ПОСТАНОВА
Іменем України
11 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 820/8648/14
провадження № К/9901/21059/18, К/9901/21064/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Анцупової Т. О.,
суддів: Кравчука В. М., Стародуба О. П.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу № 820/8648/14
за позовом ОСОБА_2 до відділу Держземагенства у Дергачівському районі Харківської області, Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області, Державного кадастрового реєстратора Відділу Держземагенства у Дергачівському районі Харківської області Кравцова Андрія Васильовича, треті особи - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Малоданилівська селищна рада Дергачівського району Харківської області, про скасування розпорядження, визнання рішення протиправним,
за заявами ОСОБА_2 та ОСОБА_6 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України (у складі колегії суддів: Єрьоміна А. В., Кравцова О. В., Цуркана М. І) від 19 січня 2016 року, встановив:
І. РУХ СПРАВИ
1. У травні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до відділу Держземагенства у Дергачівському районі Харківської області, Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області, Державного кадастрового реєстратора Відділу Держземагенства у Дергачівському районі Харківської області Кравцова Андрія Васильовича, треті особи - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Малоданилівська селищна рада Дергачівського району Харківської області, в якому просив:
- скасувати розпорядження Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області від 16 грудня 2011 року № 876 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Малоданилівської селищної ради за межами населеного пункту для ведення індивідуального садівництва ОСОБА_5, як незаконне;
- скасувати розпорядження Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області від 19 липня 2012 року № 514 про передачу земельної ділянки у власність для ведення індивідуального садівництва, видане на ім'я ОСОБА_5, як незаконне;
- визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, виданий 12 жовтня 2012 року Управлінням Держкомзему у Дергачівському районі Харківської області;
- скасувати реєстрацію Державного акту на право власності на земельну ділянку, серії НОМЕР_1, виданого 12 жовтня 2012 року Управлінням Держкомзему у Дергачівському районі Харківської області, реєстровий номер в Книзі реєстрації Державних актів на право власності на земельну ділянку, право постійного користування, договорів оренди землі 632205591002664;
- визнати протиправним рішення державного кадастрового реєстратора Відділу Держземагентства у Дергачівському районі № РВ-6300241242014 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 24 лютого 2014 року.
2. В обґрунтування вказаних вимог позивач зазначав, що йому належить земельна ділянка на праві приватної власності площею 0,10 га, на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку від 25 жовтня 1996 року серії НОМЕР_2.
Позивач вказує, що після розроблення технічної документації 24 лютого 2014 року він звернувся до відділу Держземагенства у Дергачівському районі Харківської області для державної реєстрації вказаної земельної ділянки. Однак, оскаржуваним рішенням відповідача № РВ-6300241242014 йому відмовлено у проведенні такої реєстрації, оскільки в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.
На думку позивача, таке рішення відповідача є протиправним, оскільки присвоєння кадастрового номеру на його земельну ділянку іншій земельній ділянці є порушенням його права приватної власності.
3. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03 червня 2014 року позовну заяву в частині позовних вимог про визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3, виданого 12 жовтня 2012 року Управлінням Держкомзему у Дергачівському районі Харківської області залишено без розгляду.
4. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03 червня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2014 року, адміністративний позов задоволено частково.
Скасовано розпорядження Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області від 16 грудня 2011 року № 876 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Малоданилівської селищної ради за межами населеного пункту для відведення індивідуального садівництва ОСОБА_5»
Скасовано розпорядження Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області від 19 липня 2012 року № 514 «Про передачу земельної ділянки у власність для ведення індивідуального садівництва на території Малоданилівської селищної ради за межами населеного пункту ОСОБА_5»
Визнано протиправним рішення державного кадастрового реєстратора Відділу Держземагентства у Дергачівському районі № РВ-6300241242014 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 24 лютого 2014 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13 листопада 2014 року постанова Харківського окружного адміністративного суду від 03 червня 2014 року та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2014 року скасовані і справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.
6. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02 червня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2015 року, ОСОБА_2 відмовлено у задоволенні позовних вимог.
7. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19 січня 2016 року касаційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_6 залишено без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02 червня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2015 року - без змін.
8. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, 16 лютого 2017 року ОСОБА_2 та 15 березня 2017 року ОСОБА_6 звернулися до Верховного Суду України із заявами про її перегляд, з підстав, встановлених п. 2, 5 ч. 1 ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України; в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року), - неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм процесуального права; невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.
Заявники просять скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02 червня 2015 року, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2015 року та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 19 січня 2016 року, і прийняти нове рішення, яким закрити провадження у справі.
9. Ухвалою судді Верховного Суду України від 04 травня 2017 року відкрито провадження за вказаними заявами.
10. 09 червня 2017 року до Верховного Суду України надійшло заперечення ОСОБА_4 на заяву про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 19 січня 2016 року, в якому остання просила відмовити у задоволенні заяв ОСОБА_2, та ОСОБА_6, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02 червня 2015 року, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2015 року та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 19 січня 2016 року - залишити в силі.
11. У зв'язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання пп. 1, 7 п. 1 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року), 13 лютого 2018 року матеріали вказаних заяв передано на розгляд до Верховного Суду.
12. Ухвалою Верховного Суду від 04 лютого 2019 року справу прийнято до провадження та об'єднано заяви ОСОБА_2, та ОСОБА_6 в одне провадження для їх спільного розгляду і вирішення. Справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження на 08 лютого 2019 року.
13. 08 лютого 2019 року розгляд справи не відбувся у зв'язку з відсутністю складу колегії суддів.
