ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 лютого 2019 року
м. Київ
Справа № 922/4927/15
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранець О.М. - головуючий, Вронська Г.О., Студенець В.І.,
за участю секретаря судового засідання Низенко В.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Харківобленерго"
на рішення Господарського суду Харківської області
у складі судді Прохорова С.А.
від 18.07.2018
та на постанову Східного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Терещенко О.І., Слободін М.М., Хачатрян В.С.
від 22.11.2018
за позовом Акціонерного товариства "Харківобленерго"
до Комунального підприємства "Харківводоканал",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Фонд державного майна України,
про стягнення коштів
за участю представників:
позивача: Квіцінська А.І.
відповідача: Здоровець С.В.
третьої особи: Ізвєков К.В.
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог.
У серпні 2015 року Акціонерна компанія "Харківобленерго" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Комунального підприємства "Харківводоканал" про стягнення 20 788 710,66 грн, з яких: 20 753 674,18 грн - вартість електричної енергії та 35 036,48 грн - плата з компенсації перетікання реактивної енергії (КРЕ).
Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань з оплати вартості електричної енергії та компенсації перетікання реактивної енергії за період з травня по липень 2015 року за укладеним з позивачем договором на постачання електричної енергії № 4 від 07.05.2004.
Господарський суд Харківської області ухвалою від 02.09.2015 прийняв позовну заяву Акціонерної компанії "Харківобленерго" до розгляду, порушив провадження у справі № 922/4927/15 за зазначеною позовною заявою та призначив її до розгляду.
20.09.2016 позивач - Акціонерна компанія "Харківобленерго" подав до Господарського суду Харківської області уточнення позовних вимог, в яких зменшив заявлену до стягнення суму та просив стягнути з відповідача борг в сумі 19 278 915,67 грн, що є вартістю електричної енергії (т.4, а.с. 197-199).
В обґрунтування уточнення позовних вимог позивач послався на те, що він здійснив коригування платних втрат активної та реактивної електроенергії по чотирьом об'єктам відповідача в бік зменшення, по яким згідно з висновками проведених у справі судових експертиз були встановлені обставини неправильного нарахування обсягу зазначених втрат, та відповідач частково сплатив суму боргу за спожиту електричну енергію у розмірі 1 453 252,00 грн і повністю сплатив суму боргу по компенсації перетікання реактивної енергії (КРЕ) в розмірі 35 036,48 грн.
2. Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій.
07.05.2004 між Акціонерною компанією "Харківобленерго" (постачальник) та Комунальним підприємством каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод" (споживач) був укладений договір на постачання електричної енергії № 4 (далі по тексту - договір), відповідно до розділу І якого постачальник постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.
У пункті 2.2.5. договору сторони узгодили, що споживач зобов'язується своєчасно оплачувати постачальнику вартість електричної енергії та інші нарахування згідно з умовами додатку № 2 "Порядок розрахунків".
Пунктом 1 додатку № 2 "Порядок розрахунків" до договору розрахунковий період сторонами встановлено з 1 числа місяця до 1 числа наступного місяця.
Пунктом 4.5 додатку № 2 до Договору передбачено, що споживач здійснює повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії один раз за фактичними показами засобів обліку електричної енергії шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання.
Відповідно до пункту 5 зазначеного додатку № 2 до договору, остаточний розрахунок споживача за спожиту електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом). За результатами розрахункового періоду споживачем та постачальником електричної енергії визначається фактичний обсяг поставленої споживачу електричної енергії та оформлюються додаток №20 "Акт про використану електричну енергію", який споживач отримує разом із рахунками та повинен повернути підписаним та скріпленим печаткою в термін до 5 робочих днів.
Відповідно до пункту 6 додатку № 2 до договору для проведення остаточного розрахунку споживач протягом 3 робочих днів з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділенні відповідного РВЕ рахунок на оплату електричної енергії. Цей рахунок має бути оплачений споживачем протягом 5 операційних днів з дня його отримання. У разі неявки споживача для отримання рахунку постачальник направляє рахунок споживачу рекомендованим листом. У такому разі рахунок вважається отриманим споживачем з дня його відправлення.
Згідно з пунктом 9.11. договору він набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31.12.2004, а в частині розрахунків - до їх повного завершення. Договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Суди попередніх інстанцій встановили, що в подальшому договір № 4 від 07.05.2004 продовжувався на кожний наступний календарний рік відповідно до пункту 9.1.1. договору, в тому числі був продовжений на 2015 рік.
23.12.2011 12 сесія Харківської міської ради 6 скликання прийняла рішення № 577/11 про перейменування Комунального підприємства каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод" на Комунальне підприємство "Харківводоканал", у зв'язку з чим 01.02.2012 сторони договору уклали між собою додаткову угоду до договору про постачання електричної енергії № 4 від 07.05.2004, якою внесли до тексту договору зміни щодо найменування споживача.
