ф
ПОСТАНОВА
Іменем України
12 лютого 2019 року
Київ
справа №826/11714/17
адміністративне провадження №К/9901/63820/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Гриців М.І., судді Коваленко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Смолія Богдана Володимировича на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва у складі судді Мазур А.С. від 06 червня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Кузьмишиної О.М., Глущенко Я.Б., Пилипенко О.Є. від 12 вересня 2018 року,
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2017 року ОСОБА_2 (далі - позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича (далі - Уповноважена особа Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський», відповідач), у якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність та скасувати рішення (наказ) Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» про визнання нікчемним правочинів (транзакцій) повернення коштів за договором банківського рахунку «Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)» від 12 серпня 2014 року № 980-006-000000363, номер рахунку НОМЕР_1, на суму 199903,89 грн, що належать позивачу;
- зобов'язати відповідача подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо позивача як вкладника ПАТ «Банк Михайлівський», який має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського рахунку «Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)» від 12 серпня 2014 року № 980-006-000000363 щодо коштів на рахунку позивача НОМЕР_1 на суму 199903,89 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що рішення відповідача, яке було оформлено відповідним наказом про нікчемність правочину є протиправним, оскільки стало підставою для невнесення позивача до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у розмірі, гарантованих державою. При цьому, вважає, що будь-яких підстав, визначених частиною третьою статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», або інших підстав, визначених законодавством України, для визнання спірних транзакцій нікчемними немає.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 червня 2018 року адміністративний позов було задоволено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду м. Києва від 12 вересня 2018 року апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» задоволено частково, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 червня 2018 року у частині задоволення позовних вимог щодо визначення суми гарантованого відшкодування позивачу в розмірі 199903,89 (сто дев'яносто дев'ять тисяч дев'ятсот три гривні та вісімдесят дев'ять копійок) грн скасовано, а у задоволенні адміністративного позову у цій частині позовних вимог відмовлено, у іншій частині рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 червня 2018 року залишено без змін.
Частково задовольняючи позовні вимоги, апеляційний суд виходив з того, що позивач є вкладником у розумінні чинного законодавства, а кошти на її рахунку - вкладом, що підлягає відшкодуванню за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у межах встановленої законом суми гарантованого відшкодування, і відповідачем не доведено зворотного. При цьому, апеляційний суд дійшов до висновку, що суд першої інстанції помилково встановив точну суму, яка підлягає відшкодуванню ФГВФО, оскільки це належить до дискреційних повноважень Уповноваженої особи Фонду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 червня 2018 року та постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2018 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Смолій Богдан Володимирович звернувся з касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу подано 11 жовтня 2018 року.
Відповідно до повторного протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 грудня 2018 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів, суддею-доповідачем визначено суддю Берназюка Я.О., суддів Гриціва М.І., Коваленко Н.В.
Ухвалою Верховного Суду від 22 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі № 826/11714/17 адміністративну справу та запропоновано сторонам надати відзив на касаційну скаргу.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 12 серпня 2014 року між позивачем та ПАТ «Банк Михайлівський» було укладено договір № 980-006-000000363 банківського рахунку «Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)», відповідно до умов якого на ім'я позивача відкрито поточний рахунок НОМЕР_1.
21 квітня 2016 року між позивачем і ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» (далі - ТОВ «КІЦ») було укладено договір № 980-006-000225686, тип договору «Суперкапітал» (інвестиційний) (з виплатою процентів щомісячно), відповідно до умов якого позивач передає ТОВ «КІЦ» у власність грошові кошти в розмірі, порядку та на строк, передбачені цим договором, а ТОВ «КІЦ» зобов'язується повернути кошти позивачу та виплатити проценти, в порядку та на умовах, встановлених цим договором.
Умовами зазначеного договору передбачено повернення процентів у безготівковій формі та повернення коштів у безготівковій формі на рахунок позивача НОМЕР_1. Сума коштів за договором складає 190000,0 грн.
21 квітня 2016 року між позивачем і ТОВ «КІЦ» було укладено договір № 980-006-000225696, тип договору «Суперкапітал» (інвестиційний) (з виплатою процентів щомісячно), відповідно до умов якого позивач передає ТОВ «КІЦ» у власність грошові кошти в розмірі, порядку та на строк, передбачені цим договором, а ТОВ «КІЦ» зобов'язується повернути кошти позивачу та виплатити проценти, в порядку та на умовах, встановлених цим договором.
Умовами зазначеного договору передбачено повернення процентів у безготівковій формі та повернення коштів у безготівковій формі на рахунок позивача НОМЕР_1. Сума коштів за договором складає 6000,0 грн.
Відповідно до вищезазначеного договору, позивач перерахував грошові кошти в сумі 6000,00 грн зі свого поточного рахунка на поточний рахунок ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» в ПАТ «Банк Михайлівський», що підтверджується платіжним дорученням від 21 квітня 2016 року № 5181577.
19 травня 2016 року було здійснено повернення коштів відповідно до вищезазначених договорів, включаючи відсотки за користування грошима на поточний рахунок позивача.
Повернення коштів у сумі 6000,00 грн, 190 000,00 грн та процентів у сумі 119,51 грн та 3784,38 грн відображено у виписках по особовим рахункам позивача.
19 травня 2016 року ПАТ «Банк Михайлівський» укладено з ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» договір відступлення права вимоги № 2.
Згідно з договором відступлення № 2 ТОВ «КІЦ» зобов'язалося відступити Банку права вимоги за кредитними договорами з усіма додатковими угодами до них, укладеними з фізичними особами. Банк в свою чергу, зобов'язався оплатити права вимоги.
23 травня 2016 року правлінням НБУ було прийнято рішення № 14/БТ «Про віднесення ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії неплатоспроможних».
На підставі зазначеної постанови виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 23 травня 2016 року № 812 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку» та від 13 червня 2016 року № 991 «Щодо продовження строку тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський», згідно з якими 23 травня 2016 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський» Ірклієнка Юрія Петровича.
Наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський» Ірклієнка Ю.П. від 24 травня 2016 року № 27/1 було створено Комісію по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними.
12 липня 2016 року правлінням НБУ прийнято постанову № 124-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський».
На підставі вказаної постанови виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 12 липня 2016 року № 1213 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень ліквідатора банку», згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» Ірклієнка Юрія Петровича строком на 2 роки з 13 липня 2016 року по 12 липня 2018 року.
Наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський» Ірклієнка Ю.П. від 13 липня 2016 року № 2 продовжено роботу Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними на строк 6 місяців з дня початку ліквідаційної процедури ПАТ «Банк Михайлівський».
Наказом Уповноваженої особи від 01 вересня 2016 року № 42/2 «Про затвердження висновків комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет наявності правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними» в частині затвердження результатів проведення перевірки правочинів на предмет їх нікчемності, за якими встановлено нікчемність правочинів (трансакції) з виконання 19 травня 2016 року платіжних документів ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» з перерахування коштів позивача в ПАТ «Банк Михайлівський».
Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 01 вересня 2016 року № 1702 повноваження ліквідатора ПАТ «Банк Михайлівський» делеговано провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Волкову Олександру Юрійовичу з 05 вересня 2016 року включно.
Листом ПАТ «Банк Михайлівський» від 01 вересня 2017 року № ЗГ1(К)/22868 «Щодо надання інформації» позивача було повідомлено, що переказ коштів (транзакція), здійснений на її рахунок, є нікчемним.
Як додаток до вищезазначеного листа позивачу надіслано «Повідомлення про нікчемність правочину» від 01 вересня 2017 року № ЗГ1(К)/22669, в якому зазначено, що переказ коштів (транзакція), здійснений ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» 19 травня 2016 року у сумі 190000,00 грн з призначенням платежу «Повернення коштів згідно з договором № 980-006-000225686 від 21 квітня 2016 року»; у сумі 119,51 грн з призначенням платежу «Оплата процентів по договору № 980-006-000225696 від 21 квітня 2016 року»; у сумі 6000,00 грн з призначенням платежу «Повернення коштів згідно з договором № 980-006-000225696 від 21 квітня 2016 року»; у сумі 3784,38 грн з призначенням платежу «Оплата процентів по договору № 980-006-000225686 від 21 квітня 2016 року» на рахунок НОМЕР_1, що належить позивачу, є нікчемним.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
У касаційній скарзі скаржник вказує на те, що суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки тому, що укладений банком договір відступлення права вимоги від 19 травня 2016 року № 2. На виконання зазначеного договору банком було порушено обмеження встановлені постановою Правління Національного банку України від 22 грудня 2015 року № 917/БТ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку» із внесеними постановою від 27 квітня 2016 року № 295/БТ змінами. Таким чином, операції на банківському рахунку позивача, які мали місце 19 травня 2016 року, мають ознаки нікчемності, про що позивача повідомлено належним чином.
Від ОСОБА_2 надійшов відзив на касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду, у якому вказується, що рішення судів попередніх інстанцій є законними, оскільки прийняті на підставі всебічного дослідження обставин справи та зібраних у справі доказів, відтак, просить залишити без змін рішення апеляційного суду, а касаційну скаргу без задоволення.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2018 року, якою частково скасовано рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 червня 2018 року, відповідає, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є неприйнятними з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження ФГВФО, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI).
Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн. Фонд не відшкодовує кошти: передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника.
Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр», «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
Гарантії Фонду є формою участі держави у системі гарантування вкладів фізичних осіб, передбаченої Законом № 4452-VI; для виконання Фондом відповідних зобов'язань можуть залучатися бюджетні кошти; рішення та дії Фонду чи уповноваженої особи Фонду щодо включення вкладника до переліку осіб, яким необхідно здійснити виплату відшкодування сум вкладів за рахунок коштів Фонду, є рішеннями та діями суб'єкта владних повноважень, який реалізує делеговані державою повноваження по виведенню з ринку неплатоспроможних банків (статті 2, 25).
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що держава через відповідні фінансові та організаційні механізми бере активну участь та створює належні умови для функціонування відповідно до цього Закону системи гарантування вкладів фізичних осіб шляхом забезпечення фізичній особі, яка на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, мала у такому банку вклад (від 10 грн), відшкодування суми коштів, зокрема, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів ФГВФО у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн.
Отже, Закон № 4452-VI пов'язує можливість реалізації права на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних (у разі, якщо на дату прийняття такого рішення дія договору банківського вкладу закінчилась) або рішення про відкликання банківської ліцензії; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн; 4) включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; 5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, на дату прийняття Правлінням НБУ постанови 23 травня 2016 року №14/БТ «Про віднесення ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії неплатоспроможних» на банківському рахунку ОСОБА_2 відкритому відповідно до договорів № 980-006-000225696 від 21 квітня 2016 року та № 980-006-000225686 від 21 квітня 2016 року, знаходилась сума 199903,89 грн.
Кошти були зараховані шляхом перерахунку ТОВ «КІЦ» на рахунок позивача, що підтверджується платіжним дорученням від 21 квітня 2016 року № 5181577.
Разом з тим, Уповноваженою особою Фонду позивача не було включено до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів ФГВФО.
Відповідно до частини першої статті 34 Закону № 4452-VI Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
Процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, відповідно до пункту 16 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI, є тимчасовою адміністрацією.
Відповідно до частини другої статті 34 Закону № 4452-VI не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України».
Частинами третьою, п'ятою цієї статті також передбачено, що виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кож