14. Ухвалою Верховного Суду від 08 лютого 2019 року розгляд справи відкладено на 11 лютого 2019 року.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
15. Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням виконавчого комітету Малоданилівської селищної ради народних депутатів Дергачівського району Харківської області від 14 січня 1992 року № 297/3 позивачу надано в довічне користування земельну ділянку розміром в 1000 кв. м для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель.
16. Рішенням Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області від 08 жовтня 1996 року № 285 позивачу, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, безкоштовно передано у приватну власність земельну ділянку, площею 0,10 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.
17. Протоколом, завіреним головою Малоданилівської Ради народних депутатів, закріплено межі даної присадибної ділянки та складено відомість про вирахування координат точок з описом меж.
18. 25 жовтня 1996 року позивачу видано Державний акт про право власності на земельну ділянку площею 0,10 га для будівництва та обслуговування, що розташована на території АДРЕСА_1 (серія НОМЕР_4).
19. Разом з цим, розпорядженням Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області від 16 грудня 2011 року № 876 ОСОБА_5 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель запасу державної власності сільськогосподарського призначення орієнтовною площею 0,1200 га, у тому числі ріллі - 0,1200 га, для ведення індивідуального садівництва на території Малоданилівської селищної ради за межами населеного пункту з подальшою передачею у власність.
20. Розпорядженням Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області від 19 липня 2012 року № 514 ОСОБА_5 передано земельну ділянку площею 0,1000 га у приватну власність.
21. 12 жовтня 2012 року ОСОБА_5 видано Державний акт про право власності на земельну ділянку, що розташована на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області (за межами населеного пункту) для ведення садівництва (серія НОМЕР_1).
22. Вказану земельну ділянку, площею 0,100 га, що знаходиться на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області (за межами населеного пункту), кадастровий номер НОМЕР_5. ОСОБА_5 29 жовтня 2012 року на підставі договору купівлі - продажу передав у власність ОСОБА_4
23. 24 лютого 2014 року ОСОБА_2 звернувся до відділу Держземагентства у Дергачівському районі Харківської області із заявою, в якій просив зареєструвати земельну ділянку площею 0,1 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. До вказаної заяви позивачем було додано документ про оплату послуг, документацію із землеустрою, електронний документ, копію документа про присвоєння податкового номеру, копію документа, що посвідчує особу.
24. Рішенням державного кадастрового реєстратора відділу Держземагентства у Дергачівському районі Харківської області від 24 лютого 2014 року № РВ-6300241242014 відмовлено позивачу у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру, оскільки межі земельної ділянки, про реєстрацію якої поставлено питання, перетинаються з іншою земельною ділянкою, зареєстрованою на іншу фізичну особу з кадастровим номером НОМЕР_5. Рекомендовано звернутися до розробника для усунення недоліків.
25. Не погоджуючись з вказаними рішеннями відповідачів, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ
26. Відмовляючи позивачу у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодилися і суди апеляційної та касаційної інстанцій, виходив з того, що оскаржувані розпорядження відповідача, а також реєстрація Державного акту на право власності на земельну ділянку, серії НОМЕР_6, виданого 12 жовтня Управлінням Держзему у Дергачівському районі Харківської області, - є правомірними, такими, що відповідають вимогам земельного законодавства, а також такими, що не порушують прав позивача.
27. Залишаючи рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, Вищий адміністративний суд України погодився з такими висновками судів.
28. Зокрема, Вищий адміністративний суд України зазначив, що земельна ділянка, яка була надана у власність позивачу у відповідності до чинного на той час Земельного кодексу України, визначена такою, що знаходиться в межах населеного пункту, віднесена до категорії земель населених пунктів, цільове використання - для будівництва та обслуговування житлового будинку. Опис меж цієї земельної ділянки не співпадає з описом меж земельної ділянки, яка була передана у власність ОСОБА_5, межі лише перетинаються.
29. Разом з цим, земельна ділянка, яка передана у власність ОСОБА_5, знаходиться за межами населеного пункту, категорія земель - сільськогосподарське призначення, цільове використання - для ведення садівництва, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_5. Опис меж цієї земельної ділянки також не співпадає з описом меж, вказаних в Державному акті на право власності на земельну ділянку, виданому позивачу у 1996 році.
30. У зв'язку з наведеним, Вищий адміністративний суд України погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанції про те, що прийняті відповідачем розпорядження не порушують прав та інтересів позивача, якому земельна ділянка надавалася у власність в межах населеного пункту, з іншим видом цільового використання.
31. Водночас, надаючи оцінку рішенню відповідача від 24 лютого 2014 року № РВ-6300241242014, суд касаційної інстанції зазначив, що у відповідача були підстави для відмови у внесенні змін до Державного кадастрового реєстратора, оскільки спірна земельна ділянка знаходиться в межах іншої земельної ділянки.
32. До такого висновку суд касаційної інстанції дійшов виходячи з того, що у Технічному завданні на встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), яке затверджено представником позивача ОСОБА_9 23 грудня 2013 року, було зазначено фактично кадастровий номер земельної ділянки, який рік тому було привласнено земельній ділянці, яка належить ОСОБА_5 (НОМЕР_5).
33. Земельні ділянки, які мають різне місце розташування, категорія та цільове призначення земельної ділянки, за даними Державного земельного кадастру, перетинаються, оскільки представник позивача ОСОБА_9 затвердив в Технічному завданні кадастровий номер земельної ділянки, який привласнено раніше іншій земельній ділянці. Кадастровий номер земельній ділянці позивача було привласнено лише 06 жовтня 2014 року.
IV. ДОВОДИ ЗАЯВ
34. У заявах про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 19 січня 2016 року ОСОБА_2 та ОСОБА_6, посилається на неоднакове заст