На виконання умов договору Акціонерна компанія "Харківобленерго" протягом травня - липня 2015 року поставляла споживачу - Комунальному підприємству "Харківводоканал" електричну енергію та виставила споживачу на оплату рахунки за спожиту електричну енергію за травень, червень та липень 2015 року. Крім того, для визначення обсягів спожитої відповідачем електричної енергії за період з травня по липень 2015 року між сторонами були підписані акти про використану електричну енергію.
Однак, Комунальне підприємство "Харківводоканал" лише частково оплатило виставлені Акціонерною компанією "Харківобленерго" рахунки, у зв'язку з чим Акціонерна компанія "Харківобленерго" звернулась до господарського суду з позовом до Комунального підприємства "Харківводоканал" про стягнення заборгованості за спожиту відповідачем в травні - липні 2015 року електричну енергію.
Згідно з розрахунком суми позову та за твердженнями позивача він в травні - липні 2015 року поставив Комунальному підприємству "Харківводоканал" електричну енергію в кількості 14 007 186 кВт на загальну суму 24 172 833,18 грн. Комунальне підприємство "Харківводоканал" сплатило лише частково вартість спожитої електричної енергії на суму 3 419 159,00 грн. У позовній заяві Акціонерна компанія "Харківобленерго" просила стягнути з Комунального підприємства "Харківводоканал" 20 788 710,66 грн, з яких: 20 753 674,18 грн - вартість електричної енергії та 35 036,48 грн - плата з компенсації перетікання реактивної енергії (КРЕ).
З метою встановлення правильності нарахувань та документального підтвердження розміру заборгованості, заявленої позивачем до стягнення, Господарський суд Харківської області ухвалами від 09.10.2015 та 05.04.2016 призначив до проведення у справі: 1) судово-електротехнічної та судово-економічної експертизи; 2) додаткову судово-електротехнічну та судово-економічну експертизу.
Після порушення провадження у справі під час розгляду справи відповідач також частково оплатив заборгованість зі спожитої в травні - липня 2015 року електричної енергії на суму 1 453 252,00 грн та повністю сплатив суму боргу по компенсації перетікання реактивної енергії у розмірі 35 036,48 грн. Крім того, позивач, керуючись висновком проведеної у справі додаткової судової комплексної комісійної електротехнічної та економічної експертизи здійснив коригування нарахованих ним платних витрат активної та реактивної електроенергії по чотирьом об'єктам відповідача. У зв'язку з частковою оплатою відповідачем суми боргу та здійсненим позивачем коригуванням платних витрат Акціонерна компанія "Харківобленерго" уточнила позовні вимоги та просила стягнути з відповідача 19 278 915,67 грн, з яких: 16 065 763, 06 грн - тарифна складова та 3 213 152,61 грн - ПДВ 20%.
3. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття.
Господарська справа № 922/4927/15 слухалась господарськими судами неодноразово.
Господарський суд Харківської області рішенням від 18.07.2018, прийнятим за результатами нового розгляду справи № 922/4927/15, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.11.2018 в позові відмовив повністю.
Судові рішення мотивовані тим, що у спірних правовідносинах позивач допустив прострочення кредитора відповідно до статті 613 Цивільного кодексу України, оскільки відповідно до нормативно-правових актів та умов укладеного між сторонами у справі договору про постачання електричної енергії № 4 від 07.05.2004 обов'язок відповідача як споживача по сплаті вартості електричної енергії настає після пред'явлення йому позивачем (постачальником) рахунку на оплату спожитої електричної енергії з правильним розрахунком вартості електричної енергії. Однак, пред`явлені позивачем відповідачу рахунки на оплату вартості електричної енергії за спірний період, на які посилається позивач як на підставу виникнення зобов'язання з їх оплати, містять неправильний розрахунок вартості спожитої відповідачем електричної енергії, а саме: розрахунки здійснені з порушенням пунктів 6.23., 6.28. Правил користування електричною енергією (неправильно визначений обсяг платних втрат активної та реактивної електроенергії по чотирьом об'єктам відповідача, без врахування можливих розбіжностей обсягів втрат по іншим споживачам) та підпункту 4 пункту 3.1. Порядку визначення класів споживачів електричної енергії, диференційованих за ступенями напруги (неправильно визначений тарифний клас споживача, застосовано 2 клас споживача, в той час як відповідач відноситься до споживачів 1 класу). Суди також врахували, що доказів здійснення позивачем перерахунку та пред'явлення до сплати відповідачу рахунків із правильним зазначенням суми грошового зобов'язання матеріали справи не містять. У зв'язку з викладеним суди дійшли висновку, що надані позивачем в обґрунтування позовних вимог рахунки не встановлюють настання у відповідача зобов`язання здійснити остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги.
У касаційній скарзі позивач - Акціонерне товариство "Харківобленерго" просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 18.07.2018 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.11.2018 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
5. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на неправильне застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зокрема статей 629, 651 - 654 Цивільного кодексу України, частини 6 статті 179, статей 180, 188 Господарського кодексу України, статті 11, 76, 78 Господарського процесуального кодексу України, підпункту 4 пункту 3.1. Порядку визначення класів споживачів електричної енергії, диференційованих за степенями напруги, та пунктів 3.1.2. та 10 договору про постачання електричної енергії № 4 від 07.05.2004. За твердженням скаржника, суди попередніх інстанцій:
- не врахували, що позивач не мав підстав застосовувати у виставлених рахунках за спожиту електричну енергію перший (1) клас напруги, оскільки в договорі сторони прямо визначили необхідність застосування другого (2) класу напруги по всіх точках обліку, як обов'язкову та істотну умову договору, яка є обов'язковою для виконання сторонами в силу принципу обов'язковості виконання договору, закріпленого в статті 629 Цивільного кодексу України та частини 6 статті 179 Господарського кодексу України, а відповідні зміни до договору не вносились;
- не врахували обставин того, що у позивача станом на момент складання та виставлення рахунків та під час розгляду справи була відсутня інформація про настання у відповідача обставин, наслідком яких є віднесення відповідача як споживача електричної енергії до споживачів першого класу, таку інформацію відповідач не повідомляв позивачу;
Скаржник також зазначає, що суд апеляційної інстанції:
- не врахував обставини, встановлені Харківським апеляційним господарським судом в постанові від 12.09.2018 у справі № 922/516/18 за позовом Комунального підприємства "Харківводоканал" до Акціонерної компанії "Харківобленерго" про внесення змін до договору про постачання електричної енергії № 4 від 07.05.2004, які є преюдиціальними, зокрема щодо відсутності підстав для внесення змін до договору в частині визначення розрахунків за спожиту електричну енергію за 1 класом напруги.
- порушив статті 76, 78 Господарського процесуального кодексу України, оскільки в оскаржуваній постанові послався на висновок судової комісійної електротехнічної експертизи, проведеної в іншій господарській справі № 922/516/18, який, як встановив Харківський апеляційний господарський суд у зазначеній справі, є неналежними та недостовірними доказом, що є також преюдиційною обставиною.
6. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.11.2018 залишити без змін, посилаючись на те, що суди попередніх інстанцій в повному обсязі дослідили матеріали справи, прийняли правильні рішення відповідно до норм чинного законодавства, а доводи скаржника в касаційній скарзі є безпідставними та необґрунтованими та не спростовують правильні висновки судів.
У відзиві на касаційну скаргу третя особа - Фонд державного майна України, який є органом управління корпоративними правами держави у статутному капіталі Акціонерного товариства "Харківобленерго" у розмірі 65,001% підтримує вимоги позивача в касаційній скарзі та просить задовольнити касаційну скаргу в повному обсязі, посилаючись на те, що відмова у задоволенні позовних вимог у цій справі має наслідком безоплатне споживання відповідачем електричної енергії, понесення позивачем витрат перед Державним підприємством "Енергоринок" та, як наслідок - важкий фінансовий стан позивача через несплату комунальними підприємствами за спожиту електричну енергію.
Позиція Верховного Суду
7. Оцінка аргументів учасників справи і висновків місцевого господарського суду та суду апеляційної інстанцій.
Касаційний господарський суд, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення судами, дослідивши правильність застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального та дотримання норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Згідно з частиною 7 статті 276 Господарського кодексу України в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин, оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.
Частина 1 статті 692 Цивільного кодексу України передбачає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Суди попередніх інстанцій встановили, що в пункті 2.2.5. договору про постачання електричної енергії, № 4 від 07.05.2004 сторони передбачили, що відповідач зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість електричної енергії та інші нарахування, згідно з умовами додатку 2 "Порядок розрахунків".
Тобто, строки та правила виконання відповідачем як споживачем своїх зобов'язань з оплати вартості спожитої електричної енергії узгоджений сторонами з додатку 2 "Порядок розрахунків" до договору.
Відповідно до пунктів 5 та 6 додатку № 2 до договору № 4, остаточний розрахунок споживача за спожиту електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії, рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом). За результатами розрахункового періоду споживачем та постачальником електричної енергії визначається фактичний обсяг поставленої споживачу електричної енергії та оформлюються додаток № 20 про використану електричну енергію, який споживач отримує разом із рахунками та повинен повернути підписаним та скріпленим