Постанова
Іменем України
07 лютого 2019 р.
м. Київ
справа № 754/5269/15
провадження № 51-2057км18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Могильного О. П.,
суддів: Марчука О. П., Наставного В. В.,
секретаря
судового засідання Бражника М.В.,
за участю:
прокурора Цигана Ю.В.,
захисників Ножовнік О.І.,
Бачека М.А.,
Д’яченка А.В.,
представника
потерпілого - адвоката ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засудженого ОСОБА_6 та його захисника Ножовнік О.І. на вирок Деснянського районного суду м. Києва від 16 листопада 2015 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 30 листопада 2017 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016070040000680, за обвинуваченням
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та проживаючого АДРЕСА_1 раніше не судимого,
та
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, уродженця с. Петродолинська, Овідіопольськогорайону, Одеської області, проживаючого у АДРЕСА_2, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Деснянського районного суду м. Києва від 16 листопада 2015 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 3 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 6 місяців з конфіскацією всього майна.
Постановлено стягнути з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь потерпілої ОСОБА_8 солідарно матеріальну шкоду в розмірі 72 262 грн та моральну шкоду в сумі 100 000 грн з кожного.
Вирішено питання судових витрат та речових доказів.
Цим же вироком засуджено ОСОБА_7 щодо якого судові рішення не оскаржено.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 30 листопада 2017 року зазначений вирок щодо ОСОБА_6 залишено без змін.
Згідно з вироком суду ОСОБА_6 визнано винуватим і засуджено за те, що він 09 жовтня 2014 року, приблизно о 17 год, за попередньою змовою з ОСОБА_7, з метою заволодіння майном потерпілої ОСОБА_8 шляхом розбою, поєднаного з проникненням до її житла, піднялися на АДРЕСА_3, та подзвонили у двері квартири № 132. Після того, як ОСОБА_8 відчинила вхідні двері квартири, ОСОБА_7 і ОСОБА_6 вчинили напад на останню, а саме: ОСОБА_6 завдав удар рукою в обличчя потерпілої, після чого разом із ОСОБА_7, який натягнув на обличчя предмет, схожий на маску, проти волі потерпілої ОСОБА_8 проникли в квартиру, де продовжуючи свої дії, намагаючись подолати опір потерпілої, з метою дізнатись про схованку, де зберігаються гроші, ОСОБА_6 здавлював шию потерпілої, застосувавши до неї насильство, небезпечне для її життя і здоров'я. ОСОБА_7 при цьому дав вказівку ОСОБА_6 шукати гроші в квартирі, а сам почав бити ОСОБА_8, вимагаючи сказати схованку з грішми. В цей момент, обороняючись, потерпіла зірвала з нього предмет, схожий на маску та впізнала у ньому раніше їй знайомого на ім'я ОСОБА_7, після чого він повалив потерпілу на підлогу, завдав невизначену кількість ударів руками і ногами по голові та тулубу, від чого вона отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості, а також легкі тілесні ушкодження у виді множинних гематом шиї та втратила свідомість.
Скориставшись цим, ОСОБА_7 і ОСОБА_6 почали разом обшукувати квартиру, шукаючи схованку з грошима, а потім перетягнули ОСОБА_8 до спальні, де завдали їй ще декілька ударів по голові, щоб вона не прийшла до тями, після чого з місця події зникли.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_6 порушує питання про скасування судових рішень щодо нього та просить провадження закрити на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Вказує на те, що дані рішення є незаконними, необґрунтованими і винесені на підставі неналежних та недопустимих доказах з порушенням вимог кримінального процесуального закону, які не відповідають ст. 370 КПК України. Зазначає, про те, що були допущені порушення, як на досудовому слідстві, так і в судах першої та апеляційної інстанцій. Крім того, вказує на неправильну оцінку доказів судами першої та апеляційної інстанцій, у зв'язку з чим, не встановлені достатні докази для доведення його винуватості в судах. Заперечує правильність вирішення цивільних позовів потерпілої ОСОБА_8
У касаційній скарзі захисник Ножовнік О.І. яка є аналогічною скарзі її підзахисного просить судові рішення щодо ОСОБА_6 скасувати, провадження закрити на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з невідповідністю висновків судів фактичним обставинам провадження щодо доведеності вини ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого останньому кримінального правопорушення, з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Позиції інших учасників судового провадження
Захисники Ножовнік О.І. та Бачек М.А. в інтересах засудженого ОСОБА_6 касаційні скарги підтримали та просять їх задовольнити.
Захисник Д’яченко А.В. вважає касаційні скарги обґрунтованими та просить їх задовольнити.
Представник потерпілого - адвокат ОСОБА_5 касаційні скарги не підтримав і вважає їх необґрунтованими.
Прокурор Циган Ю.В. заперечує проти вимог касаційних скарг та просить залишити їх без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали провадження та доводи, наведені у касаційних скаргах, колегія суддів дійшла такого висновку.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Суд касаційної інстанції відповідно до вимог частини 1 ст. 433 КПК України перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Обставини щодо неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, визначення яких дано у статтях 410 та 411 КПК України, не є відповідно до вимог ч. 1 с