ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 лютого 2019 року
м. Київ
Справа № 914/41/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючий - Стратієнко Л.В.,
судді: Вронська Г.О., Ткач І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України",
за участю представників:
позивача - Кисіль Т.В.,
відповідача - Білобрама Т.Б.,
на рішення Господарського суду Львівської області
(суддя - Кітаєва С.Б.)
від 18.05.2018,
та постанову Західного апеляційного господарського суду
(головуючий - Орищин Г.В., судді - Галушко Н.А., Желік М.Б.)
від 22.11.2018,
у справі за позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України",
до приватного акціонерного товариства "Львівобленерго",
про стягнення 1 410 218,80 грн,
В С Т А Н О В И В:
у січні 2018 року ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" подало до Господарського суду Львівської області позов до ПрАТ "Львівобленерго" про стягнення 1 410 218,80 грн, з яких 950 000,00 грн основного боргу, 152 046,58 грн 6% річних та 308 172,22 грн інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовані несвоєчасним виконанням відповідачем зобов'язань щодо сплати боргу за простим векселем № 733258711124 від 04.05.2000.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 18.05.2018, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 22.11.2018 позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 146794,52 грн 6% річних. У частині стягнення 950 000,00 грн заборгованості за векселями провадження у справі закрито, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Приймаючи рішення, суд дійшов висновку про наявність правових підстав вважати відповідача зобов'язаною особою перед позивачем за простим векселем № 733258711124 від 04.05.2000, з урахуванням статті 47 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі. У стягненні 308172,22 грн інфляційних втрат суд відмовив, тому що спірні правовідносин щодо стягнення заборгованості за векселем врегульовані правовими нормами, якими не передбачено стягнення інфляційних втрат у разі прострочення виконання зобов'язання за векселем. Відмовив у стягненні 5 252,06 грн 6 % річних, тому що вказав на помилку у розрахунку позивача у періоді для нарахування і сплати таких відсотків.
ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на вказані судові рішення.
Підставами для скасування судових рішень позивач зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судами першої та апеляційної інстанції. Зокрема, ст. ст. 196, 526, 599, 625 Цивільного кодексу України, ст. 48 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі та ст. ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України. Зазначає, що листом від 09.04.2015 звернувся до відповідача про оплату до 12-00 17.04.2015 векселів на загальну суму 18 000 000,00 грн, зокрема спірного векселю № 733258711124 від 04.05.2000 на суму 1 000 000,00 грн. Вважає, що 6 % повинні нараховуватись з 18.04.2015 - з наступного дня, після кінцевої дати запропонованої ним для оплати векселів у листі від 09.04.2015. Стверджує, що зобов'язання за векселем № 733258711124 від 04.05.2000 є грошовими, а тому на вимогу кредитора застосування ст. 625 Цивільного кодексу України до спірних правовідносин є обов'язковим та законним в Україні, що також не взято до уваги судом.
ПрАТ "Львівобленерго" у відзиві на касаційну скаргу стверджує, що спірні правовідносини сторін врегульовані вексельним законодавством, яке не передбачає стягнення інфляційних втрат, відсутні підстави для застосування ст. 625 ЦК України. Вказує, що позивач не пред'явив йому оригіналу векселя з дотриманням вимог ст. 33, 34 Уніфікованого закону, а надіслав копію векселя поштою, як додаток до листа від 09 квітня 2015 року. Вважає, що оскільки не було належного пред'явлення позивачем оригіналу простого векселя до оплати, обов'язок ПрАТ "Львівобленерго" щодо здійснення платежу за цим векселем виник 20.05.2015.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
Як встановлено господарськими судами, 24.04.2000 між Українським кредитним банком, правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Акцент-Банк" (банк) та публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (підприємство) було укладено договір №Т-102/042000. Відповідно до вказаного договору сторони здійснюють обмін рівноцінних цінних паперів, а саме - векселів, зазначених у ст. 2 цього договору, на умовах визначених цим договором (п. 1 договору).
Відповідно до п. 2.1 договору, банк зобов'язався передати підприємству у власність векселі, перелік яких зазначений у додатку № 1, який є невід'ємною частиною цього договору, загальною номінальною вартістю 66 715 946,15 грн. Векселі передаються з бланковим індосаментом протягом 10 банківських днів з моменту укладення цього договору.
