Постанова
Іменем України
07 лютого2019 року
м. Київ
справа № 471/1078/16-к
провадження № 51-5744 км18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Білик Н.В.,
суддів Кравченка С.І., Ємця О.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Ковтюка В.В.,
прокурора Пантєлєєвої А.С.,
засудженого ОСОБА_1,
захисника Федорова Є.Г.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засудженого ОСОБА_1 на вирок Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 29 червня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 21 лютого 2018 року, а також прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 21 лютого 2018 року у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016150170000280, за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 раніше неодноразово судимого, останній раз, 05 жовтня 2012 року Южноукраїнським судом Миколаївської області за ч.2 ст.185, ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі. Звільнений умовно-достроково, 06 жовтня 2015 року, на підставі постанови Новобузького районного суду Миколаївської області від 28 вересня 2015 року, невідбута частина покарання - 1 рік 9 днів обмеження волі,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 29 червня 2017 року ОСОБА_1 засуджений за ч.1 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років.
На підставі ч.1 ст. 71 КК України, із застосуванням ч.1 ст. 72 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового складання призначених покарань з урахуванням вироку Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 05 жовтня 2012 року, ОСОБА_1 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років 3 місяці.
Строк відбування покарання постановлено рахувати з 22 серпня 2016 року.
На підставі ч.5 ст. 72 КК України, ОСОБА_1 зараховано у строк покарання строк попереднього ув'язнення з 22 серпня 2016 року по 20 червня 2017 року включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Вирішено питання про процесуальні витрати та речові докази у провадженні.
Ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 21 лютого 2018 року вирок місцевого суду залишено без зміни.
За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що він, 2 серпня 2016 року приблизно о 15:00 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на території домоволодіння по АДРЕСА_2, наніс два удари ножом в область грудної клітини ОСОБА_3, в результаті чого, настала смерть останнього.
Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
Засуджений ОСОБА_1, посилаючись на незаконність судових рішень щодо нього, не погоджується з доведеністю його винуватості, вважає докази обвинувачення сфабрикованими. Разом з тим, висловлює доводи, що за своїм змістом стосуються неповноти судового розгляду та оскарження фактичних обставин справи.
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та призначити новий розгляд у цьому ж суді. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що апеляційний суд всупереч положень ст.419 КПК не навів достатніх мотивів залишення апеляційної скарги прокурора без задоволення.
Позиції інших учасників судового провадження
Засуджений та його захисник підтримали вимоги скарги засудженого та просили задовольнити.
Прокурор скаргу сторони обвинувачення не підтримав та заперечив проти задоволення вимог касаційної скарги засудженого.
Мотиви суду
Відповідно до ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Доводи засудженого щодо незгоди з даною судом оцінкою доказів, оспорювання встановлених за результатами судового розгляду фактів з викладенням власної версії подій стосуються по суті невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, що, виходячи з вимог статті 438 КПК України, не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.
Разом із тим при перевірці судових рішень не встановлено обставин, які би ставили під сумнів законність і обґрунтованість висновків судів першої та апеляційної інстанцій про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке його засуджено.
Відповідно до вимог ч.3 ст.370, п.2 ч.3 Перейти до повного тексту