Постанова
Іменем України
07 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 742/722/17
провадження № 61-27603св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Ступак О. В. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - ОСОБА_5,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Апеляційного суду Чернігівської області від 26 травня 2017 року у складі колегії суддів: Євстафіїва О. К., Бечка Є. М., Шарапової О. Л.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У березні 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_5 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та дружини.
В обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_4 зазначила, що з 29 серпня 2014 року перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, в якому ІНФОРМАЦІЯ_2 року у сторін народився син ОСОБА_6. Із листопада 2016 року сторони припинили шлюбні відносини та проживають окремо. У зв'язку із знаходженням у скрутному матеріальному становищі, спричиненому перебуванням її у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відсутністю у неї, крім державної допомоги на дитину, інших доходів, вона потребує стягнення аліментів на дитину та на себе.
Враховуючи наведене, позивач просила стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку відповідача, але не менш ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття, а також аліменти на її утримання у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку відповідача щомісячно до досягнення дитиною трирічного віку.
Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 17 березня 2017 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання неповнолітнього ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 року, у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 07 березня 2017 року і до досягнення дитиною повноліття. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 аліменти на її утримання у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, до досягнення дитиною трирічного віку, тобто до 01 травня 2019 року. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що хоча сторони й перебувають у шлюбі, але разом вони не проживають, дитина проживає разом із матір'ю, а тому остання має право на отримання аліментів на утримання дитини до досягнення ним повноліття та на своє утримання до досягнення дитиною трирічного віку.
Рішенням Апеляційного суду Чернігівської області від 26 травня 2017 року рішення суду першої інстанції змінено в частині розміру аліментів на ОСОБА_4 шляхом зменшення до 1/8 частини. В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Змінюючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходячи із матеріального становища сторін у справі, а також, що позивач приступила до роботи, визнав, що розмір аліментів на утримання дружини - 1/4 частини від заробітку відповідача є завищеним, а тому зменшив його до 1/8 частини.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги та позиції інших учасників
У червні 2017 року ОСОБА_4 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Апеляційного суду Чернігівської області від 26 травня 2017 року, в якій просить скасувати зазначене судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
У касаційній скарзі заявник вказує на те, що апеляційний суд не прийняв до уваги факт повного визнання відповідачем в суді першої інстанції позову. Крім того, на даний час вона змушена працювати, оскільки відповідач не приймає участі в утриманні сина.
У вересні 2017 року ОСОБА_5 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ заперечення на касаційну скаргу, в яких просив касаційну скаргу відхилити, рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.
У поясненнях на касаційну скаргу, поданих у вересні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_4 додатково зазначила, що до жовтня 2016 року відповідач проживав із нею та отриманий нею дохід був невід'ємною частиною сімейного бюджету, який витрачав на потреби сім'ї, відповідача в тому числі. Крім того, головним моментом є те, що заявлені позовні вимоги у суді першої інстанції відповідач визнав, а тому судом не витребовувалися та досліджувалися інші докази у справі.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у зазначеній цивільній справі, витребувано справу та надано строк для подання заперечень на неї.
15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон від 03 жовтня 2017 року), за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону від 03 жовтня 2017 року касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У травні 2018 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначену цивільну справу передано Верховному Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Позиція Верховного Суду
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки його ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Рішення суду апеляційної інстанції відповідає вимогам ЦПК України (у редакції на час його ухвалення) щодо законності та обґрунтованості.
Судом установлено, що 29 серпня 2014 року між сторонами укладений шлюб, в якому ІНФОРМАЦІЯ_2 року у них народився син ОСОБА_6.
Сторони мешкають окремо, ОСОБА_5 зареєстрований разом зі своєю матір'ю ОСОБА_8 та сином ОСОБА_7 у квартирі АДРЕСА_1, але за зазначеною адресою не проживає, ОСОБА_4 зареєстрована та проживає разом із сином ОСОБА_7, який знаходиться на її утриманні, у будинку АДРЕСА_2.
Відповідно до роздруківки щорічної декларації ОСОБА_5 за 2016 рік з Єдиного де