Постанова
Іменем України
07 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 524/5331/17-ц
провадження № 61-26020св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Ступак О. В. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Усика Г. І.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_4,
суб'єкт оскарження - головний державний виконавець Автозаводського відділу державної виконавчої служби м. Кременчука Головного територіального управління юстиції в Полтавській області НіколаєваЮлія Володимирівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 17 жовтня 2017 року у складі судді Мартєва С. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
У липні 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду зі скаргою на дії головного державного виконавця Автозаводського відділу державної виконавчої служби
м. Кременчука Головного територіального управління юстиції в Полтавській області (далі - головний державний виконавець Автозаводського ВДВС м. Кременчука ГТУЮ в Полтавській області) Ніколаєвої Ю. В.
Скарга мотивована тим, що державним виконавцем порушені норми Закону України «Про виконавче провадження», у порушення вимог ЦК України не зазначено істотні умови договору (щодо передачі майна), який прирівнюється до договору купівлі-продажу.
Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_4 просила визнати неправомірними дії державного виконавця Автозаводського ВДВС м. Кременчука ГТУЮ в Полтавській області Ніколаєвої Ю. В. щодо не направлення вчасно їй, як боржнику у виконавчому провадженні, постанови про передачу майна стягувачу, не зазначення в ній кадастрових номерів земельних ділянок, вартості майна. Зобов'язати начальника Автозаводського ВДВС м. Кременчука ГТУЮ в Полтавській області скасувати постанову про передачу майна стягувану.
Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області
від 07 серпня 2017 року у задоволенні скарги ОСОБА_4 відмовлено.
Ухвала суду мотивована тим, що дії державного виконавця з примусового виконання рішення суду відповідали вимогам Закону України «Про виконавче провадження» та не призвели до порушень законних прав та інтересів скаржника (боржника).
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, представник ОСОБА_4 - ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу.
Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 01 вересня 2017 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_6 залишено без руху та надано строк протягом п'яти днів з моменту отримання ухвали для усунення недоліків скарги.
Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 17 жовтня 2017 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_6 визнано неподаною та повернуто апелянту.
Повертаючи апеляційну скаргу заявнику апеляційний суд виходив із того, що апелянт у встановлений частиною першою статті 121 ЦПК України 2004 року строк не усунув недоліки скарги.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У листопаді 2017 року ОСОБА_4 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 17 жовтня 2017 року, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове рішення про задоволення скарги, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд безпідставно визнав апеляційну скаргу неподаною та повернув її з тих підстав, що апелянт не перерахувала судовий збір, проте не звернув уваги на те, що ні ЦПК України
2004 року, ні Законом України «Про судовий збір» не передбачено необхідність сплати судового збору за подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.
Станом на час розгляду цієї справи у Верховному Суді від інших учасників справи не надходило відзивів на касаційну скаргу ОСОБА_4
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У травні 2018 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ вказану справу передано до Верховного Суду.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи, у серпні 2017 року не погоджуючись з ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 07 серпня 2017 року представник ОСОБА_4 - ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу.
Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 01 вересня 2017 року зазначену апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків, а с