Постанова
Іменем України
07 лютого2019 року
м. Київ
справа № 646/1741/16-к
провадження № 51-6469 км18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Білик Н.В.,
суддів Кравченка С.І., Ємця О.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Ковтюка В.В.,
прокурора Пантєлєєвої А.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Апеляційного суду Харківської області від 28 березня 2018 року у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015220010000451, за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1), раніше не судимого ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Червонозаводського районного суду міста Харкова від 06 квітня 2017 року ОСОБА_1 засуджений за ч.2 ст.286 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 роки, із покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Вирішено цивільні позови та питання про процесуальні витрати у провадженні.
Вироком Апеляційного суду Харківської області від 28 березня 2018 року вирок місцевого суду скасовано в частині призначеного покарання. Ухвалено новий вирок, за яким ОСОБА_1 призначено покарання за ч.2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки із позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.
В решті вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що він, 1 жовтня 2015 року близько 21:00 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи технічно справним автомобілем «Mercedes-Benz Vito 110D», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись по проїжджій частині в районі будинку №254 по пр. Гагаріна в м. Харкові, не врахував безпечну швидкість руху, дорожню обстановку, стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, скоїв наїзд на електроопору. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, пасажир автомобіля ОСОБА_2 отримав тяжкі тілесні ушкодження.
Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати вирок апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що апеляційний суд не дослідив доказів щодо ступеня тяжкості тілесних ушкоджень потерпілого, що безпосередньо впливає на кваліфікацію його дій. Крім того, вважає призначене покарання невідповідним тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. Зазначає, що апеляційний суд в повній мірі не врахував пом'якшуючі покарання обставини, натомість врахував як обтяжуючу - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, хоча міг не враховувати і безпідставно не застосував звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор заперечив проти задоволення вимог касаційної скарги засудженого.
Мотиви суду
Відповідно до ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Доводи касаційної скарги ОСОБА_1 про те, що апеляційний суд не дослідив доказів щодо ступеня тяжкості тілесних ушкоджень потерпілого не заслуговують на увагу .
Суд наголошує, що відповідно до положень ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Із матеріалів провадження вбачається, що розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції проведено відповідно до вимог ч.3 ст. 349 КПК України. Так, суд урахував думку усіх учасників процесу (в тому числі і засудженого ОСОБА_1.), переконався у відсутності сумнівів у добровільності їх позиції та визнав недоцільним досліджувати докази щодо обставин, які ніким не оспорюються. При цьому, суд роз'яснив сторонам кримінального провадження, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
З апеляційною скаргою на вирок місцевого суду звертався лише прокурор з підстави невідповідності призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого