ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 лютого 2019 року
м. Київ
Справа № 911/3342/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І.С. - головуючого, Міщенка І.С., Сухового В.Г.,
за участю секретаря судового засідання - Корнієнко О.В.,
за участю представників:
Новопетрівської сільської ради
Вишгородського району Київської області - Павленко О.В.,
Приватного акціонерного товариства "Автоп" - Сівакова Л.М., Хмарука І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2018 (у складі колегії суддів: Михальська Ю.Б. (головуючий), Разіна Т.І., Тищенко А.І.)
та рішення Господарського суду Київської області від 03.04.2018 (суддя Ярема В.А.)
у справі № 911/3342/17
за позовом Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області
до Приватного акціонерного товариства "Автоп"
про визнання договору недійсним,
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2017 року Новопетрівська сільська рада Вишгородського району Київської області (далі - Новопетрівська сільрада) звернулася до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Автоп" (далі - ПрАТ "Автоп") про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 14.12.2006, укладеного між Новопетрівською сільрадою і Акціонерним товариством закритого типу "Автоп" (далі - АТЗТ "Автоп"; найменування змінено на ПрАТ "Автоп").
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що договір оренди земельної ділянки від 14.12.2006 суперечить положенням статей 123, 124 Земельного кодексу України (далі - ЗК), статей 15, 16 Закону України "Про оренду землі", статей 20, 50 Закону України "Про землеустрій", оскільки передача земельної ділянки в оренду відповідачу за цим договором відбулася без розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, за відсутності рішень ради про згоду на розроблення такого проекту та його затвердження, а також передачу земельної ділянки в оренду, у тому числі, частини земельної ділянки сільськогосподарського призначення під фактичну забудову, з перевищенням повноважень голови сільради при укладенні оспорюваного договору, що є підставою для визнання зазначеного договору недійсним відповідно до статей 203, 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК).
ПрАТ "Автоп" позову не визнало та заявило про застосування позовної давності.
Рішенням Господарського суду Київської області від 03.04.2018, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2018, у задоволенні позову відмовлено.
Судові рішення мотивовано тим, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено обставин, з якими закон пов'язує можливість визнання договору недійсним, як і не доведено факту порушення його інтересів зі сторони відповідача, тому правових підстав для задоволення позову немає. Оскільки положення закону про правові наслідки спливу позовної давності застосовуються лише у тих випадках, коли буде доведено існування самого суб'єктивного права і факт його порушення або оспорювання, у той час як у задоволенні вимог позивача про визнання договору недійсним відмовлено, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування передбачених статтею 267 ЦК наслідків спливу позовної давності за поданою відповідачем заявою.
Не погоджуючись із висновками судів першої та апеляційної інстанцій, у грудні 2018 року Новопетрівська сільрада подала касаційну скаргу, у якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Касаційну скаргу Новопетрівська сільрада обґрунтовує, зокрема, тим, що судами попередніх інстанцій при вирішенні справи не враховано ті обставини, що передача в оренду спірної земельної ділянки відбулася за відсутності обов'язкового елемента процедури відведення земельної ділянки - рішення ради, що вказує на порушення вимог статті 125 ЗК та невідповідність договору оренди вимогам законодавства; судами не було надано належної оцінки поданим позивачем доказам у підтвердження позовних вимог; судом першої інстанції безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; судами не взято до уваги, що вирішення питання укладення договору оренди земельної ділянки комунальної власності належить до виключної компетенції пленарних засідань сільської ради, тому зважаючи на відсутність відповідного рішення, сільський голова не мав повноважень на підписання такого договору.
У відзивах на касаційну скаргу ПрАТ "Автоп" та його представник зазначають про правильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні справи, тому просять залишити оскаржені судові рішення без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
При вирішенні справи судами першої та апеляційної інстанцій установлено, що 14.12.2006 між Новопетрівською сільрадою (орендодавець) та АТЗТ "Автоп" (найменування змінено на ПрАТ "Автоп") (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого орендодавець передає орендарю в строкове платне користування на 49 років земельну ділянку загальною площею 0,6517 га (кадастровий номер 3221886001:02:0870004), у тому числі: рілля - 0,2300 га, вулиць, набережних площ - 0,1987 га, землі комерційного та іншого використання - 0,2231 га, для адміністративного корпусу із складським приміщенням та пунктом громадського харчування, за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, с. Нові Петрівці, вул. Мазепи, 1.
За змістом пунктів 1.2 і 1.3 цього договору цільове призначення земельної ділянки - землі комерційного використання (адміністративний корпус зі складським приміщенням та пунктом громадського харчування); зазначена земельна ділянка передається в оренду на підставі рішення восьмої сесії п'ятого скликання Новопетрівської сільради від 03.11.2006 № 169; на даній земельній ділянці будівлі відсутні.
Цей договір скріплено підписами і печатками сторін, посвідчено приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Левчук О.Б. та зареєстровано 30.12.2010 у Вишгородському районному відділі КОФ ДП "Центр ДЗК" в книзі записів державної реєстрації договорів оренди за номером 041094200113.
Відповідно до акта прийняття-передачі земельної ділянки, остання була передана відповідачеві 14.12.2006.
У подальшому 16.10.2013 між Новопетрівською сільрадою та АТЗТ "Автоп" укладено договір про внесення змін до договору оренди земельної ділянки. Копії договору оренди землі та дублікату змін та доповнень до договору оренди землі наявні в матеріалах справи.
Звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 14.12.2006, Новопетрівська сільрада послалася на те, що під час проведення аудиту з приводу дотримання вимог земельного законодавства при передачі в оренду земель комунальної власності було встановлено порушення вимог законодавства, зокрема, статей 123, 124 ЗК, статей 15, 16 Закону України "Про оренду землі", статей 20, 50 Закону України "Про землеустрій" при укладенні оспорюваного договору оренди, оскільки передача земельної ділянки в оренду відповідачу за цим договором відбулася за відсутності проекту землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки відповідачу, відповідного рішення ради про передачу в оренду під забудову землі, у тому числі частини землі сільськогосподарського призначення, а також з перевищенням повноважень голови сільради, що суперечить положенням частини 1 статті 203 ЦК і є підставою для визнання зазначеного договору недійсним.
Відповідно до частини 1 статті 203 ЦК (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК).
Згідно зі статтею 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Отже, правочин може бути визнаний недійсним з підстав, передбачених законом. При цьому позивачем при зверненні до суду з вимогами про визнання правочину недійсним повинно бути доведено наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання договорів недійсними.
За змістом статті 116 ЗК (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки (стаття 124 ЗК). Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону (статті 125, 126 ЗК).
За змістом положень статей 25, 26, 42, 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання. Виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону, зокрема питання регулювання земельних відносин. Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Сільський, селищний, міський голова, зокрема, підписує рішення ради та її виконавчого комітету, укладає від імені територіальної громади, ради та її виконавчого комітету договори відповідно до законодавства, а з питань, віднесених до виключної компетенції ради, подає їх на затвердження відповідної ради. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Як установлено судами попередніх інстанцій і це підтверджується матеріалами справи, оспорюваний договір оренди земельної ділянки від 14.12.2006 укладено на підставі рішення восьмої сесії п'ятого скликання Новопетрівської сільради від 03.11.2006 № 169-VIII-V "Про передачу в оренду земельної ділянки АТЗТ "Автоп" під розміщення адміністративного корпусу зі складським приміщенням та пунктом громадського харчування". Відповідно до цього рішення, архівна копія якого долучена до матеріалів справи, затверджено проект відведення земельної ділянки АТЗТ "Автоп", розробленого ДП "Вишгородський районний центр державного земельного кадастру"; вирішено вилучити із резервних територій с. Нові Петрівці по вул. Мазепи, 1, Вишгородського району Київської області земельну ділянку загальною площею 0,6518 га, у тому числі: рілля - 0,2300 га, вулиць, набережних площ - 0,1987 га, землі комерційного та іншого використання - 0,2231 га, яка надається