Відповідно до пунктів 18-35 додатку № 1 до договору №Т-102/042000 від 24.04.2000 банк зобов'язувався передати підприємству вексель векселедавця ВАТ "Львівобленерго" за № 733258711124, зі строком погашення - за пред'явленням, але не раніше 01.01.2015.
04.05.2000 між Українським кредитним банком та публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" підписано акт приймання-передачі векселів до договору №Т-102/042000 від 24.04.2000, згідно з яким передано вексель за № 733258711124.
ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" є держателем простого векселя № 733258711124, виданого 04.05.2000 ВАТ "Львівобленерго", за яким останній зобов'язався сплатити "Українському кредитному банку" за пред'явленням 1 000 000,00 грн, але не пізніше 01.01.2015.
На звороті вказаного простого векселя міститься проставлений "Українським кредитним банком" бланковий індосамент на пред'явника із застереженням "без обороту на мене". Вказаний індосамент підписаний головою правління та головним бухгалтером "Українського кредитного банку", скріплений печаткою банку.
ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" як держатель простого векселя № 733258711124 від 04.05.2000, листом від 9 квітня 2015 року №26-2587/1.2-15 звернулось до ПАТ "Львівобленерго" з пропозицією оплатити до 12-00 17 квітня 2015 року 18 векселів, у тому числі й вексель № 733258711124 на суму 1 000 000,00 грн. До листа ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" було додано копії 18 векселів на 18 аркушах.
20.05.2015 представники ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" прибули за місцезнаходженням ПАТ "Львівобленерго" для пред'явлення оригіналів векселів до оплати, у тому числі векселя № 733258711124. Однак, представників позивача не було допущено до ПАТ "Львівобленерго", про що представниками позивача було складено акт про відмову у допуску повноважних осіб на підприємство для пред'явлення векселів до платежу.
20.05.2015 приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Антонова В.І. прийняла від ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" оригінали векселів для вчинення протестів цих векселів в неплатежі.
20.05.2015 приватний нотаріус надіслала ПАТ "Львівобленерго" телеграму з вимогою здійснити оплату векселів, у тому числі векселя № 733258711124 до 12 години 21.05.2015 або повідомити її про відмову вчинити такі дії.
У зв'язку з невиконанням вищевказаної вимоги відповідачем, 21.05.2015 приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Антонова В.І. вчинила протест простих векселів, в тому числі за № 733258711124 від 04.05.2000 на суму 1 000 000,00 грн, про що складено відповідний акт (а.с. 35, т. 1).
Після відкриття провадження у справі відповідач оплатив заборгованість за векселем № 733258711124 в сумі 950 000,00 грн, що підтвердив платіжним дорученням № 31167 від 30.01.2018 на суму 500 000,00 грн та платіжним дорученням № 32814 від 26.02.2018 на суму 450 000,00 грн. Наведені обставини не заперечувалися позивачем.
Відносини, пов'язані з обігом векселів в Україні, регулюються Конвенцією, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, Конвенцією про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Конвенцією про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів (підписані в Женеві 07.06.1930), а також Законами України від 05.04.2001 року №2374-ІІІ "Про обіг векселів в Україні", від 23.02.2006 року №3480-І\/ "Про цінні папери та фондовий ринок", від 06.07.1999 № 826-ХІ\/ "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі", від 06.07.1999 №827-ХІ\/ "Про приєднання України до Женевської Конвенції 1930 року про врегулюванню деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі", від 06.07.1999 № 828-ХІ\/ "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів".
Відповідно до ст. 77 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, а саме положення щодо: індосаменту (статті 11 - 20); строку платежу (статті 33 - 37); платежу (статті 38 - 42); права регресу у разі неплатежу (статті 43 - 50, 52 - 54); платежу у порядку посередництва (статті 55, 59 - 63); копій (статті 67 і 68); змін (стаття 69); позовної давності (статті 70 і 71); неробочих днів, обчислення строків і заборони пільгових строків (статті 72, 73 і 74).
До простого векселя також застосовуються такі положення: положення, які стосуються переказного векселя, який підлягає оплаті за адресою третьої особи або у місцевості, іншій, ніж місце проживання т