ПОСТАНОВА
Іменем України
13 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 826/2039/16
адміністративне провадження № К/9901/16582/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Анцупової Т. О.,
суддів - Коваленко Н. В., Кравчука В. М.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 826/2039/18
за адміністративним позовом ОСОБА_2 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії;
за касаційною скаргою уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя Мазур А. С.) від 18 квітня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Лічевецький І. О., Мельничук В. П., Мацедонська В. Е.) від 10 серпня 2017 року, встановив:
І. РУХ СПРАВИ
1. У лютому 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича (далі - уповноважена особа), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В. В. про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) від 20 лютого 2015 року № 009-13105-200215, укладеного між ОСОБА_2 та ПАТ «Дельта Банк», та застосування наслідків недійсності правочину, яке оформлене наказом від 16 вересня 2015 року № 813;
- зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_2, як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування на підставі договору банківського вкладу (депозиту) від 20 лютого 2015 року № 009-13105-200215 за рахунок Фонду (в межах гарантованої суми відшкодування - 2000000,00 грн.).
2. В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначила, що уповноваженою особою безпідставно не включено її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду, оскільки у відповідача були відсутні підстави для визнання нікчемним договору банківського вкладу, укладеного між нею та ПАТ «Дельта Банк».
3. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2017 року, задоволено адміністративний позов.
Визнано протиправним та скасовано рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) від 20 лютого 2015 року № 009-13105-200215, укладеного між ОСОБА_2 і публічним акціонерним товариством «Дельта Банк», та застосування наслідків недійсності правочину, яке оформлене наказом від 16 вересня 2015 року № 813.
Зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_2, як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування на підставі договору банківського вкладу (депозиту) від 20 лютого 2015 року № 009-13105-200215 за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Присуджено судові витрати в сумі 1102,40 грн. на користь ОСОБА_2 за рахунок асигнувань Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича.
4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 30 серпня 2017 року уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк» звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 квітня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2017 року, і ухвалити нове судове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
6. 06 грудня 2017 року до Вищого адміністративного суду України від ОСОБА_2 надійшли заперечення на касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк», в яких позивач просить оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
7. Вищим адміністративним судом України справа до розгляду не призначалася.
8. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року.
Відповідно до пп. 4 п. 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
9. 06 лютого 2018 року касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 квітня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2017 у справі № 826/2039/16 передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
10. Ухвалою Верховного Суду від 08 лютого 2019 року справу прийнято до провадження, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
11. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 20 лютого 2015 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Дельта Банк» укладено Договір банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США № 009-13105-200215, за умовами якого позивач розміщує вклад у розмірі 6500,00 доларів США на строк по 19 серпня 2015 року включно, із виплатою процентів.
12. Також позивач та Банк підписали додаткову угоду № 1 від 20 лютого 2015 року до договору банківського вкладу (депозиту) № 009-13105-200215, згідно якої зарахування вкладу на рахунок здійснюється шляхом перерахування з відкритого в Банку поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента, або готівкою через касу Банку в день укладання Сторонами цього Договору.
13. Згідно з платіжним дорученням № 46226237 від 20 лютого 2015 року грошові кошти в сумі 6500,00 доларів США були перераховані на вкладний (депозитний) рахунок позивача № НОМЕР_1 з рахунку ОСОБА_6.
14. 02 березня 2015 року Правління Національного банку України постановою № 150 віднесло ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних.
15. Згідно витягу з протоколу засідання Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями АТ «Дельта Банк» від 15 вересня 2015 року та наказу уповноваженої особи застосовано наслідки нікчемності договорів банківського вкладу, у тому числі договору № 009-13105-200215, з підстав, визначених п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року № 4452-VI (далі - Закон № 4452-VI).
16. Відповідно до повідомлення від 09 грудня 2015 року № 05-3179949 ОСОБА_2 повідомлено про нікчемність Договору банківського вкладу (депозиту) № 009-13105-200215 від 20 лютого 2015 року, укладеного між нею та ПАТ «Дельта Банк», згідно п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI.
17. 02 жовтня 2015 року Національний банк України прийняв постанову № 664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Дельта Банк». Того ж дня виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення № 181 «Про початок процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», відповідно до якого розпочато процедуру ліквідації AT «Дельта Банк» та призначено уповноважену особу Кадирова В. В., строком на 2 роки з 05 жовтня 2015 року по 04 жовтня 2017 року включно.
18. У зв'язку з наведеним, відповідач не подав до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію про ОСОБА_2 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду.
19. Вважаючи протиправними дії відповідача, позивач звернулася до суду з адміністративним позовом.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
20. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що відповідачем не доведено, що договір банківського вкладу № 009-13105-200215 від 20 лютого 2015 року має ознаки нікчемного правочину неплатоспроможного банку, що перелічені у ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI. Зарахування на депозитний рахунок грошових сум для вкладника від третьої особи, як підстава визнання нікчемними вкладів, не відповідає вимогам Закону. Крім того, умовами договору, а саме: додатковою угодою № 1 до договору банківського вкладу (депозиту) від 20 лютого 2015 року № 009-13105-200215, не забороняється зарахування коштів на рахунок позивача шляхом безготівково переказу від третьої особи. Відповідачами не надано доказів, що дії ОСОБА_6 щодо перерахунку коштів з власного банківського рахунку на рахунок іншої фізичної особи суперечить закону. Отже, доводи уповноваженої особи Фонду, щодо нікчемності договору банківського вкладу з мотивів перерахування коштів на рахунок позивача іншою фізичною особою, не ґрунтуються на нормах законодавства.
21. Також суди зазначили, що умови вказаного договору банківського вкладу, укладеного з позивачем, не містять в собі жодних умов, які б передбачали платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку. Відтак, відповідачем не наведено, і матеріалами справи не підтверджено, наявність підстав для визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) № 009-13105-200215 від 20 лютого 2015 року.
22. Крім того, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що уповноваженою особою не доведено наявність правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
23. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.
24. Зокрема, скаржник зазначив, дії уповноваженої особи Фонду щодо проведення перевірки по виявленню нікчемних правочинів та застосування відповідних наслідків повністю відповідають нормам Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», порушень прав позивача, як вкладника, при цьому не допущено.
25. Також скаржник зазначив, що перерахування грошових коштів на рахунок позивача відбулось з рахунку іншої особи під час дії постанови Національного банку України від 30 жовтня 2014 року № 692/БТ «Про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії проблемних», що свідчить про штучність та фіктивність створення правових підстав для отримання коштів, що перевищують суми гарантованого відшкодування.
<