ПОСТАНОВА
Іменем України
14 лютого 2019 року
Київ
справа №808/9149/15
адміністративне провадження №К/9901/9778/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
Судді-доповідача - Бевзенка В.М.,
суддів: Шарапи В.М., Данилевич Н.А.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу № 808/9149/15 за позовом ОСОБА_2 до військової частини А1978 польова пошта В0105 МО України, про визнання протиправними і скасування наказів та стягнення грошових коштів провадження по якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Щербака А.А., суддів: Дурасової Ю.В. Баранник Н.П. від 12 жовтня 2016 року, -
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся з позовом до військової частин А1978 польова пошта В0105 МО України (далі - відповідач), в якому просив:
1.1. Визнати протиправними та скасувати наказ №1356 від 21.08.2015 року про результати службового розслідування та покарання винних.
1.2. Визнати протиправними та скасувати наказ №1498 від 17.09.2015 року про результати службового розслідування та покарання винних.
1.3. Стягнути з відповідача на корись позивача належне йому грошове забезпечення за період з 04.08.2014 року по 16.09.2015 року і невиплачені суми грошового забезпечення за період з 14.08.2014 по 25.09.2015 року.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачем не було допущено порушення, стосовно якого було проведено службове розслідування та за яке йому оголошено сувору догану, оскільки позивач рапортував командуванню частини про наявність сімейних обставин, що унеможливлюють його перебування на службі. З цього слідує, що і призупинення виплати та невиплата грошового забезпечення є безпідставним.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
3. 28 липня 2016 року Запорізький окружний адміністративний суд вирішив:
3.1. В задоволенні позову ОСОБА_2 до Військової частини А-1978 - польова пошта В 0105 МО України про визнання протиправними і скасування наказів та стягнення грошових коштів - відмовити у повному обсязі.
4. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідачем доведена правомірність вчинених дій, прийнятих рішень та здійснених розрахунків із позивачем, у зв'язку із чим позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
5. 12 жовтня 2016 року Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд вирішив:
5.1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
5.2. Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 липня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до військової частин А1978 польова пошта В0105 МО України про визнання протиправними та скасування наказів, стягнення коштів - скасувати в частині відмовлення в задоволенні позову про визнання протиправним та скасування пункту 6 Наказу ТВО командира військової частини ПП В0105 від 17.09.2015 року №1498 «Про результати службового розслідування». Позов в цій частині задовольнити.
5.3. Визнати протиправним та скасувати пункт 6 Наказу ТВО командира військової частини ПП В0105 від 17.09.2015 року №1498 «Про результати службового розслідування».
5.4. В іншій частині постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 липня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до військової частин А1978 польова пошта В0105 МО України про визнання протиправними та скасування наказів, стягнення коштів - залишити без змін.
6. Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що при проведенні службового розслідування не було враховано акт обстеження сімейно-майнового стану військовозобовязаного призваного під час мобілізації рядового ОСОБА_2, складений комісією Запорізького об'єднаного військового комісаріату 17.08.2015 року, який було направлено до військової частині. Акт також містить висновок військового комісару Запорізького ОМВК про можливість звільнення рядового ОСОБА_2 за сімейними обставинами. Також не було враховано при службовому розслідуванні рапорти, які позивач направляв до військової частини починаючи з 27.07.2015 року, в яких він повідомляв про сімейні обставини.
Колегія суддів також вказала, що відповідачем не було взято до уваги те, що ОСОБА_2 є учасником бойових дій. Зазначене не було враховано відповідачем при прийнятті п. 6 Наказу ТВО командира військової частини ПП В0105 від 17.09.2015 року №1498 «Про результати службового розслідування», та необґрунтовано оголошено сувору догану позивачу. Суд першої інстанції зазначені обставини не врахував, оскаржена постанова підлягає скасуванню в частині відмовлення в задоволенні позову про визнання протиправним та скасування пункту 6 Наказу ТВО командира військової частини ПП В0105 від 17.09.2015 року №1498 «Про результати службового розслідування».
Щодо невиплачені суми грошового забезпечення за період з 14.08.2014 року по 25.09.2015 року. Позивач в судовому засідання пояснив, що заборгованість по грошовому забезпеченню була виплачена ще під час розгляду справи в суді першої інстанції, на час розгляду апеляційної скарги заборгованість відсутня.
Щодо вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, то колегія суддів зазначає, що норми КзПП України не поширюються на військовослужбовців та прирівняних до них осіб (рядовий і начальницький склад органів внутрішніх справ тощо). Таким чином, в цій частині позовних вимог судом першої інстанції відмовлено було правомірно.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
7. 16 грудня 2016 року ОСОБА_2 (касатор) подав касаційну скаргу.
8. У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить:
8.1. Скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2016 року у справі № 808/9149/15, ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_2 задовольнити повністю.
9. У запереченні на касаційну скаргу на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2016 року відповідач просить:
9.1. Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 липня 2016 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2016 року - залишити без змін.
РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
10. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20 грудня 2016 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 та установлено строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.
II. АРГУМЕНТИ СТОРІН
11. Аргументи сторони, яка подала касаційну скаргу:
11.1. Касаційна скарга обґрунтована тим, що судові рішення першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
12. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до Наказу командира військової частини А1978 №178 від 14.08.2014 року, ОСОБА_2, дійсно був призваний за мобілізаційним планом до в/ч А1978 та призначений на посаду далекомірника 1 протитанкової артилерійській батареї з 14.08.2014 року.
13. 04.08.2015 року солдат ОСОБА_2 залишив військову частину, про що свідчить рапорт старшого прапорщика ОСОБА_3 від 04.08.2015 року.
14. По факту відсутності на службі військовослужбовця призваного по мобілізації: солдата ОСОБА_2 наказом командира в/ч пп В0105 № 1260 від 04.08.2015 року було призначене службове розслідування.
15. В ході проведення службового розслідування було виявлено, що ОСОБА_2 включно до 16.08. 2015 року не з'явився до військової частини, чим порушив вимоги ст.ст. 11,12.16,49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України. Своїми діями скоїв діяння в яких вбачаються ознаки злочину передбаченого частиною 4 статті 407 КК України, а саме: «Самовільне залишення військової частини або місця служби, а також нез'явлення вчасно на службу без поважних причин, вчинені в умовах особового періоду...».
16. Свою відсутність на службі ОСОБА_2 пояснює необхідністю догляду за неповнолітньою дитиною, але для вирішення питання до військової частини не з'явився, відповідні документи не надав.
17. На виконання глави XXXIV ст.34.4 Наказу МО України №260 «Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» від 11.06.2008 року (зі змінами) ОСОБА_2 призупинено виплату грошового забезпечення з дня його відсутності 04.08.2015р. (Наказ командира військової частини пп В0105 № 1356 від 21.08.2015р. про результати службового розслідування).
18. 16.09.2015 року ОСОБА_2 повернувся до військової частини.
19. Наказом командира військової частини пп В0105 № 1498 від 17.09.2015р. по факту повернення військовослужбовця було проведено службове розслідування.
20. Виплату грошового забезпеченім ОСОБА_2 поновлено з дня повернення, тобто з 16.09.2015 року.
21. 25.09.2016 року наказом командира військової частини пп В0105 №262 на підставі Указу Президента України від 12.06.2015 року № 328/2015 ОСОБА_2 звільнений з військової служби з виплатою грошової допомоги на оздоровлення за 2015 рік, виплатою грошової премії у розмірі 125% в повному обсязі, виплатою грошової винагороди в розмірі 60% в повному обсязі, виплатою надбавки у розмірі 50% за виконання особливо важливих завдань в повному обсязі, виплатою грошової винагороди в розмірі 4% при звільненні.
22. Вважаючи рішення та дії відповідача неправомірними, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
23. Конституція України від 28 червня 1996 року
23.1. Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
23.2. Стаття 65 покладає на кожного громадянина України обов'язок захищати Вітчизну, незалежність та територіальну цілісність України.
24. Закон України «Про оборону України» № 1932-XII від 06.12.1991 року
24.1. ст. 1 визначає особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
25. Указ Президента України «Про звільнення з військової служби військовослужбовців, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до Указу Президента України від 21 липня 2014 року № 607 «Про часткову мобілізацію» від 12.06.2015 року № 328/2015
26. Дисциплінарний статут Збройних Сил України затверджений Законом України від 24 березня 1999 року N 551-XIV
26.1. Стаття 1. Військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.
26.2. Стаття 4. Військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; бути пильним, зберігати державну та військову таємницю; додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцям