ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
7 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 366/994/17
провадження № 51-6023км18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Макаровець А.М.,
суддів Маринича В.К., Марчук Н.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Демчука П.О.,
прокурора Вергізової Л.А.,
захисників РибінаВ.В., Семака А.Я.,
виправданих ОСОБА_3, ОСОБА_4
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32015110200000032, за обвинуваченням
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. МихайлівкиЧемеровецького району Хмельницької області, жителя м. Фастова Київськоїобласті, раніше не судимого,
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки с. Термахівки Іванківського районуКиївської області, жительки м. Іванкова Київської області, раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 Кримінального кодексу України (далі - КК),
за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у судах першої й апеляційної інстанцій, на вирок Іванківського районного суду Київської області від 28 грудня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 27 березня 2018 року щодо ОСОБА_3 і ОСОБА_4
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Іванківського районного суду Київської області від 28 грудня 2017 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4виправдано у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК, за недоведеністю наявності в їх діях складу кримінального правопорушення.
Апеляційний суд Київської області ухвалою від 27 березня 2017 року вирок щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишив без зміни.
Органом досудового розслідування ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обвинувачувалися у розтраті коштів державного підприємства у великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем за таких обставин.
За результатами перевірки Вишгородською об'єднаною державною податковою інспекцією (ОДПІ) ГУ Міндоходів у Київській області складено акт від 8 жовтня 2014 року про результати планової виїзної перевірки Державного підприємства (ДП) «Іванківське лісове господарство» з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 1 січня 2011 року по 31 грудня 2013 року, за висновками якого лісгоспом на порушення вимог податкового законодавства не подано податковий розрахунок збору за спеціальне використання лісових ресурсів за деревину, заготовлену в порядку рубок головного користування за 2013 рік (IV квартал 2013 року).
На підставі вказаного акта перевірки 17 жовтня 2014 року винесено податкове повідомлення-рішення за платежем «збір за спеціальне використання лісових ресурсів в частині деревини, заготовленої в порядку рубок» на загальну суму 1 036 229 грн, з яких 828 847 грн є основним платежем, 207 382 грн - штрафними санкціями.
ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3, діючи за попередньою домовленістю із головним бухгалтером ОСОБА_4 з приводу невжиття передбачених Податковим кодексом України заходів в інтересах державного підприємства щодо оскарження рішення контролюючого органу за повідомленням-рішенням від 17 жовтня 2014 року, достовірно знаючи, що податковий розрахунок збору за спеціальне використання лісових ресурсів за 2013 рік (IV квартал 2013 року) подано у паперовому виді у встановлений законом строк, а сума зобов'язання за ним у розмірі 828 847 грн сплачена підприємством у повному обсязі ще у першому кварталі 2014 року, умисно та протиправно всупереч інтересам державного підприємства та обов'язкам керівника надав усну вказівку спонукального (зобов'язального) характеру ОСОБА_4, яка на її виконання 23 жовтня 2014 року підписала та згодом надала до банківської установи платіжне доручення на суму 207 400 грн з призначенням платежу «сплата грошових зобов'язань з лісового доходу по акту перевірки від 8 жовтня 2014 року», внаслідок чого необґрунтовано сплачено суму штрафної санкції, що спричинило збитки ДП «Іванківське лісове господарство» через втрату його активів.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на неповноту судового розгляду, істотне порушення судом вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати судові рішення щодо ОСОБА_3 і ОСОБА_4 та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Свої вимоги мотивує тим, що:
- суд першої інстанції у вироку не надав оцінки сукупності зібраних у провадженні доказів, не повністю відобразив у вироку показання обвинувачених та свідків, навівши їх лише в тій частині, що сприяла постановленню виправдувального вироку;
- суд не врахував, що ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на час перерахування коштів ДП усвідомлювали факт безпідставності такого перерахування, однак не вжили заходів щодо термінового оскарження рішення контролюючого органу, що і свідчить про розтрату коштів підприємства, яке виразилось у втраті його активів;
- та обставина, що окружним апеляційним судом скасовано податкове повідомлення-рішення від 17 жовтня 2014 року, не може свідчити про відсутність у обвинувачених прямого умислу на розтрату чужого майна, крім того, цим навпаки підтверджується протиправність дій останніх при безпідставному перерахуванні коштів;
- під час розгляду суд першої інстанції допустив порушення права прокурора на допит обвинуваченого, знімаючи питання, спрямовані на з'ясування обставин кримінального правопорушення; а також право прокурора на надання письмових доказів, відмовив у долученні до матеріалів провадження протоколу допиту ОСОБА_3 свідка, однак ці докази доводили, що ОСОБА_3 почав вживати заходи щодо оскарження акта перевірки та податкового повідомлення-рішення лише після порушення щодо нього кримінального провадження;
- прокурор заявив відвід головуючому судді Тетерваку Н.А. у зв'язку з тим, що його упереджене ставлення до прокурора не дозволило стороні обвинувачення довести обставини, які підлягали доказуванню, а також спростувати версію сторони захисту, однак суд необґрунтовано відмовив у задоволенні відводу, що є підставою вважати, що розгляд провадження проведено незаконним складом суду (п. 2 ч. 2 ст. 412 КПК);
- суд не дав оцінки показанням свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 та іншим доказам - платіжним дорученням, випискам з рахунків;
- визнавши недопустимими доказами дані висновків експерта та судово-економічної експертизи, суд не обґрунтував свого рішення, а лише зазначив про те, що не допускається проведення експертизи для з'ясування питань права, однак визначення розміру матеріальних збитків не є правовим питанням;
- суд апеляційної інстанції на порушення вимог статей 412, 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) не вказав у мотивувальній частині ухвали, з яких підстав він не бере до уваги докази, надані стороною обвинувачення, не перевірив усіх доводів, що були викладені в апеляційній скарзі прокурора, і свого рішення належним чином не мотивував.
Позиції учасників судового провадження
Від учасників процесу заперечень на касаційні скарги не надходило.
У судовому засіданні:
- прокурор підтримала касаційну скаргу;
- захисники та виправдані вважали судові рішення законними та обґрунтованими й просили залишити їх без зміни.
Мотиви Суду
У касаційних скаргах порушується питання про перевірку судових рішень у касаційному порядку у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та неповнотою судового розгляду. Проте зазначені обставини відповідно до вимог ст. 438 КПК не можуть бути підставою для скасування або зміни судових рішень у касаційному порядку. Крім того, відповідно до приписів ст. 433 КПК суд касаційної інст