Постанова
Іменем України
07 лютого 2019 року
м. Київ
судова справа № 750/6351/17
провадження № 51-9105км18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого - Слинька С. С.,
суддів: Білик Н. В., Ємця О. П.,
при секретарі Гапон С. А.,
за участю прокурора Руденко О. П.,
засудженого ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),
захисника Сапона К. Л.,
розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017270010002501, за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_2, раніше неодноразово судимого, останнього разу - за вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 14 травня 2013 року за ч. 2 ст. 187 КК України та на підставі статей 69, 71 вказаного Кодексу - до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років 1 місяць із конфіскацією належного йому майна, звільненого 28 березня 2017 року на підставі ухвали Ірпінського міського суду Київської області від 20 березня 2017 року умовно-достроково з невідбутою частиною покарання тривалістю 1 рік 6 місяців 2 дні,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 153, ч. 2 ст. 152 КК України,
за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_1 та його захисника Сапона К. Л. на вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 січня 2018 рокута ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 18 липня 2018 року.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 січня 2018 року, залишеним без зміни ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 18 липня 2018 року, засуджено ОСОБА_1 до покарання у виді позбавлення волі: за ч. 1 ст. 153 КК України - на строк 3 роки; за ч. 2 ст. 152 КК України - на строк 7 років.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань ОСОБА_1 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років.
Відповідно до ст. 71 цього ж Кодексу за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання покарання, призначеного за вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 14 травня 2013 року, ОСОБА_1 остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років 4 місяці.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України ОСОБА_1 у строк покарання зараховано строк попереднього ув'язнення: 30-го березня 2017 року включнота з 19 квітня по 20 червня 2017 року включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, а з 21 червня 2017 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Як убачається з вироку суду, ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 30 березня 2017 року приблизно о 03:00 у приміщенні недобудованої будівлі, розташованої біля р. Стрижень та дитячо-юнацької спортивної школи на просп. Перемоги, 110 в м. Чернігові, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, завдав ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я, погрожуючи їй застосуванням фізичного насильства, змусив останню задовольнити його статеву пристрасть неприроднім способом, після чого приблизно о 03:20 за вищевказаних обставин зґвалтував потерпілу.
Вимоги касаційної скарги, узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційних скаргах, аналогічних за своїм змістом, засуджений та його захисник порушують питання про незаконність оскаржуваної ухвали апеляційного суду через істотні порушення кримінального процесуального закону, а саме положень ст. 419 КПК України. При цьому вони зазначають, що залишаючи апеляційну скаргу засудженого без задоволення, суд апеляційної інстанції не перевірив доводи скарги, не надав вичерпних і переконливих відповідей на неї. Також вказують, що суди першої та апеляційної інстанції безпідставно не зарахували ОСОБА_1 строк попереднього ув'язнення у строк відбування покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі з 19 квітня 2017 року по 18 липня 2018 року, тобто до набранням вироком законної сили, чим допустили неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Позиції учасників судового провадження
Захисник та засуджений підтримали касаційні скарги та просили їх задовольнити.
Прокурор у судовому засіданні вважала касаційні скарги необґрунтованими та просила залишити їх без задоволення.
Мотиви Суду
Відповідно до вимог ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Також, відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанції у межах касаційної скарги.
Посилання у касаційній скарзі засудженого та його захисника на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження були предметом розгляду судів першої та апеляційної інстанцій, їм дано належну юридичну оцінку в судових рішеннях. Відповідно до вимог ст. 438 КПК України перегляду в касаційному порядку вони не підлягають. Отже, при розгляді доводів, наведених у касаційних скаргах колегія суддів виходить із фактичних обставин кримінального провадження, встановлених судом.
В результаті перевірки матеріалів кримінального провадження було встановлено, що суд дослідив усі обставини, які мали значення у кримінальному провадженні. Висновки суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбаченихч. 1 ст. 153, ч. 2 ст. 152 КК України, обґрунтовані сукупністю доказів, які з достатньою повнотою були зібрані органами досудового слідства і були предметом дослідження в судовому засіданні місцевого суду та предметом перевірки апеляційним судом.
Апеляційний суд ретельно перевірив доводи, наведені в апеляційній скарзі з доповненням до неї засудженого ОСОБА_1 про невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, а саме про недоведеність його вини, і, врахувавши покази потерпілої ОСОБА_3, яка детально розповіла про обставини вчинення засудженим злочинів проти її статевої свободи із застосуванням до