 286
Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
10.5 Підпункт 286.5 статті 286
Нарахування фізичним