Постанова
Іменем України
07лютого 2019 року
м. Київ
справа № 750/7474/15-к
провадження № 51-1139км 18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Білик Н.В.,
суддів Кравченка С.І., Ємця О.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Ковтюка В.В.,
прокурора Сингаївської А.О.,
захисника КінебасаО.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, навирокАпеляційного судуЧернігівськоїобласті від 10жовтня 2017 рокуу кримінальному провадженні № 12013260270000365 за обвинуваченням
ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та жителькиАДРЕСА_2), раніше не судимої,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 309, ч. 3 ст. 311 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вирокомДеснянськогорайонного суду м. Чернігова від 14січня 2016 рокуОСОБА_2. засуджено за:
- ч. 3 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років;
- ч. 3 ст. 311 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України ОСОБА_2 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна.
ОСОБА_2 визнано невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 321 КК України та виправдано за цією статтею.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки та покладено на неї обов'язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
За цим же вироком виправдано ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311 КК України.
ВирокомАпеляційного судуЧернігівської області від 10жовтня 2017 рокувирок місцевого суду в частині призначеного ОСОБА_2 покарання скасовано. Постановлено новий вирок, яким призначено ОСОБА_2 покарання за:
-ч. 3 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років;
- ч. 3 ст. 311 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією майна, яке є її власністю, крім житла.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України ОСОБА_2 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць з конфіскацією майна, яке є її власністю, крім житла.
У решті вирок місцевого суду залишено без зміни.
За вироком судуОСОБА_2. визнано винуватою втому, що вона у березні-квітні 2013 року в будинку АДРЕСА_3 незаконно, без мети збуту, кустарним способом виготовила особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 34,3681 г, що є особливо великим розміром. Зазначений наркотичний засіб ОСОБА_2 02 квітня 2013 року, незаконно зберігаючи, перевезла в автомобілі до кафе «Лазурне» поблизу с. Кошівка Чернігівської області, де наркотичний засіб було виявлено працівниками міліції та вилучено.
Крім того, того ж дня в ході огляду сумки , що належала ОСОБА_2. було виявлено 70 таблеток, які містять у своєму складі дифенгідрамін (димедрол), що належить до сильнодіючих лікарських засобів, загальною масою 3,5 г, які ОСОБА_2 незаконно придбала, перевозила та зберігала без мети збуту.
За місцем проживання ОСОБА_2 під час обшуку було виявлено та вилучено прекурсор, стосовно якого встановлені заходи контролю, - ангідрид оцтової кислоти, масою 258,3 г, що є особливо великим розміром, який ОСОБА_2 незаконно зберігала з метою використання для виготовлення наркотичних засобів.
Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор проситьскасувати вирок апеляційного суду та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції. Зазначає, що апеляційний суд усупереч вимогам закону не дослідив безпосередньо доказів, проте дав їм у вироку оцінку; також вказує на те, що у своєму рішенні апеляційний суд не навів підстав, з яких відкинув доводи прокурора про наявність у діях ОСОБА_2 умислу на збут наркотичних та лікарських засобів. Крім того прокурор зазначає, що суд апеляційної інстанції неправильно призначив засудженій додаткове покарання у виді конфіскації майна, оскільки воно може бути призначено лише у випадках вчинення умисного корисливого злочину, а суд визнав доведеним, що умислу на збут наркотичних засобів у засудженої не було.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор у судовому засіданні підтримала доводи скаргищодо неправильної кваліфікації дій засудженої.
Захисник у суді касаційної інстанції заперечував проти задоволення скарги.
Мотиви суду
Згідно ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Доводипрокурора щодо незгоди з даною судом оцінкою доказів, оспорювання встановлених за результатами судового розгляду фактів з викладенням власної версії подій стосуються по суті невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, що, виходячи з вимогстатті 438 КПК України, не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.
Разом із тим при перевірці судових рішень не встановлено обставин, які би ставили під сумнів законність і обґрунтованість висновків судів першої та апеляційної інстанцій про винуватість ОСОБА_2.у вчиненні кримінальних правопорушень, за якіїї засуджено.
Відповідно до вимог ч.3 ст.370,п.2 ч.3 ст.374 КПК України вказані висновки ґрунтуються на об'єктивно з'ясованих обставинах, які підтверджені доказами, безпосередньо дослідженими під час судового розгляду й оціненими судом відповідно достатті 94 зазначеного Кодексу. Зміст обставин і доказів докладно наведено у вироку.
Судові рішення свідчать, що суди ретельно перевіряли доводи, аналогічні тим, що викладені у касаційній скарзі. Зазначені в них мотиви про визнання цих доводів безпідставними, колегія суддів знаходить обґрунтованими і такими, що відповідають дослідженим у судовихзасіданнях доказам.
Місцевийсуд оцінив усі докази в їх сукупності, встановив, що вони є взаємоузгодженими, належними та допустимими, доповнюють один одного і дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч. 3 ст. 309, ч. 3 ст. 311 КК України, оскількиїї винуватість доведена поза розумним сумнівом, а також виправдав її за ч. 1 ст. 321 КК України, оскільки її вина не була доведена. Оцінка доказів судом проведена згідно з вимогами процесуального законодавства, з наведенням у вироку відповідних висновків щодо належності, допустимості, достовірності, доказів та їх достатності для постановлення вироку.
Переглядаючи справу в апеляційному порядку, апеляційний суд відповідно до вимог ст.http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_3065/ed_2018_03_15/pravo1/T124651.html?pravo=1 - 3065419 КПК України дав належну оцінку викладеним в апеляційній скарзіпрокурора доводам, у тому числі й щодо наявності в діях винної умислу на збут наркотичного засобу та сильнодіючих лікарських засобів, та обґрунтовано відмовив у їх задоволенні.
Твердження прокурора про порушення апеляційним судом засади безпосередності дослідження доказів є безпідставним.
Згідно з приписами ч 3 ст. 404 КПК України повторне дослідження обставин, установлених під час кримінального провадження, за наявності клопотання допускається лише за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями.
За приписами статей 404, 405 КПК України суд апеляційної