Постанова
Іменем України
11 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 158/715/17
провадження № 61-34536св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,
Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - Держава Україна в особі Державної казначейської служби України
треті особи: прокуратура Волинської області, Головне управління Національної поліції у Волинській області, Ківерцівський відділ поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області, Маневицька місцева прокуратура Волинської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 25 липня 2017 року у складі судді Корецької В. В. та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 18 вересня 2017 року у складі колегії суддів: Русинчука М. М., Стрільчука В. А.,
Осіпука В. В.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ:
Короткий зміст позовних вимог:
У березні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, треті особи: прокуратура Волинської області, Головне управління Національної поліції у Волинській області, Ківерцівський відділ поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області, Маневицька місцева прокуратура Волинської області,про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування та прокуратури.
Позовна заява мотивована тим, що в провадженні СВ Ківерцівського ВП ГУНП у Волинській області перебувало кримінальне провадження
№ 12016030100000083 від 27 січня 2016 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статі 185 КК України та кримінальне провадження № 12016030100000033 від 11 січня 2016 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 191 КК України. Відомості про дані кримінальні провадження були внесені до ЄРДР за заявами ОСОБА_4 про вчинення кримінального правопорушення.
Вищевказані кримінальні провадженні постановами старшого слідчого СВ Ківерцівського ВП ГУНП у Волинській області від 18 серпня 2016 року та
від 22 серпня 2016 року закрито.
Вважаючи, що постанови про закриття кримінального провадження є незаконним, не будучи фахівцем в галузі права, ОСОБА_4 звернувся до адвоката для отримання правничої допомоги для оскарження вищевказаних постанов.
Посилаючись на те, що постанови про закриття кримінального провадження скасовані ухвалою слідчого судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 19 вересня 2016 року та ухвалою апеляційного суду Волинської області від 10 жовтня 2016 року, витрати ОСОБА_4 на оплату правничої допомоги становили 1 000,00 грн.
ОСОБА_4 просив суд в порядку статей 1173, 1174, 1176 ЦК України та Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» стягнути з Державного бюджету України, шляхом списання в безспірному порядку коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_4 1 000Ю,00 грн в рахунок відшкодування суми сплаченої у зв'язку з наданням правничої допомоги.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 16 травня
2017 року до участі у справі в якості третіх осіб залучено Ківерцівський відділ поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області та Маневицьку місцеву прокуратуру Волинської області.
Рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 18 вересня 2017 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Рішення суду мотивовано відсутністю правових підстав для задоволення позовних вимог.
Ухвалою апеляційного суду Волинської області від 18 вересня 2017 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 відхилено.
Рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 25 липня
2017 року залишено без змін.
Відхиляючи апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги:
09 жовтня 2017 року представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5 через засоби поштового зв?язку подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Ківерцівського районного суду Волинської області
від 25 липня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області
від 18 вересня 2017 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального та порушенням норм процесуального права.
Аргументи касаційної скарги зводяться до неправильного застосуванням судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема статей 1173, 1174, 1176 ЦК України та Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».
Доводи інших учасників справи:
20 листопада 2017 року прокуратура Волинської області через засоби поштового зв?язку подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ заперечення, в якому просить касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 відхилити, а рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 25 липня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 18 вересня 2017 року залишити без змін.
Рух касаційної скарги:
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Ківерцівського районного суду Волинської області.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення»
ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Статтею 388 ЦПК України встановлено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У червні 2018 року касаційну скаргу разом із матеріалами цивільної справи передано до Верховного Суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ:
Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у запереченні на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Короткий зміст встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин справи:
В провадженні СВ Ківерцівського ВП ГУНП у Волинській області перебувало кримінальне провадження № 12016030100000083 від 27 січня 2016 року за ознаками вчин