ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 січня 2019 року
м. Київ
Справа № 912/249/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Пількова К. М., Чумака Ю. Я.,
здійснивши перегляд у порядку письмового провадження постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.09.2018 (судді: Кузнецова В. О., Березкіна О. В., Чус О. В.) і рішення Господарського суду Кіровоградської області від 16.05.2018 (суддя Кабакова В. Г.)
за касаційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Гірник" у справі
за позовом Олександрійської міської ради Кіровоградської області
до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Гірник"
про стягнення 457 680,64 грн,
В С Т А Н О В И В:
1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень
1.1. У лютому 2018 року Олександрійська міська рада Кіровоградської області (далі - Олександрійська міськрада) звернулася до Господарського суду Кіровоградської області з позовом про стягнення із Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Гірник" (далі - СТОВ "Гірник") 457 680,64 грн збитків у виді неодержаних доходів за 2015-2017 роки у зв'язку із користуванням відповідачем земельною ділянкою без правовстановлюючих документів.
Позов обґрунтовано посиланням на положення статей 22, 377, 1166 Цивільного кодексу України, статей 224, 225 Господарського кодексу України, статей 2,12, 116, 120, 125, 126, 152, 156, 157, 206 Земельного кодексу України, статті 288 Податкового кодексу України, Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284.
Так, Олександрійська міськрада зазначає, що відповідач без оформлення права землекористування (у цьому випадку договору оренди землі) використовував упродовж спірного періоду земельну ділянку, кадастровий номер 3510300000:16:708:0021, площею 2,4344 га, що належить до земель комунальної власності територіальної громади м. Олександрії в особі Олександрійської міськради, та не сплачував коштів за користування цією ділянкою. Внаслідок цього, на думку позивача, йому завдано збитків у заявленій до стягнення сумі.
1.2. У відзиві на позов СТОВ "Гірник" заперечило проти позовних вимог, просило відмовити в їх задоволенні, посилаючись, зокрема, на недоведеність завдання позивачеві спірних збитків, їх розміру, акцентуючи, що не ухилялося від укладення договору оренди землі та сплачувало земельний податок; до складу комісії із визначення розміру збитків відповідача не було включено; коефіцієнт Кф при визначенні нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки було застосовано неправомірно, що, у свою чергу, призвело до неправильного визначення розміру збитків. Крім того, відповідач послався на наявність у нього права постійного користування спірною земельною ділянкою.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 16.05.2018 позов задоволено частково. Стягнуто з СТОВ "Гірник" на користь Олександрійської міськради 447 332,80 грн збитків. В іншій частині у задоволенні позову відмовлено.
Аргументуючи судове рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність усіх складових цивільного правопорушення у діях відповідача та визнав обґрунтованим стягнення з нього збитків, завданих внаслідок використання спірної земельної ділянки без правовстановлюючих документів, у сумі 447 332,80 грн. При цьому суд урахував сплату відповідачем земельного податку. Водночас суд визнав недоведеним право постійного користування СТОВ "Гірник" земельною ділянкою згідно з державним актом на право постійного користування землею від 05.04.1978, оскільки цей акт видавався Базі "ОРСа" ВО "Олександріявугілля", натомість доказів переходу прав та обов'язків від Бази "ОРСа" ВО "Олександріявугілля" до СТОВ "Гірник" матеріали справи не містять.
2.2. Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.09.2018 рішення Господарського суду Кіровоградської області від 16.05.2018 залишено без змін із тих самих підстав.
3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї
3.1. Не погоджуючись із висновками господарських судів попередніх інстанцій, СТОВ "Гірник" подало касаційну скаргу, з урахуванням доповнень, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Кіровоградської області від 16.05.2018 і постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.09.2018, а справу направити на новий розгляд до місцевого господарського суду.
Підставами для скасування оскаржених рішення і постанови у справі СТОВ "Гірник" зазначає порушення норм матеріального і процесуального права, а саме статті 157 Земельного кодексу України, статей 75, 236 Господарського процесуального кодексу України, а також помилкове застосування до спірних правовідносин положень статті 1166 Цивільного кодексу України. Скаржник акцентує на відсутності складу цивільного правопорушення у діях відповідача; неврахуванні судами обставин правонаступництва і наявності у відповідача права постійного користування спірною земельною ділянкою; неправомірності здійсненого позивачем розрахунку спірних збитків, зокрема у зв'язку із неправильним визначенням у витягу із нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки від 04.10.2017 № 1526 і застосуванням коефіцієнта зонального використання Км3 і коефіцієнта функціонального використання Кф. СТОВ "Гірник" також зазначає, що до складу комісії із визначення розміру збитків мав бути включений відповідач як особа, котра відшкодовуватиме збитки, чого зроблено не було, тому акт комісії з визначення та відшкодування збитків власнику землі від 06.102017, затверджений рішенням виконавчого комітету Олександрійської міськради від 16.11.2017 № 732, суперечить нормам частини 3 статті 157 Земельного кодексу України, положенням постанови Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284 "Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам". Окрім цього, скаржник наголошує на порушенні судом апеляційної інстанції положень статей 227, 269 Господарського процесуального кодексу України та зазначає, що витяги із нормативної грошової оцінки землі № 1526 за 2015-2017 роки, на підставі яких розраховано розмір спірних збитків, є предметом оскарження у справі № 1140/2208/18, тому апеляційний господарський суд мав зупинити провадження у справі у зв'язку з об'єктивною неможливістю розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку адміністративного судочинства, проте цього не зробив.
