ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 лютого 2019 року
м. Київ
Справа № 910/6732/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Львова Б.Ю.
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Артмакс-Інжиніринг" (далі - Товариство)
на рішення господарського суду міста Києва від 23.07.2018
(суддя Літвінова М.Є.) та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2018
(головуючий - суддя Жук Г.А., судді Мальченко А.О. і Дикунська С.Я.)
за позовом Товариства
до публічного акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України" (далі - ТРК)
про стягнення 590 130, 48 грн.
РУХ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Позов було подано про стягнення 590 130,48 грн. і обґрунтовано порушенням відповідачем умов укладеного сторонами договору від 29.03.2017 № 73-67/4 (далі - Договір) у частині оплати за надані послуги, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у згаданій сумі.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2. Рішенням господарського суду міста Києва від 23.07.2018, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2018, у позові відмовлено повністю.
Рішення і постанову мотивовано недоведенням позивачем надання послуг за Договором.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
3. Товариство, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить оскаржувані судові рішення з даної справи скасувати і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, судові витрати покласти на відповідача.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4. Суд апеляційної інстанції, погодившись з доводами скаржника про невірну кваліфікацію судом першої інстанції спірних правовідносин, залишив, однак, рішення суду першої інстанції без змін.
5. На порушення принципів, встановлених статтею 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем надано неповний обсяг передбачених Договором послуг.
Суд апеляційної інстанції помилково визначив такий обсяг.
6. Суд на порушення статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) помилково ототожнив поняття "обсяг послуг" і "вартість послуг".
7. Господарський суд на порушення частини четвертої статті 75 ГПК України помилково відхилив посилання позивача на преюдиційність обставин, встановлених рішенням господарського суду Львівської області від 05.07.2018 у справі № 914/226/18.
Доводи іншого учасника справи
8. У відзиві на касаційну скаргу ТРК заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх безпідставність, необґрунтованість і незаконність та про ухвалення оскаржуваних судових рішень у відповідності з нормами матеріального і процесуального права, та просить скаргу залишити без задоволення, а відповідні судові рішення - без змін.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
9. Товариство (як виконавець) і ТРК (як замовник) уклали Договір, за умовами якого виконавець зобов'язується у зумовлений термін забезпечити килимовим покриттям павільйон №1 (встановлення, обслуговування, демонтаж) для пісенного конкурсу Євробачення-2017 у м. Києві, Броварський пр-т, 15 (послуги), а замовник - прийняти і оплатити послуги, загальна вартість яких становить 2 350 000 грн., у т.ч. ПДВ - 391 666, 67 грн.
10. Договором передбачена передоплата у розмірі 80% вартості послуг, решта 20% оплачуються після підписання уповноваженими представниками сторін актів приймання - передачі.
11. За пунктом 9.3 Договору в разі несплати вартості послуг замовником у встановлений термін він на вимогу виконавця сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченої частини послуг за кожний день прострочення.
12. ТРК перерахувала Товариству передоплату в сумі 1 880 000 грн.
13. Товариство звернулося до ТРК з листом, в якому просило підписати акт надання послуг на суму 2 350 000 грн.
29.09.2017 сторонами підписано акт приймання-передачі матеріальних цінностей на суму 1 172 080 грн. без ПДВ, а 20.12.2017 - акт надання послуг на суму 1 366 302 грн., який підписаний Товариством із запереченням.
14. Причиною спору стало те, що ТРК вартість послуг, визначених Договором, оплатила не в повному обсязі, а тому, на думку Товариства, за ТРК рахується заборгованість у сумі 470 000 грн., у зв'язку з чим нараховано 59 966, 85 грн. пені, 13 636, 44 грн. - 3% річних і 46 527, 19 грн. "інфляційних втрат".
15. Апеляційний господарський суд зазначив, що суд першої інстанції помилково розцінив Договір як договір підряду, тоді як він є договором про надання послуг.
16. Товариство на виконання умов Договору надало, а ТРК прийняла роботи згідно з актом наданих послуг на суму 1 366 302 грн. Зауваження Товариства щодо даного акта (пункт 13 цієї постанови) стосувалися ціни, а претензій щодо обсягу наданих послуг Товариством не наведено. Тобто даний документ підтверджує здійснення господарської діяльності й досягнення сторонами згоди щодо обсягу наданих послуг (але не в частині вартості останніх).
17. Товариством не надано доказів на підтвердження надання послуг на загальну суму 2 350 000 грн.
Судові рішення в іншій справі господарського суду Львівської області № 914/226/18 не встановлюють як преюдиційний факт виконання Товариством зобов'язань за Договором на зазначену суму.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
18. ЦК України:
частина друга статті 509:
- зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу;
пункт 1 частини другої статті 11:
- підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини;
статті 525, 526:
- одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Господарський кодекс України:
частина перша статті 173:
- господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку;
частини перша і друга статті 193:
- суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуюч