Постанова
Іменем України
07 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 713/63/17
провадження № 61-27680св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - ОСОБА_5,
третя особа - Орган опіки та піклування Вижницької районної державної адміністрації Чернівецької області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Апеляційного суду Чернівецької області від 05 липня 2017 року у складі колегії суддів: Литвинюк І. М., Перепелюк І. Б., Яремка В. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У січні 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5, третя особа - Орган опіки та піклування Вижницької районної державної адміністрації Чернівецької області, про зміну розміру аліментів та позбавлення батьківських прав.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначала, що 17 вересня 2008 року між нею та відповідачем укладений шлюб, від якого є дочка ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 01 квітня 2014 року шлюб між ними розірвано. Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 16 вересня 2014 року стягнуто з ОСОБА_5 на її користь аліменти нам утримання доньки у розмірі 2 000,00 грн щомісячно, починаючи з 14 лютого 2014 року і до досягнення дитиною повноліття.
Із моменту припинення шлюбних відносин - кінець 2013 року і до цього часу дитина проживає з нею та знаходиться на її повному матеріальному утриманні. Відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, не цікавиться інтересами дитини, не приймає участі у її вихованні та ухиляється від надання матеріальної допомоги.
Враховуючи наведене, позивач просила позбавити відповідача батьківських прав щодо доньки ОСОБА_6 та враховуючи реальний індекс інфляції, істотну зміну обставин, що впливають на визначення розміру аліментів, також просила збільшити розмір аліментів, який стягується з відповідача на її користь на утримання дитини з 2 000,00 грн до 3 200,00 грн.
У лютому 2017 року ОСОБА_5 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_4 про зменшення розміру аліментів.
В обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_5 зазначив, що в нього суттєво змінився матеріальний стан, є боргові зобов'язання в розмірі 245 000,00 грн. Із 30 грудня 2016 року його звільнено з роботи і на даний час він безробітний. На його утриманні знаходиться батько - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, інвалід ІІ групи, хворіє на тяжке онкологічне захворювання та потребує постійної допомоги, а тому він позбавлений можливості сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі.
Враховуючи наведене, ОСОБА_5 просив зменшити розмір аліментів, які стягуються з нього на користь ОСОБА_4 на утримання доньки з 2 000,00 грн до 510 грн, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 21 березня 2017 року позов ОСОБА_4 задоволено частково. Позбавлено ОСОБА_5 батьківських щодо його неповнолітньої дочки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_4 та відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції виходив із того, що зміна прожиткового мінімуму, ріст інфляції, подорожчання товарів не можуть бути підставою для збільшення чи зменшення розміру аліментів. ОСОБА_5 не надано жодних належних та допустимих доказів того, що ним виконано рішення Деснянського районного суду від 11 липня 2016 року про стягнення грошових коштів, що він утримує своїх батьків, утримує чи надає допомогу сину від першого шлюбу. Наявність боргових зобов'язань ОСОБА_5 не звільняє його від обов'язку належним чином утримувати дитину і не може бути підставою для зменшення розміру аліментів, встановлених рішенням суду. Відповідач ухиляється від виконання обов'язків із виховання дитини ОСОБА_6, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, не цікавиться її життям, не займається її вихованням, не надає будь-якої матеріальної допомоги, аліменти з 2014 року не сплачує, що є підставою відповідно до статті 164 СК України для позбавлення його батьківських прав.
Рішенням Апеляційного суду Чернівецької області від 05 липня 2017 року рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав скасовано. У задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа - Орган опіки та піклування Вижницької районної державної адміністрації Чернівецької області, про позбавлення батьківських прав відмовлено. Попереджено ОСОБА_5 про необхідність змінити ставлення до виховання дочки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. Покладено на Службу у справах дітей Вижницької районної державної адміністрації контроль за виконанням ОСОБА_5 батьківських обов'язків щодо дочки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. В решті рішення суду залишено без змін.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про позбавлення батьківських прав та ухвалюючи в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні зазначених позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив із того, що позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Отже, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків. Відомостей про те, що до відповідача раніше застосовувались попередження про необхідність змінити ставлення до виховання дитини, в матеріалах справи немає.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У липні 2017 року ОСОБА_4 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Апеляційного суду Чернівецької області від 05 липня 2017 року, в якій просить скасувати зазначене судове рішення в частині вирішення позовних вимог про позбавлення батьківських прав ОСОБА_5 та залишити в силі рішення суду першої інстанції в цій частині, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
У касаційній скарзі заявник вказує на те, що ОСОБА_5 тривалий час не спілкувався із донькою, не цікавився її життям та приймав участі у її вихованні, що свідчить про неналежне виконання батьківських обов'язків. Висновки апеляційного суду є необґрунтованими та ґрунтуються на припущеннях. Розмір заборгованості відповідача зі сплати аліментів на утримання доньки становить 67 938,10 грн. Орган опіки та піклування визнав за доцільне позбавити відповідача батьківських прав.
Заперечень на касаційну скаргу на адресу суду не надходило.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 серпня 2017 року відкрито касаційне провадже