3.2. Від Олександрійської міськради надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому рада вважає доводи, викладені у касаційній скарзі необґрунтованими, посилаючись на правомірність висновків господарських судів про наявність правових підстав для стягнення з відповідача спірних збитків за використання земельної ділянки, на якій розташовано нерухоме майно відповідача, без оформлення правовстановлюючих документів у спірному періоді.
3.3. Від СТОВ "Гірник" надійшла заява про зупинення виконання оскаржених судових рішень, яку колегія суддів відхиляє за недоведеністю та відсутністю правових підстав, з якими положення статті 332 Господарського процесуального кодексу України у цьому випадку пов'язують зупинення виконання судового рішення.
4. Розгляд касаційної скарги та встановлені судами обставини справи
4.1. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 15.11.2018 визначено такий склад колегії суддів: Дроботова Т. Б. - головуючий, Чумак Ю. Я., Пільков К. М.
4.2. Переглянувши оскаржені у справі постанову та рішення, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи і заперечення на неї, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
4.3. Як установлено господарськими судами та підтверджено матеріалами справи, рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 28.08.2006 у справі № 2-3914/2006, з урахуванням додаткового рішення від 26.12.2016, за СТОВ "Гірник" визнано право власності, зокрема, на м'ясорибокоптильний цех, дрібнооптову базу, розташовані за адресою: м. Олександрія, Кіровоградська область, Звенигородське шосе, буд. № 12.
Відповідно до витягу про державну реєстрацію права від 07.04.2012 № 33754986 за СТОВ "Гірник" зареєстровано право власності на м'ясорибокоптильний цех, дрібнооптову базу (технічний опис майна), що знаходяться за адресою: м. Олександрія, Кіровоградська область, Звенигородське шосе, буд. № 12.
28.12.2012 СТОВ "Гірник" звернулося до Олександрійської міськради із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо земельної ділянки, розташованої у м. Олександрія, Звенигородське шосе, буд. 12, для обслуговування приміщення м'ясорибокоптильного цеху та дрібнооптової бази.
Рішенням Олександрійської міськради від 15.02.2013 № 909 надано СТОВ "Гірник" в оренду строком на 3 роки земельну ділянку площею 24 343,73 м2 (у т.ч. 24 343,73 м2 - під землями промисловості) за адресою: м. Олександрія, Звенигородське шосе, буд. 12, для обслуговування м'ясорибокоптильного цеху та дрібнооптової бази за рахунок земель запасу промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення Олександрійської міськради; розмір орендної плати - 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки; визначено СТОВ "Гірник" двохмісячний термін для укладення договору оренди землі.
У подальшому позивач неодноразово звертався до відповідача із листами від 05.03.2013, від 11.09.2013, від 21.03.2014, від 06.07.2015, від 13.04.2016 щодо необхідності укладення договору оренди спірної земельної ділянки, наголошував на використанні відповідачем земельної ділянки без правовстановлюючих документів та завданні збитків міському бюджету у розмірі недоотриманої орендної плати. Відповіді від СТОВ "Гірник" позивач не отримував; договору оренди землі між сторонами укладено не було.
Крім того, позивач звертався до відповідача із претензією про відшкодування збитків за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, яку залишено СТОВ "Гірник" без задоволення.
Суди попередніх інстанцій також зазначили, що за відомостями із Державного реєстру прав власності на нерухоме майно, а саме згідно з Інформаційною довідкою від 18.09.2017 № 97615702, відповідачеві на праві приватної власності на підставі рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 28.08.2006 у справі № 2-3914/2006 належить нерухоме майно - м'ясорибокоптильний цех, дрібнооптова база, розташовані за адресою: м. Олександрія, Кіровоградська область, Звенигородська шосе, буд. № 12; земельна ділянка площею 2,4344 га, кадастровий номер 3510300000:16:708:0021, за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, Звенигородське шосе, буд. № 12, належить до земель комунальної власності територіальної громади м. Олександрії в особі Олександрійської міськради.
Згідно з рішенням засідання комісії по визначенню розміру збитків Олександрійської міськради, завданих зволіканням землекористувачів з оформленням права на земельні ділянки під об'єктами нерухомого майна приватної власності, оформленим протоколом від 06.10.2017 № 8, сума збитків, заподіяних відповідачем міській раді за період із 01.01.2015 по 01.10.2017, становить 457 680,64 грн.
Акт комісії із визначення та відшкодування збитків власникові землі від 06.10.2017 затверджено рішенням виконавчого комітету Олександрійської міськради від 16.11.2017 № 732 "Про затвердження протоколів та актів з визначення та відшкодування збитків власнику землі".
4.4. У зв'язку із користуванням СТОВ "Гірник" спірною земельною ділянкою та неоформленням правовстановлюючих документів на неї Олександрійська міськрада звернулася із позовом у цій справі про стягнення з СТОВ "Гірник" 457 680,64 грн.
5. Позиція Верховного Суду
5.1. Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до частини 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих