П О С Т А Н О В А
Іменем України
29 січня 2019 року
м. Київ
Справа № 9901/582/18 (П/9901/582/18)
Провадження № 11-1140заі18
ВеликаПалата Верховного Суду у складі:
Головуючого судді Князєва В. С.,
судді-доповідача СаприкіноїІ. В.,
суддів: Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
за участю:
секретаря судового засідання - Сергійчук Л. Ю.,
позивачки - ОСОБА_4,
представника позивачки - ОСОБА_5,
представника Вищої кваліфікаційної комісії суддів України - Лисюка М. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (головуючий суддя Юрченко В. П., судді: Васильєва І. А., Пасічник С. С., Ханова Р. Ф., Хохуляк В. В.) від 06 вересня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИЛА:
У травні 2018 року ОСОБА_4 звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з позовом, у якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія) від 26 квітня 2018 року № 543/ко-18;
- зобов'язати ВККС допустити суддю Оболонського районного суду міста Києва ОСОБА_4 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Рішенням Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 06 вересня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.
Не погодившись із таким судовим рішенням з підстави порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги позивачка зазначила, що Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду не було досліджено всі докази та неповно встановлено обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
ВККС у відзиві на апеляційну скаргу просить у її задоволенні відмовити, оскільки Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду прийняв оскаржуване рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують правильність висновків суду першої інстанції.
Дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, Велика Палата Верховного Суду встановила таке.
Президент України Указом від 23 січня 2012 року № 29/2012 призначив ОСОБА_4 на посаду судді Оболонського районного суду міста Києва строком на п'ять років.
Рішенням від 20 жовтня 2017 року № 106/зп-17 ВККС на підставі п. 20 розд. ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року
№ 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII) призначила кваліфікаційне оцінювання 999 суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, у тому числі судді ОСОБА_4
Рішенням від 16 березня 2018 року № 54/зп-18 Комісія затвердила результати складення суддями 26 лютого 2018 року анонімного письмового тестування і виконання практичного завдання в межах процедури кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді.
Згідно з додатком 3 до цього рішення суддя ОСОБА_4 за результатами складення анонімного письмового тестування отримала 64,125 бали (з максимально можливих 90), за виконання практичного завдання - 54 бали (з максимально можливих 120).
26 квітня 2018 року ВККС прийняла рішення № 543/ко-18, яким суддю Оболонського районного суду міста Києва ОСОБА_4 визнано такою, що не склала іспиту для суддів місцевих та апеляційних судів, призначеного рішенням Комісії від 29 січня 2018 року № 7/зп-18; їй відмовлено у допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді «Дослідження досьє і проведення співбесіди», призначеного рішенням Комісії від 20 жовтня 2017 року № 106/зп-17; визнано її такою, що не відповідає займаній посаді, та рекомендовано Вищій раді правосуддя (далі - ВРП) розглянути питання про звільнення ОСОБА_4 з посади судді Оболонського районного суду міста Києва.
У цьому рішенні зазначено, що відповідно до вимог підп. 5.1.1.1 та 5.1.1.2 п. 5 глави 6 розд. ІІ «Методологія кваліфікаційного оцінювання» Положення максимально можлива оцінка за показником рівня знань у сфері права становить 90 балів, за показником рівня практичних навичок та умінь у правозастосуванні - 120 балів. Суддя ОСОБА_4 за результатами складення анонімного письмового тестування отримала 64,125 бали, за виконання практичного завдання - 54 бали. Оскільки за результатами виконання практичного завдання суддя ОСОБА_4 отримала менше 50 відсотків від максимально можливого бала, Комісія дійшла висновку, що вона не склала іспиту, а тому не може бути допущена до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді «Дослідження досьє і проведення співбесіди».
Не погодившись із таким рішенням ВККС, ОСОБА_4 звернулася до суду з адміністративним позовом за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та надані на противагу їм аргументи ВККС, перевіривши матеріали справи, Велика Палата Верховного Суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких обставин:
Відповідно до підп. 4 п. 16-1 розд. XV «Перехідні положення» Конституції України з дня набрання чинності Законом України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п'ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади. Порядок та вичерпні підстави оскарження рішення про звільнення судді за результатами оцінювання встановлюються законом.
Згідно з п. 20 розд. ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIIIвідповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п'ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями ВККС в порядку, визначеному цим Законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням ВРП на підставі подання відповідної колегії ВККС.
За правилами ч. 1, 2 та 5 ст. 83 Закону № 1402-VIIIкваліфікаційне оцінювання проводиться ВККС з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються ВККС.
Однією з підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є рішення ВККС про призначення кваліфікаційного оцінювання судді у випадках, визначених законом (п. 2 ч. 4 ст. 83 цього ж Закону).
Частини 1, 2 ст. 85 згаданого Закону передбачають, що кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складення іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди. Рішення про черговість етапів проведення кваліфікаційного оцінювання ухвалює ВККС. Іспит є основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності та проводиться шляхом складення анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання з метою виявлення рівня знань, практичних навичок та умінь у застосуванні закону, здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією. Порядок проведення іспиту та методика встановлення його результатів затверджуються ВККС. Тестові та практичні завдання іспиту складаються з урахуванням принципів інстанційності та спеціалізації.
На виконання вимог вказаного Закону Комісія рішенням від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 затвердила Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі - Положення), а рішенням від 04 листопада 2016 року № 144/зп-16 затвердила Порядок проведення іспиту та методику встановлення його результатів у процедурі кваліфікаційного оцінювання (далі - Порядок).
За визначенням п. 1 Порядку іспит - це встановлений Законом етап кваліфікаційного оцінювання, який є основним засобом виявлення рівня знань, практичних навичок та умінь у застосуванні закону судді та/ або кандидата на посаду судді. Іспит проводиться ВККС з метою визначення здатності учасника іспиту здійснювати правосуддя у відповідному суді або для оцінювання відповідності учасника іспиту займаній посаді судді за критерієм професійної компетентності. Іспит відбувається шляхом складення учасником іспиту анонімного письмового тестування та виконання письмового практичного завдання (п. 2 Порядок).
Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна); 2) професійна етика; 3) доброчесність (п. 1 глави 1 розд. ІІ Положення).
Відповідність судді критерію професійної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рівень знань у сфері права; рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні; ефективність здійснення правосуддя; діяльність щодо підвищення фахового рівня. Показники «рівень знань у сфері права» та «рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні» оцінюються під час іспиту на підставі відповідно анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання. (п. 1 - 3 глави 2 розд. ІІ Положення).
За змістом п. 1 і 4 глави 6 розд. ІІ Положення встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання. Рішення про підтвердження здатності здійснювати правосуддя суддею (кандидатом на посаду судді) у відповідному суді ухвалюється у випадку отримання ним мінімально допустимих і більших балів за результатами іспиту, а також бала, більшого за 0, за результатами оцінювання критеріїв особистої компетентності, соціальної компетентності професійної етики та доброчесності.
У підп. 5.1 п. 5 глави 6 розд. ІІ Положення визначено, що критерії компетентності оцінюються так: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час іспиту) - 300 балів, з яких: рівень знань у сфері прав