Постанова
Іменем України
23 січня 2019 року
м. Київ
справа № 552/2145/16-ц
провадження № 61-36105св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду:
головуючого - Стрільчука В. А.,
суддів: Коротуна В. М., Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк»,
відповідачі: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на рішення Апеляційного суду Полтавської області від 05 вересня 2017 року у складі суддів: Абрамова П. С., Лобова О. А. Мартєва С. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
В квітні 2016 року Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (далі - ПАТ «Укрсиббанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості.
Позовна заява мотивована тим, що 28 березня 2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (далі - АКІБ «УкрСиббанк»), правонаступником якого за всіма правами та обов'язками є ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 укладено договір про надання споживчого кредиту №11324881000, відповідно до умов якого відповідач отримала грошові кошти у розмірі 29700,00 доларів США, зобов'язалась повернути наданий кредит до 27 травня 2016 року, згідно з графіком погашення кредиту, та сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 9% річних.
З метою забезпечення своєчасного і повного виконання зобов'язання ОСОБА_3 за кредитним договором, 28 березня 2008 року між ПАТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_4 укладено договір поруки №192853, відповідно до умов якого останній зобов'язався перед кредитором відповідати у повному обсязі за виконання позичальником усіх зобов'язань, що виникли з кредитного договору.
14 лютого 2009 року між банком та ОСОБА_3 було укладено додаткову угоду, якою було змінено строк погашення кредиту до 27 травня 2021 року.
ОСОБА_3 зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконала, в зв'язку з чим утворилась заборгованість.
Посилаючись на вказані обставини, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на його користь заборгованість за кредитним договором від 28 березня 2008 року №11324881000 в розмірі 19173,07 доларів США, пеню за несвоєчасне погашення заборгованості у сумі 20914,86 грн, та судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 7643,04 грн.
Заочним рішенням Київського районного суду міста Полтави від 02 серпня 2016 року позовні вимоги задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь
ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором від 28 серпня 2008 року № 11324881000 в розмірі 19173,07 доларів США, яка складається із: заборгованості за кредитом в розмірі 17795,72 доларів США, заборгованості за відсотками в розмірі 1377,35 доларів США та пені за несвоєчасне погашення заборгованості в розмірі 20914,86 грн.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПРАТ «УкрСиббанк» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3821,52 грн.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ «УкрСиббанк» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3821,52 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що у зв'язку з порушенням ОСОБА_3 зобов'язань за кредитним договором виникла заборгованість, яка підлягає стягненню з боржника та поручителя солідарно.
Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 05 вересня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково.
Заочне рішення Київського районного суду міста Полтави від 02 серпня 2016 року скасовано в частині стягнення заборгованості та судових витрат з
ОСОБА_4
Збільшено розмір стягнутих на користь ПАТ «УкрСиббанк» судових витрат з ОСОБА_3 з 3821,52 грн до 7643,04 грн.
Стягнуто з ПАТ «УкрСиббанк» на користь ОСОБА_4 понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 8407,35 грн та за надання правової допомоги в розмірі 7000,00 грн.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що місцевим судом не було надано оцінку додатковій угоді до кредитного договору в якій змінився строк погашення основного боргу, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування грошовими коштами. Оскільки поручитель не надав згоду на зміну умов кредитного договору, договір поруки є припиненим з 14 лютого 2009 року.
Крім того, змінено судове рішення першої інстанції в частині розподілу судових витрат.
25 вересня 2017 року ПАТ «УкрСиббанк» подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Апеляційного суду Полтавської області від 05 вересня 2017 року в частині стягнення з ПАТ «УкрСиббанк» на користь ОСОБА_4 витрат по сплаті судового збору в розмірі 8407,35 грн та за надання правової допомоги в розмірі 7000,00 грн та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити ОСОБА_4 у стягненні судових витрат та витрат на правову допомогу.
Касаційна скарга мотивована тим, що при складанні розрахунку витрат на правову допомогу, адвокатом Оніпком Є. А. для визначення розміру компенсації використано розмір мінімальної заробітної плати - 3200,00 грн, тоді як Законом України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» передбачено розмір виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1600,00 грн. При цьому, розрахунок заборгованості не містить будь яких обґрунтувань підстав застосування адвокатом максимального (граничного) коефіцієнту у розмірі 40%. Крім того, цей розрахунок не відповідає наданій квитанції від 14 липня 2017 року № 19 згідно якої платіж у сумі 7000,00 грн внесено за оскарження рішення суду.
Також, ОСОБА_4 заочне рішення Київського районного суду м. Полтави від 02 серпня 2016 року оскаржив в повному обсязі (в частині до ОСОБА_3 й в частині до ОСОБА_4) та ним сплачено судовий збір у розмірі 8407,35 грн. Суд апеляційної інстанції задовольнив його апеляційну скаргу частково, в частині стягнення боргу та судових витрат з ОСОБА_4 В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін. Тому й стягувати судовий збір з банку необхідно пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.
Статтею 388 ЦПК України, в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Матеріали справи та касаційного провадження 31 липня 2018 року передано до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 20 грудня 2018 року заяву про самовідвід судді Курило В. П., відповідно до пункту 1 частини першої статті 36 ЦПК України, задоволено, справу передано для проведення повторного автоматизованого розподілу.
Відповідно до вимог статті 33 ЦПК України автоматизованою системою розподілу справ визначено колегію суддів у складі КузнєцоваВ. О. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Червинської М. Є. для розгляду справи
№ 552/2145/16-ц за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_3,
ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за касаційною скаргою ПАТ «УкрСиббанк» на рішення Апеляційного суду Полтавської області від 05 вересня 2017 року.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 січня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
На час розгляду справи Верховним Судом відзивів (заперечень) на касаційну скаргу не надходило.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справив касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними об