Постанова
Іменем України
11 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 296/9410/16-ц
провадження № 61-28844св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,
Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач -ОСОБА_4,
відповідачі: ОСОБА_5, ОСОБА_6, Житомирська міська рада,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_7 на рішення апеляційного суду Житомирської області від 18 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Галацевич О. М., Борисюка Р. М., Григорусь Н. Й.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ:
Короткий зміст позовних вимог:
У листопаді 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6, Житомирської міської ради про встановлення порядку користування житлом, поділ особових рахунків та визнання права на приватизацію.
Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_4 проживає разом з ОСОБА_5, ОСОБА_6 у квартирі АДРЕСА_1. Відповідачі згоди на поділ вказаного житлового приміщення, відповідний поділ особового рахунку та приватизацію позивачем відповідної частини квартири не дають.
ОСОБА_4 просив поділити квартиру АДРЕСА_1, виділивши у користування ОСОБА_4 жилу кімнату площею 11,9 кв.м, а кухню площею 8,9 кв.м, коридор площею
9,0 кв.м, вбиральню площею 1,0 кв.м, ванну кімнату площею 2,8 кв.м, комору площею 0,6 кв.м передати у спільне користування із відповідачами, розділити особовий рахунок НОМЕР_1 зазначеної квартири між позивачем та
ОСОБА_5, визнати право позивача на приватизацію жилої кімнати площею 11,9 кв.м у спірному житловому приміщенні.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Рішенням Корольовського районного суду міста Житомира від 13 липня
2017 року позовні вимоги задоволено частково.
Встановлено порядок користування квартирою АДРЕСА_1, відповідно до якого: виділено у користування ОСОБА_4 жилу кімнату площею 11,9 м.кв; виділено у користування ОСОБА_5, ОСОБА_6 кімнату площею 16,1 кв.м; кухню площею 8,9 м.кв, коридор площею 9,0 м.кв, вбиральню площею 1,0 м.кв, ванну кімнату площею 2,8 м.кв, комору площею 0,6 м.кв залишено у спільному користуванні.
Розділено особовий рахунок НОМЕР_1 квартири АДРЕСА_1 між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, ОСОБА_6 відповідно до часток виділених у їх користування.
У задоволенні позовних вимог в частині визнання права на приватизацію жилої кімнати відмовлено.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_4 та встановлюючи порядок користування спірною квартирою, суд першої інстанції виходив з того, що право позивача на житло у спірній квартирі повинно бути захищене шляхом виділу у його користування окремої кімнати площею 11,9 кв.м.
Здійснюючи поділ спірного жилого приміщення, суд першої інстанції виходив з того, що такий спосіб вирішення спору не порушуватиме прав відповідачів, оскільки вони не є різностатевими особами та це не потягне за собою штучного погіршення їх житлових умов та, відповідно, постановку на облік, як осіб, які потребують поліпшення житлових умов.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 про визнання права на приватизацію жилої кімнати, місцевий суд виходив із безпідставності заявлених позовних вимог в цій частині, оскільки позивачем не доведено порушення такого права.
Додатковим рішення Корольовського районного суду міста Житомира
від 31 липня 2017 року стягнуто з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 понесені судові витрати по 551,20 грн з кожного.
Рішенням апеляційного суду Житомирської області від 18 жовтня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 задоволено частково.
Рішення Корольовського районного суду міста Житомира від 13 липня
2017 року в частині встановлення порядку користування квартирою АДРЕСА_1, розподілу її особового рахунку та додаткове рішення Корольовського районного суду міста Житомира від 31 липня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.
У решті рішення суду залишено без змін.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 судові витрати в сумі
1 211,75 грн.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 про встановлення порядку користування квартирою АДРЕСА_1 та розподілу її особового рахунку, суд апеляційної інстанції виходив із того, що частка позивача при такому поділі збільшується майже на 3 кв.м, а частка відповідачів відповідно буде зменшена, при цьому суттєво будуть порушені житлові права відповідачів на зазначені житлові приміщення, зокрема право на проживання та право на приватизацію належної їм частки житлової площі у цій квартирі.
У іншій частині заявлених позовних вимог, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги:
24 листопада 2017 року представник ОСОБА_4 - ОСОБА_7 через засоби поштового зв?язку подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення апеляційного суду Житомирської області від 18 жовтня 2017 року та залишити в силі рішення Корольовського районного суду міста Житомира від 13 липня 2017 року, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судом норм матеріального та порушенням норм процесуального права.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що апеляційна скарга ОСОБА_5 подана з пропуском строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а суд апеляційної інстанції прийняв дану апеляційну скаргу без вирішення питання щодо його поновлення.
Заявлені позивачем вимоги щодо виділу у користування ізольованої житлової кімнати цілком відповідає правилам статті 104 ЖК України.
Незначна різниця у житловій площі не може вважатися порушенням житлових прав сторін. Крім того, у користуванні відповідачів залишився балкон.
Доводи інших учасників справи:
20 грудня 2017 року ОСОБА_5 та ОСОБА_8 через засоби поштового зв'язку подали до Верховного Суду відзив, у якому просять касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_7 залишити без задоволення, а рішення апеляційного суду Житомирської області від 18 жовтня 2017 року залишити без змін.
Рух касаційної скарги:
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Корольовського районного суду міста Житомира.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення»
ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Статтею 388 ЦПК України встановлено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року касаційну скаргу разом з матеріалами цивільної справи передано до Верховного Суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ:
Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи